Основи теоретичного матеріалу

Солі – хімічні сполуки, які складаються з катіонів металів або складних катіонів (наприклад NH₄⁺) та аніонів кислот. До складу солей, крім катіонів металів, можуть входити також катіони водню Н⁺ або, крім аніонів кислот, – гідроксид-йони ОН^-. Відповідно до цього солі поділяються на: середні (нормальні), кислі та основні.

Середні (або нормальні) солі можна розглядати як продукти повного заміщення катіонів Н⁺ в кислоті на катіони металу, або як продукти повного заміщення гідроксид-йонів ОН^- в основі на кислотні залишки.

Назву середніх солей утворюють із двох слів, з яких перше – назва катіону, а друге – назва аніону. Якщо елемент проявляє змінний ступінь окиснення, то останній зазначається в дужках римською цифрою після назви елемента. Наприклад:

K₂SO₃ – калій сульфіт;

FeSO₄ – ферум (ІІ) сульфат;

Fe₂(SO₄)₃ – ферум (ІІІ) сульфат.

Середні солі одержують в основному при взаємодії оксидів, основ з кислотами.

Кислі солі можна розглядати як продукти неповного заміщення катіонів водню Н⁺ в багатоосновній кислоті на катіони металу.

В молекулах одноосновних кислот (HCl, HNO₃, HCN) міститься один атом Гідрогену, тому такі кислоти кислих солей не утворюють.

Назву кислої солі утворюють подібно до середньої – спочатку називають катіон металу із зазначенням в дужках його ступеня окиснення, якщо він змінний, а потім додають слово „гідроген”, якщо в аніоні кислої солі міститься один атом гідрогену, або дигідроген-, якщо їх два, до назви аніону. Наприклад:

KHCO₃ – калій гідрогенкарбонат;

Ca(H₂AsO₄)₂–кальцій дигідрогенортоарсенат;

Fe(HSO₄)₃ – ферум (ІІІ) гідрогенсульфат.

Кислі солі можна одержати:

1) При дії кислоти на середню сіль

2) При неповній нейтралізації кислоти основою

Кислі солі, завдяки наявності в їх молекулах гідроген-йонів, проявляють властивості кислот – здатні взаємодіяти з речовинами основного характеру з утворенням середніх солей, взаємодіяти з металами. Наприклад:

У воді кислі солі практично повністю дисоціюють на катіони металу та аніони кислої солі.

Основні солі – цепродукти неповного заміщення гідроксид-йонів багатокислотної основи або амфотерного гідроксиду на кислотні залишки. Іншими словами, основні солі – це речовини, до складу яких входять катіони металу та два різновиди аніонів – аніони кислоти та гідроксо-йони. В молекулах однокислотних основ ( тощо) є тільки один гідроксид-йон, тому такі основи основних солей не утворюють.

Назви основних солей утворюють подібно до назв середніх солей, тільки до назви катіону металу дописують слово гідроксо-, якщо до складу основної солі входить одна група ^-, та дигідроксо-, якщо їх є дві. Наприклад:

– магнійгідроксо хлорид

– бісмутдигідроксо нітрат

Основні солі можна одержати:

1) При дії основи на середню сіль цієї ж основи

2) При неповній нейтралізації основи або амфотерного гідроксиду кислотою:

Основні солі, завдяки наявності в їх молекулах гідроксид-йонів, проявляють деякі властивості основ. Наприклад, вони взаємодіють з речовинами кислотного характеру з утворенням середніх солей:

;

.

Якщо гідроксид амфотерний, то і основна сіль, яка походить від нього, проявляє амфотерні властивості: