Інші кісточкові

Обліпиха. Рід обліпиха (Hippophae) належить до родини лохових (Elaeagnaceae Lindl.) і налічує три види. Для промислового вирощування має значення обліпиха крушиноподібна – Hippophae ramnoides L. (2n=24). В природних умовах росте у вигляді куща, або невисокого дерева (7-8 м). Рослини вітрозапильні, дводомні.

Рис. 91. Плоди обліпихи крушиноподібної

Плоди високо ціняться за високий вміст вітамінів А і В, що містяться в обліпиховій олії, яка багата ненасиченими жирними кислотами і стеаринами. Все це в комплексі спричиняє високий лікувальний ефект обліпихової олії при опіках, опроміненні та інших ушкодженнях. Плоди застосовують також для лікування атеросклерозу та ішемічної хвороби серця. Ареал поширення – Європа – Східний Сибір. Дикі види ростуть також в Монголії, Китаї і Північній Америці.

Обліпиха верболиста (Hippophae salicifolia D. Don., 2n=20). Форма рослини – до 11 м висотою слабоколючкувате дерево плакучої форми, або до 4 м кущ. Плоди їстівні, дрібні оранжево-жовтого забарвлення, на коротких плодоніжках. Плескате насіння важко відділяється від м’якоті. Вид незимостійкий і через дрібноплідність не має значення для вирощування в культурі.

Обліпиха тібетська ( Hippophae thibetica Schl., 2n=12). Надзвичайно витривалий до суворих умов вид в культурі відсутній. Здатний рости в умовах високогір’я та Крайньої Півночі в зоні Тундри. Невисокий кущ, з звивистими вузлуватими гілками з коротким листям, опушеним і зібраним по троє на одному вузлі пагона. Плоди їстівні, через високий вміст каротинів мають лікувальне значення. Для селекційних програм має значення висока стійкість до несприятливих умов вирощування.

Дерен. Рід дерен (кизил) (Cornus) належить до родини деренових (Cornaceae), в межах роду відомо понад 40 видів, які використовуються в основ­ному як декоративні рослини. Лише один вид – кизил звичайний Cornus mass L. – використовується як плодова культура. Ареал поширення цього виду Південна і Центральна Європа. Зустрічаються форми з червоними і жовтими плодами, пірамідальною кроною і карликові з різноманітним забарвленням листя.

Рис. 92. Цвітіння кизилу

Рис. 93. Плоди кизилу

Природна форма рослин одностовбурне або багатостовбурне дерево (від 3 до 8 м). Рослини однодомні з двостатевими квітами, генеративні бруньки змішані. Плодоносять щороку. Плоди ціняться за високий вміст вітаміну С (24-40 мг%), Р-активних речовин, цукру і кислот. Використовують в основному в консервній промисловості для виготовлення варення, компотів, концентратів, пастили та інше.