Oсновні принципи побудови назв сполук з аніонними, катіонними та нейтральними комплексами

Координаційні числа в назвах комплексних сполук вказують грецькими числівниками:

2 – ди, 3 – три, 4 – тетра, 5 – пента, 6 – гекса, (координаційне число 1 в назві не зазначається).

Назви лігандів:

- негативно заряджені ліганди називають, добавляючи до кореня латинської назви елемента чи до назви складного аніону сполучну голосну „о”: Cl ^- – хлоро-, Br^- – бромо-, CN^- – ціано-, OH^- – гідроксо-, NO₃^- – нітрато-, NO₂^- – нітрито-, S₂O₃^2- – тіосульфато-, S^{2 -} – сульфідо-, NH₂^- – амідо-, H^- – гідридо-, CN⁻ – ціанато-, SCN^- – тіоціанато-, NCS^- – ізотіоціанато-, C₂O₄^2- – оксалато-.

- нейтральні молекули називають: Н₂О – аква, NH₃ –амін тощо.

Назви лігандів перелічуються в алфавітному порядку і вважають єдиним цілим.

Назва комплексної сполуки, що містить комплексний аніон, складається із двох слів: перше – назва катіону в називному відмінку зовнішньої сфери; друге – назва комплексного аніону в називному відмінку, в якому перелічуються координаційні числа і назви лігандів, назва комплексоутворювача (корінь латинської назви елемента з закінченням „ат”, ступінь окиснення комплексоутворювача (римською цифрою в дужках).

Назва комплексної сполуки, що містить комплексний катіон, складається із двох слів: перше – перелічуються координаційні числа і назви лігандів; потім назва комплексоутворювача та ступінь його окиснення (римською цифрою в дужках), друге – назва аніону.

Назва комплексної сполуки, яка є нейтральним комплексом складається з одного слова, в якому перелічуються координаційні числа і назви лігандів, а потім назва комплексоутворювача та ступінь його окиснення (римською цифрою в дужках).

Комплексні солі дисоціюють з утворенням складних комплексних йонів:

Na[Ag(CN)₂] ↔ Na⁺ + [Ag(CN)₂]^-;

[Co(NH₃)₆]Br₃ ↔ [Co(NH₃)₆]³⁺ + 3Br^-.

Чітко розділити подвійні і комплексні солі неможливо. Кількісною характеристикою, за якою їх можна визначити є константа нестійкості.