Збір матеріалу, добір літератури з теми, підготовка бібліографії

Тема курсової роботи розкривається на основі дослідження сучасної наукової літератури (1-2 монографії, 12-15 статей з теми дослідження, навчальна література, шкільні програми, чинні та альтернативні підручники), узагальнення педагогічного досвіду, розробки конспектів уроків, проведення експерименту тощо.

Для роботи над основним текстом важливим етапом є самостійний підбір і вивчення першоджерел та критичної літератури. У процесі підготовки курсової роботи студент повинен оволодіти відповідними вміннями і навичками. Щоб не повторювати в роботі загальновідомі положення, треба з’ясувати стан вивчення обраної теми в сучасній науці, конкретніше визначити напрям і основні етапи свого дослідження.

Робота з укладання бібліографії та з науковою літературою є важливим етапом підготовки курсової роботи, яка розпочинається ще на тому етапі, коли студент вибирає тему дослідження і цікавиться наскільки повно вона висвітлена в літературі.

До того, як почати шукати літературу з теми дослідження, необхідно ознайомитись з відповідним розділом підручника з педагогіки, вивчити розділи інших посібників з цієї теми. Все це дозволить попередити поширену помилку – невідповідність назви і змісту курсової роботи. Виконана робота дозволить також уникнути фактичних помилок.

Після того, як студент вивчив розділ підручника та конспект лекції, необхідно опрацювати інші роботи з теми. Студент зобов’язаний звертатися за консультаціями до свого наукового керівника та інформувати його про хід своєї роботи. Літературні джерела студенти підбирають самостійно. Роботу з літературою потрібно починати зі складання повного списку книг, статей, законів та нормативних документів.

Літературу добирають, користуючись бібліотечними каталогами (алфавітним, систематичним та предметним); картотеками (систематичною картотекою статей, тематичними, картотекою персоналій, предметними, робочими); довідково-бібліографічним фондом, довідковими виданнями, рекомендаційнмими покажчиками і т.д.) Рекомендується використовувати каталоги бібліотеки РДГУ: систематичний каталог наукової, навчальної та довідкової літератури; каталог періодичних видань — у читальній залі, а також систематичні каталоги інших бібліотек та інтернет ресурси.

Перелік педагогічних газет та журналів, де знаходиться значна кількість матеріалу для написання курсових робіт.

І. Журнали:

1. Вища освіта України (http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vou/index.html)

2. Відкритий урок: розробки, технології, досвід (http://osvita.ua/publishing/about/2644)

3. Директор школи, ліцею, гімназії (http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/dsch/index.html)

4. Директор школи. Україна (http://osvita.ua/publishing/director/9887)

5. Народна творчість та етнографія (http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nte/index.html)

6. Обдарована дитина

7. Образотворче мистецтво (http://nshu.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=12)

8. Освіта і управління (http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/oiu/index.hml)

9. Педагогіка і психологія. Вісник АПН України (http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pip/index.html)

10. Педагогіка толерантності

11. Початкова школа (http://pochatkova-shkola.net/journal.htm)

12. Початкове навчання та виховання

13. Рідна школа [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/rsch/index.html]

14. Світ виховання

15. Сучасна освіта

16. Управління школою

17. Школа

18. Шлях освіти

19. Вестник педагогических инноваций (http://www.nspu.ru/library/journals/vestnik)

20. Вопросы образования (http://vo.hse.ru/default.aspx?catid=228)

21. Воспитание школьников

22. Народное образование

23. Начальная школа (http://n-shkola.ru)

24. Одаренный ребенок

25. Педагогика

26. Педагогическая диагностика

27. Педагогические технологии (http://ptm.gouzeev.ru/)

28. Школьные технологи

29. Нова педагогічна думка (http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npd/index.htm)

ІІ. Газети:

1. Все для вчителя

2. Директор школи (http://www.osvitaua.com/shkilniy-svit)

3. Освіта (http://www.tyzhnevyk-osvita.net)

4. Освіта України

5. Педагогічна газета

6. Початкова освіта (http://www.osvitaua.com/shkilniy-svit)

7. Розкажіть онуку

8. Сучасна школа України (http://www.osvitaua.com/ps)

9. Управління освітою (http://www.osvitaua.com/shkilniy-svit)

Після того, як дібрано основну й додаткову літературу, слід приступити до її вивчення. Хоча у кожного студента виробляються індивідуальні навички роботи з книгою, важливою умовою ефективності цієї роботи є її правильна організація. Робота над книгою залежить від мотивації навчальної праці, від завдань, які стоять перед студентом.

Читання слід супроводжувати записами прочитаного, тобто будь-яка наукова робота повинна бути задокументована. Положення, які висуває автор, треба підтверджувати фактами, прикладами, посиланнями на результати дослідження і висловлювання відповідних вчених.

Працюючи з науковою літературою, необхідно робити виписки та укладати бібліографічні картки. Ці картки дуже зручні тим, що в процесі накопичення їх можна класифікувати залежно від потреби за різними принципами: алфавітним, тематичним, хронологічним тощо. Картки виготовляються самостійно з цупкого паперу.

