Додаток 1. ^ 4. Рухливі ігри під музику

^ 4. Рухливі ігри під музику

Рухлива гра сюжетного характеру, яка проводиться з музичним супроводом, викликає у дітей більшу зацікавленість і проходить значно жвавіше. Музика піднімає настрій дитини, вимагає її рухатися енергійніше, красиво, відповідно до характеру і форми музичного твору.Використання музики під час проведення рухливих ігор є одним з активних спілкувань дитини з музикою. При цьому одночасно вирішуються завдання фізичного і музичного виховання дошкільників. Добираючи музику до гри, потрібно враховувати вік дітей, особливості сприйняття, рівень музичної підготовленості, а також анатомо-фізіологічні можливості рухового апарату. Кожний рух у грі має своєрідний характер, тому важливо знайти для нього відповідний музичний супровід. Наприклад, біг, стрибки на місці або з просуванням вперед потребують легкої, бадьорої музики; плавні рухи руками, повільна ходьба – наспівної, спокійної.Музичні твори для ходьби та бігу в різному темпі, підскоків, стрибків підбирають яскраві, виразні, з чітким фразуванням контрастного характеру. Не можна довільно змінювати темп музики, підстроювати його під рухи дітей, доповнювати акорди, робити купюри. Це порушує характер музики, негативно впливає на її правильне сприйняття. У рухливих іграх основна роль відводиться руховим завданням, і музика повинна сприяти їх виконанню. В іграх, складених з вправ, що виконують в індивідуальному темпі (стрибки в гору, лазіння, метання в ціль), а також в іграх естафетного характеру – музика зайва.

В усіх вікових групах дитячого садка завдяки музиці підвищується рухова активність дітей (кількість локомоцій у ходьбі, бігу в середньому підвищується на 10-15%). Рухлива гра з музичним супроводом ефективніше сприяє формуванню правильної постави, координації рухів та їх удосконаленню. Радіючи музиці та відчуваючи красу своїх рухів, дитина емоційно збагачується, переживає піднесення, стає життєрадісною.

Перед тим як розпочати гру, дітям дають прослухати музичний твір, щоб вони зрозуміли його зміст, звертають їхню увагу на характер твору та на яскраві засоби музичної виразності, що відбиваються в рухах. Так, наприклад, говорять: «Послухайте, діти, як ходить, перевалюючись, клишоногий ведмедик і реве низьким голосом». Музика повільна, у низькому регістрі. Або: «Послухайте, діти, яка весела, швидка музика, у високому регістрі. Це зайчики весело стрибають на галявині, шукають грибочки, щавель, бігають з місця на місце».

Рухливі ігри для дітей старшої групи.Рухливі ігри — це важливий засіб усебічного виховання дітей дошкільного віку. Правильно дібрані ігри сприяють гармонійному розвитку організму дошкільників. Різноманітні рухи та ігрові дії дітей ефективно впливають на діяльність серцево-судинної, ди­хальної та інших систем організму, збуджують апетит і сприяють міцному сну. Рухливі ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду. За допомогою ігор у до­шкільнят закріплюються та вдосконалюються різноманітні вмін­ня і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, рівноваги); розвиваються такі важливі фізичні якості, як: швидкість, спритність, витривалість. Значний вплив мають рухливі ігри на виховання морально-вольових якостей. У колективних іграх у дітей формується поняття про норми громадської поведінки, виробляються організа­ційні навички, виховуються стійкість, сильна воля, витримка. Спільний інтерес, викликаний грою, об’єднує дітей у дружній колектив. Рухливі ігри також впливають на розумовий розвиток дітей, допомагаючи уточнити уявлення про навколишній світ, різні явища природи тощо. Виконуючи різні ролі, імітуючи дії тварин, птахів, комах, діти на практиці з’ясовують здобуті знання про життя, способи пересування живих об’єктів. За ступенем фізичного навантаження ігри бувають великої, середньої та малої рухливості. До ігор великої рухливості належать ті, у яких бере участь одночасно вся група дітей. Зміст цих ігор становлять інтенсивні рухи: стрибки, біг у по­єднанні з метанням, подоланням перешкод (пролізання в обруч, перестрибування через кубики). Характер гри середньої рухливості відносно спокійніший (метання предметів у ціль, ходьба в поєднанні з іншими рухами: підлізання під дугу, переступання через предмети). Активно руха­ється лише частина учасників гри, а решта перебувають у статичному положенні й спостерігають за діями тих, хто грають. Рухи, що є змістом гри, виконуються в повільному темпі. Більшість рухливих ігор доступні й корисні дітям різних вікових груп. Перед тим як обрати гру, слід визначити мету, урахувати вікові можливості дітей, їхні інтереси та фізичну підготовленість, час проведення, а також погодні умови. Залежно від підготовленості дітей правила можна спростити або ускладнити. Визначаючи гру, слід ураховувати її місце в режимі дня і до­тримуватися певної послідовності в діяльності дітей. На прогулянках, за годину до денного сну та після нього, проводяться ігри будь-якої рухливості. Ураховується пора року і тем­пература повітря. Особливої уваги потребує добирання ігор у холодну пору року і в несприятливу погоду. У цей час доцільніше проводити ігри з нескладними рухами (ходьбою, бігом). Улітку ігри зі швидким бігом і стрибками корисніше проводити на початку денної прогулянки або після полудня, коли знизиться температура повітря. У дітей старшого дошкільного віку руховий досвід багатший і це дає можливість ширше використовувати в іграх складніші рухи. Дітям цікаво грати в ігри, у яких передбачається об’єднання у підгрупи (команди). Вони привчаються в інтересах своєї команди досягати перемоги, виявляти рішучість, спритність, витримку Визначення й конкретизація загальної мети запобігають випадковості під час добирання ігор. Успіх гри значною мірою визначається правильною організацією дітей. Пе­ред тим як пояснювати нову гру, слід повторити з дітьми найскладніші для них рухи. Важливий момент у керівництві грою — дозування рухів, особливо в іграх із бігом, лазінням, іграх узим­ку, коли одяг ускладнює рухи. Потрібно стежити за тим, щоб діти не перегрівалися і не втомлювалися. Загальна тривалість рухливої гри — 10–12 хв

№108-109

Міністерство освіти і науки України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж ім. В.Ф. Беньковського»

Херсонської обласної ради

ПРЕДМЕТ: Методика фізичного виховання

МОДУЛЬ: 3

Семестр: VІІ

Кількість годин: 2

Лекція № 13

Тема: Народні ігри та особливості їх проведення в різних вікових групах.

Викладач: Кузнєцова О.В.

Розглянуто на засіданні

на засіданні предметної

(циклової)комісії викладачів

психолого- педагогічних дисциплін

початкової і дошкільної освіти

Протокол № __ від _________ р.

Голова предметної(циклової) комісії

________________С.В.Тупікіна

м.Берислав

2014 рік

Тема лекції: Народні ігри та особливості їх проведення в різних вікових групах.

Знати: оздоровче та виховне значення народних ігор, організацію та методику їх проведення ними, керівництво спортивними іграми в різних вікових групах.

Вміти: визначити методи і прийоми організації та проведення народних ігор в різних вікових групах, використовувати набуті теоретичні знання на педагогічній практиці в роботі з дітьми дошкільного віку.

Тип лекції: поточна

Ключові поняття: ігрова діяльність, класифікація, спортивні ігри, рухова активність, фізичне навантаження, правила гри, дозування.

Інтерактивні методи: закінчи думку, «Мікрофон»

Здоров’язберігаюча технологія: фізкультхвилинка.

ПЛАН.

1.Характеристика та класифікація народних рухливих ігор.

2. Методика проведення народних ігор в різних вікових групах

ЛІТЕРАТУРА:

Базова

1. Вільчковський, Є. С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку [Текст]: навч. посіб. / Є. С. Вільчковський, О. І. Курок. - Суми і ВТД ”Університетська книга”, 2008. – 428 с.

2. Осокина, Т. И. Физическая культура в детском саду [Текст] - М.: метод. посіб / Т. И. Осокина. - Просвещение, 2009. – 236 с.

3. Загородня, Л. П. Фізичне виховання дітей дошкільного віку [Текст]: навч посіб. / Л. П. Завгородня, С. А. Тітаренко, Г. П. Барсуковська. - Суми “Університетська книга”, 2011. – 272 с.

Допоміжна

1. Богініч, О. Л. Фізичне виховання, основи здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку. [Текст]: - К.: Вид. «Генеза», 2014. – 127 с.

2. Моніторінг фізичного розвитку дітей дошкільного віку. [Текст] / Упоряд. О. Й. Кльось, І. Д. Летнянка. – Тернопіль – Харків: Ранок, 2013. – 80 с.

3. Ніколаєнко, В. М. Фізкультурні хвилинки для малої дитинки. [Текст]: – Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 96 с.

Інтернет- ресурси

1.ВІЛЬЧКОВСЬКИЙ Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного...[Електронний ресурс]: Режим доступу: lib.mdpu.org.ua/2011/03/01/vlchkovs...

1. Встановлення міжпредметних зв’язків.

2. Оголошення теми. Мотивація навчальної діяльності.

3. Виклад навчального матеріалу.

1.Характеристика та класифікація народних рухливих ігор.

Гра доволі рано входить у життя дітей - уже на першому році дитини. «Дитина граючись живе, - писав Т. Лубенець, - і живучи грається». Діти будь-якого віку знайдуть собі гру до смаку. Але не можна абсолютно, раз і назавжди, установити постійні схеми, але в загальних рисах треба добре обдумати, яку саме гру можна проводити з дітьми того чи іншого віку, маючи на увазі дитячу психіку, що з роками змінюється, як і самі захоплення й бажання дитини.

Народні ігри поділяють на групи: насамперед це сезонно-обрядові ігри типу «Кривий танець», «Горішок», «Подоляночка». У давні часи такі ігри проводились у певні пори року, у дні календарних свят і супроводжувались обрядовими піснями та хороводами. Де які з них починались магічними звертаннями-закличками до сил природи, птахів. У побутових народних іграх відображено працю українського народу (землеробство, тваринництво, ковальство, мисливство, рибальство): «Гуси», «Нема пана вдома», «Коваль». Ігри-ловітки («Піжмурки», «Латка», «Квач») - безсюжетні ігри, в яких удосконалюються навички швидкого бігу.

Серед народних ігор можна також виділити ігри-забави та ігри-атракціони. Вони мають естафетний характер з елементами змагань: стрибки на одній нозі, закидання м’ячів у рухому ціль, перетягування каната, ходьба на низьких ходулях, підстрибування та ловіння ласощів (бублика, цукерки) зубами - «Бій півнів», «Перетягування бука», «Пес», ігри комічного характеру «Ледачий Гриць», сюди ж можна віднести гойдання на гойдалках, катання на саморобних каруселях, лазіння по гладенькому стовбуру, ліплення снігової баби тощо.

Народні ігри також поділяються на сюжетні та безсюжетні, великої, середньої та малої рухливості (за ступенем фізичного навантаження). Ігри з ходьбою, бігом, лазінням (за ознакою руху, що переважає). Так, наприклад, А. Цьось поділяє народні ігри на рухливі ігри та забави зі співом, приказками, примовками, ігри з предметами, рухливі ігри та забави зі співом, приказками, примовками, ігри з предметами, рухливі ігри та забави на розвиток фізичних якостей (сили, спритності, швидкості тощо).

Обдумуючи, які ігри запропонувати дітям, слід ураховувати природні умови. Скажімо, гуляючи в лузі, доречно пограти в «Гусей», «Віночок», «Подоляночку»; біля водойми - у «Міст», «Качок і рибалок», «У річку гоп»; у лісі - у «Грибок» «Горішок» тощо.

2.Класифікація народних рухливих ігор.

І За характером використання фольклорного підкріплення:

- народні ігри з мовленнєвим супроводом (мініатюрами усної народної творчості);

- народні ігри без мовленнєвого супроводу; її.

За способом розподілені на роль:

- ігри з вибором ведучого за допомогою лічилок;

- ігри з розподілом на групи за допомогою скоромовок;

V. Ігри з переважним проявом рухових якостей:

- ігри на розвиток спритності і точності рухів;

- ігри на розвиток швидкості реакції;

- ігри на розвиток окоміру, мужності;

- ігри на розвиток ритмічності і пластики рухів;

- ігри на орієнтування в просторі і колективі.

VI. Ігри з переважним проявом психічних якостей:

- ігри на розвиток концентрації і стійкості уваги;

- ігри на розвиток зорової, слухової, моторної пам'яті;

- ігри на розвиток творчої уяви;