Рівні організації живої матерії

Органічний світ на Землі являє собою складну біоценологічну систему життєвих форм, що складається з окремих комплексних утворень, біотичних угруповань різного рівня. Кожний рівень складає неперервну в розвитку, внутрішньо протилежну біотичну систему. Рівень – ступінь диференціації біологічного об'єкта.

Виділення рівнів організації біологічних систем має за мету розкриття сутності живої природи в її русі, в історичній взаємодії елементів, у пізнанні законів розвитку.

Виділяють нижчі і вищі рівні організації живої матерії. Кожна ланка нижчого рівня представлена відносно однорідними елементами (система молекул одного типу, клітини однієї тканини, особини одного виду). Вищі рівні утворені складними, метаболічно замкнутими (завершеними) високоінтегрованими системами, які складаються з різнорідних, але функціонально тісно пов'язаних складових.

Нижчі рівні організації життя (внутрішній, анатомічний, морфологічний):

· Клітинний (жива матерія існує тільки на рівні клітини. Атомний, субатомний, молекулярний, субмолекулярний і субклітинний (органоїдний) рівні не є організацією живої матерії, тут зникає різниця між живим і неживим).

· Тканинний.

· Органний.

· Системний.

Вищі рівні організації життя (глобальні, зовнішні):

· Організмовий.

· Популяційний.

· Видовий.

· Біогеоценотичний.

· Біосферний.

Вивчення того або іншого біологічного явища на різних рівнях сприяє розумінню системної організації живого.