Гідрати оксидів

До гідратів оксидів належать основи та оксигеновмісні кислоти.

Основи – це сполуки, які складаються з катіонів (металів, амонію) і гідроксогруп ОН^-, здатних заміщуватись на кислотний залишок. Наприклад: NaOH, , , , .

Залежно від числа гідроксильних груп у молекулі, основи поділяються на одно- та багатокислотні.

Розрізняють звичайні основи та амфотерні гідроксиди. Звичайні основи походять від основних оксидів, амфотерні відповідно – від амфотерних.

Звичайні основи реагують лише з речовинами кислотного та амфотерного характеру, утворюючи солі.

NaOH + HNO₃ = NaNO₃ + H₂O

Ba(OH)₂ + SO₃ = BaSO₄ + H₂O

Амфотерні гідроксиди проявляють двоїсту природу, тобто здатні в хімічних реакціях виступати як основи (з речовинами кислотного характеру) або як кислоти (з речовинами основного характеру).

Наприклад:

Zn(OH)₂ + 2HCl = ZnCl₂ + 2H₂O,

Zn(OH)₂ + 2NaOH = Na₂ZnO₂ + 2H₂O.

­↓

H₂ZnO₂

Кислоти – це складні сполуки, які складаються з атомів Гідрогену та кислотного залишку, які можуть заміщуватися на метал. За кількістю атомів Гідрогену, що входять до складу молекули кислоти, останні поділяються на одно-, дво- та багатоосновні. Розрізняють оксигеновмісні та безкисневі кислоти.

Кислоти реагують з речовинами основного та амфотерного характеру, утворюючи солі. Наприклад: