Висновок. Отже, теорія рухливих ігор П.Ф.Лесгафта була творчо розвинена його послідовниками

Отже, теорія рухливих ігор П.Ф.Лесгафта була творчо розвинена його послідовниками.

На сучасному етапі теорією рухливих ігор розвивали Е.Л.Тимарьова, Л.В.Артемова, Т.І.Осокіна, Л.А.Кисельова, Н.В.Потєхіна, Е.К.Пропова і інші. Методичні рекомендації щодо рухливих ігор друкуються в журналах «Дошкільне виховання», «Палітра педагога», «Розкажи онуку», «БВДС» ті інші.

2.Значення та характеристика рухливих ігор.

Рухлива гра -одне із важливих засобів всебічного виховання дітей дошкільного віку. Характерна особливість рухливих ігор - комплексність впливу на організм і на всі сторони особливості дитини: в грі одночасно здійснюється фізичний, розумовий, моральний, естетичний і трудовий розвиток і виховання.

Активна рухова діяльність ігрового характеру і викликані нею позитивні емоції посилюють всі фізіологічні процеси в організмі, покращують роботу всіх органів і систем. Виникають в грі несподівані ситуації привчають дітей доцільно використати набуті рухові навички.

В рухових іграх створюються найбільш сприятливі умови для того, щоб увернутися від «ловилки» треба проявити спритність, а рятуватись від нього, бігти як можна далі, швидше. Зацікавлені сюжетом гри, діти можуть виконувати з інтересом і при тому багато разів одні і ті ж рухи, не помічаючи втомленості. А це приводить до розвитку витримки.

Під час гри діти діють у відповідності з правилами, які обов'язкові для всіх учасників. Правила регулюють поведінку гравців і сприяють відпрацюванню взаємодопомоги, колективізму, чесності, дисциплінованості. Разом з тим необхідність виконувати правила, а також долати перешкоди, необхідні в грі, сприяють вихованню вольових якостей- витримки, сміливості, рішучості, вміння справлятися з негативними емоціями.

В рухливих іграх дитині приходиться самій вирішувати, як діяти, щоб досягнути мети. Швидка і часом раптова зміна умов заставляє шукати все нові і нові шляхи рішення виникаючих завдань. Все це сприяє розвитку самостійності, активності, ініціативі, творчості, кмітливості.

Рухливі ігри допомагають дитині розширювати і поглиблювати свої уявлення про оточуючу дійсність. Виконуючи різні ролі, зображуючи різноманітність дії,-діти практично використовують свої знання про повадки тварин, птахів, комах, про явища природи, про засоби пересування, про сучасну техніку. В процесі ігор створюються можливості для розвитку мовлення, вправи в лічбі і т.д.

Рухові вправи діляться на елементарні і складні:

Елементарні в свою чергу діляться на сюжетні і безсюжетні; ігри - забави, атракціони.

Сюжетні ігри мають готовий сюжет і швидко зафіксовані правила, ігрові дії пов'язані з розвитком сюжету і з роллю, яку виконують діти. Сюжет відтворює явища оточуючого життя (трудові дії людей, рухи транспорту, рухи і повадки тварин, птахів і т.д.), ці дії пов'язані з розвитком сюжету

Правила обумовлюють початок і закінчення руху, визначають поведінку і взаємовідношення гравців, уточнюють хід гри. Дотримування правил обов'язкове для всіх.

Сюжетні рухливі ігри переважно колективні (невеликими групами і всією групою). Ігри цього виду використовуються у всіх вікових групах, але особливо вони популярні в молодшому дошкільному віці. Безсюжетні рухливі ігри не мають сюжету, образів, але мають наявність правил, ролей, ігрових дій всіх учасників.

Безсюжетні ігри містять цікаві для дітей рухові ігрові завдання, ведучі до досягнення зрозумілої їм цілі., Ці ігри пов'язані з виконанням конкретного рухового завдання і вимагають від дітей великої самостійності, швидкості, спритності, орієнтування в просторі. Це такі ігри:

- ігри типу перебіжок, ловилок (не мають сюжету, образів, але мають правила, ролі, ігрові дії);

- ігри з елементами змагання (індивідуальною і груповою);

- нескладні ігри - естафети (проводяться з розділом на команди; дитина намагається виконати завдання, щоб отримати результат команди);

- ігри з використанням предметів (кеглі, серсо, кільце, бабки, «Школа м'яча») вимагають певних умов; правила в них спрямовані на порядок розстановки предметів, використання ними, по черговість дій граючих плюс елемент змагання з метою досягнення кращих результатів.

- Ігри - забави для маленьких дітей («Ладушки», «Каза рогата»), сприяють руховій діяльності дітей. В них рухові завдання виконуються в незвичайних умовах і часто включають елементи змагання, при цьому декілька дітей виконують рухові завдання;

- Ігри - атракціони - в них рухові завдання виконуються в незвичайних умовах і часто включають елементи змагання;

- Ігрові вправи, де кожна дитина діє окремо, виконуючи вказівки дорослого.

До складних ігор відносяться спортивні ігри.

Спортивні ігри (городки, бадмінтон, настільний теніс, баскетбол, волейбол, футбол, хокей) вимагають зібраності, організованості, спостережливості, оволодіння певною технікою рухів, швидкості рухової реакції. В дошкільному віці використовуються елементи спортивних ігор, і діти грають за існуючими правилами. Рухливі ігри розрізняються і за їх руховим змістом:

- ігри з ходьбою;

- ігри з бігом;

- ігри з лазінням;

- ігри із стрибками;

- ігри з метанням.

2.Класифікація народних рухливих ігор.

І За характером використання фольклорного підкріплення:

- народні ігри з мовленнєвим супроводом (мініатюрами усної народної творчості);

- народні ігри без мовленнєвого супроводу.

За способом розподілення на роліі:

- ігри з вибором ведучого за допомогою лічилок;

- ігри з розподілом на групи за допомогою скоромовок;

III. Ігри з переважним проявом рухових якостей:

- ігри на розвиток спритності і точності рухів;

- ігри на розвиток швидкості реакції;

- ігри на розвиток окоміру, мужності;

- ігри на розвиток ритмічності і пластики рухів;

- ігри на орієнтування в просторі і колективі.

IV. Ігри з переважним проявом психічних якостей:

- ігри на розвиток концентрації і стійкості уваги;

- ігри на розвиток зорової, слухової, моторної пам'яті;

- ігри на розвиток творчої уяви;

- ігри на розвиток наочно - образного мислення;

- ігри на розвиток зв'язного мовлення.

Види ігор за величиною психофізичного навантаження.

І група. Ігри з незначним психофізичним навантаженням. Використовуються при хворобі дитини. Через 2-3 тижні після зменшення активності хвороби. Вихідне положення дитини - сидячи на стільці, дозволяється нетривала ходьба по помості (2р по 20с). Гра може повторюватися 2-4 рази. Тривалість 5-10 хвилин.

II. Група. Ігри з помірним психофізичним навантаженням. Використовуються через 3-4 тижні після зменшення активності хвороби. Вихідне положення дитини в грі: сидячи, стоячи, в ходьбі. Ігри призвані розвивати моральні якості і моторні навички: швидкість реакції, чіткість виконання рухів. їх координацію, особливо в дрібних і середніх м'язових групах (пальцях, кистях рук).

III група. Ігри з тонізуючим психофізичним навантаженням. Використовуються після тривалого часу ви здоровлення (при відсутності загострення хвороби), для дітей, які знаходяться на загальному режимі. Вихідне положення під час ігор: стоячи, ходьба, біг - в короткі інтервали часу. Тривалість ЗО хвилин. Ігри можна повторювати від 2-5 разів. Використовуються елементарні змагання, вимагаючи спритність, точність і швидкість реакції, координація складних рухів.

IVгрупа. Ігри з тренуючим психофізичним навантаженням.

Пропонуються дітям в стані стійкої ремісії захворювання, практично здоровими. Ігри передбачають велику амплітуду рухів з виключенням бігу, стрибків, елементів змагання. В них добиваються швидкості реакції, швидкості, а в деяких випадках витримки. Навантаження на організм дитини в цих іграх підвищується і і завдяки їм емоційності. Величина навантаження на організм дитини занять:

- від точності виконання умов гри;

-.від емоційного забарвлення, створеної дорослими, ведучим гру;

- Від ролі дитини в групових іграх;

- Від характеру самої дитини, ступені її збудливості. Класифікація рухливих ігор по використанню посібників і обладнання:

- ігри з предметами (прапорці, стрічки, м'ячі, обручі, скакалки, мотузки);

- ігри з великими гімнастичними посібниками (гімнастична стіна, лава, куби, гімнастична драбина, дошки, довгі рейки).

Класифікація ігор за перевагою формування фізичних якостей:

- ігри на формування спритності;

- ігри на формування швидкості;

- ігри на формування витримки;

- ігри на формування сили.

Класифікація рухливих ігор за ступеню фізичного навантаження:

1. Ігри великої рухливості. В цих іграх одночасно приймає участь вся група

дітей; побудовані вони в основному на таких рухах, як біг, стрибки.

2. Ігри середньої рухливості. Активно приймає участь вся група, але

характер рухів граючих відносно спокійний (ходьба, передача

предметів) або

рухи виконуються підгрупами.

3. Ігри малої рухливості. Рухи виконуються в повільному темпі, до того ж інтенсивність їх незначна (ігри з ходьбою, ігри на увагу).