Опис книги на картці слід робити ретельно у відповідності до загальноприйнятих правил (з титульного листка книжки, а не з обкладинки, де назва додається іноді скорочено та неточно) у такій послідовності:

1. Прізвище та ініціали автора (у книзі ініціали стоять перед прізвищем). Якщо робота написана двом або трьома авторами, то їх прізвища подаються на початку опису. Якщо є 4 або більше авторів, книга описується за заголовком (назвою), а автори вказуються в примітці.

2. Заголовок (назва). Пишеться повно, без скорочень.

3. Додаткові дані: за чиєю редакцією і з чиєю вступною статтею вийшла книга; порядковий номер видання, якщо він є.

4. Вихідні дані: місце видання, видавництво та рік видання.

Крім вказаних елементів, які обов’язково вносяться в опис робіт бібліографії дослідження, рекомендується вносити до карток і додаткові відомості – кількість сторінок, анотація, яка розкриває основний зміст книги.

Перераховані вище елементи: прізвище, ініціали автора, назва, вихідні дані, кількість сторінок, анотація – відокремлюються одне від одного крапками.

Залежно від мети роботи і характеру першоджерела, яке використовується, практикуються різні види записів. Найчастіше це виписування з прочитаного окремих положень, фактів, прикладів тощо, як правило, у формі цитат. Цитата повинна бути доказом чи підкріпленням думок автора. Текст, який цитується, береться в лапки і супроводиться посиланням на першоджерело. Посилання робляться і тоді, коли думка автора переказується. Існує кілька способів оформлення посилань. Після цитати в квадратних дужках вказують номер джерела за списком літератури (в кінці курсової роботи) і сторінку.

Говорячи про роботу над літературою, необхідно пам’ятати про плагіат. Найлегший спосіб пояснити, що таке плагіат, порівняти його з переписуванням. Майже всі розуміють, що подавати роботу, написану іншим автором або копіювати її, дослівно, переписуючи уривки з інших розробок, не можна. Хоча деякі студенти вдаються до цього виду плагіату за допомогою Інтернет.

Правила цитування фактичної інформації лишаються більш-менш незмінними. Студенти повинні зрозуміти, що не варто наводити цитати для опису загальної інформації, яку можна відшукати в загальнодоступних першоджерелах. Натомість інформацію зі спеціальних чи важкодоступних першоджерел слід цитувати завжди.

Після опрацювання літератури необхідно ще раз проаналізувати зібраний матеріал і повторно відпрацювати план, узгоджуючи його з керівником. Це буде остаточним усвідомленням завдань, напрямку вивчення проблеми, визначення складових частин майбутньої роботи, їх послідовність і співвідношення.

Складання плану курсової роботи

План — це основа роботи, тому його складання є одним із найважливіших етапів її підготовки. План повинен відобразити напрями дослідження обраної теми, логічний зв’язок між її окремими складовими частинами, проблемну постановку окремих питань. Із складеного плану видно, наскільки студент засвоїв матеріал обраної теми, як він зрозумів проблему в цілому і зумів виділити суттєві, головні напрями дослідження. Від правильно складеного плану багато в чому залежить і кінцевий результат виконаної роботи.

Після узгодження плану з науковим керівником студент починає писати курсову роботу. Під час її написання план може уточнюватись. Уточнення додатково погоджуються з керівником.

Вибравши тему, важливо скласти попередній план роботи. Поки що це лише перелік найважливіших питань, що підлягають висвітленню в роботі. Він необхідний для того, щоб визначити основний напрям роботи і знати, з яких питань слід збирати матеріали. План курсової роботи відображає її структуру, тобто порядок компонування і взаємозв’язок окремих її частин.

Плідного результату можна досягти, коли обрана тема є подальшим розвитком тематики рефератів з педагогічних дисциплін, які студенти виконували раніше.

План та виконані розділи роботи або всю роботу студент подає на розгляд керівникові і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує її.

Складання плану курсової роботи – довготривалий процес, який переплітається з іншими етапами її підготовки. План забезпечує цілеспрямований відбір першоджерел і полегшує роботу з ними.

В процесі роботи над літературою план конкретизується і стає більш чітким. Чим детальнішим буде план, тим легше буде написати курсову роботу. При цьому необхідно слідкувати за тим, щоб назви пунктів плану точно відповідали назві теми і не виходили за її межі.

План затверджується науковим керівником. В плані можуть бути не лише розділи, але і підрозділи.

Але разом з тим план не повинен бути громіздким і шаблонним. Кількість питань визначається структурою теми, її змістом, характером постановки самих питань. Інколи одне питання потрібно розділити, конкретизувати, а іноді, навпаки, узагальнити, підсумувати. У плані роботи рекомендується включити, крім вступу, 3-5 найважливіших питань теми і висновки.

У плані слід додержуватись чіткої послідовності постановки питань. Він має бути логічно витриманим, кожне наступне питання потрібно органічно пов’язувати з попереднім, щоб усі питання були єдиним цілим і повністю відображали зміст теми. Порушення послідовності в постановці питань призводить, як правило, до втрати логічного зв’язку між питаннями, часом і до того, що найважливіші проблеми лишаються нерозкритими.

Щоб уникати таких помилок, план роботи слід показати керівнику і остаточно уточнити окремі формулювання, порядок постановки питань та ін.

Розглянемо кілька прикладів складеного плану курсової роботи: