Східно-азіатські види. Груша уссурійська (P. Ussuriensis Maxim. , 2n=34) – найбільш морозостійкий вид

Груша уссурійська (P. ussuriensis Maxim., 2n=34) – найбільш морозостійкий вид. Витримує максимально відоме зниження температури до -56°С. Росте на Далекому Сході, Північному Китаї, Кореї. В Сибіру від Омська до Хабаровська. Росте в долинах рік, на узліссях поодиноко, або групами.

Рис. 28. Цвітіння груші уссурійської

Рис. 29. Плодоношення груші уссурійської

Дерево з кулястою кроною, поверхневою кореневою системою. Плоди округлі, зелено-жовті, до 3 см в діаметрі. М’якоть груба, в’яжуча, але підчас зберігання ніжна соковита і запашна. В межах виду зустрічаються форми з великими плодами, які культивуються місцевим населенням. Використовується в селекції, як донор морозостійкості.

Груша піщана (P. serotina Rehd. 2 n=34), синонім груша груше листа (P. pyrifolia Burm.) – батьківщина Центральний і Західний Китай.

Дерево до 15 м висотою. Пагони червоно-коричневі. Плоди кулясті, бурі, м’якоть борошниста. Прародичка східно-азіатських сортів груші, плоди у яких великі видовжені, з дуже соковитим і солодким, але грубим м’якушем, який швидко стає борошнистим. Вид стійкий до парші, іржі, бактеріального опіку та інших захворювань, через те в селекційних програмах використовується як донор стійкості до основних хвороб.

Рис. 30. Цвітіння груші піщаної

Рис. 31. Плодоношення груші піщаної

Груша березолиста ( P. betulifolia Pall., 2n=34). Поширена в Китаї. Не вимоглива до ґрунтів. Добре росте на сухих, глинистих ґрунтах. Витривала до засолення.

Рис. 32. Плодоношення груші березолистої

Груша березолиста має глибоку кореневу систему, може рости на галькових кам’янистих ґрунтах, стійка до вітрів. Дерево до 10 м висотою. Молоді пагони опушені, з яскраво-зеленим лопатевим листям. Плоди дрібні до 1,5 см в діаметрі, коричневі, з опадаючою чашечкою.

Груша Бретшнейдера (P. bredschneideri Rehd., 2 n=34). Культурний вид батьківщина якого – Північний Китай, об’єднує багато сортів під назвою "Лі".

Рис. 33. Плодоношення груші Бретшнейдера

Вважають грушу Бретшнейдера гібридом між грушею піщаною і грушею березолистою. Зустрічається в Середній Азії, в районах Ташкенту і Алма-Ати. Дерево з гладенькими гілками, з пурпурово-бурою корою. Великими квітами до 3 см в діаметрі. Плоди дрібні 3 см, але зустрічаються форми з великими плодами. М’якоть соковита, м’яка.