За використання земель населених пунктів

Річна ставка земельного податку встановлюється в розмірі 1 % від її грошової оцінки.

Ставки земельного податку для населених пунктів, де не встановлена плата за землю (табл. 8.1):

Таблиця 8.1

Ставки земельного податку, для населених пунктів де не проведена оцінка землі

Розмір населеного пункту, тис. чол.	Середня ставка податку, коп../кв.м	Коефіцієнт для міст обласного підпорядкування
20-50 50-100 100-250 250-500 500-1000 1000 і вище	7,5 9,0 10,5 12,0 15,0 21,0	1,2 1,4 1,6 2,0 2,5 3,0

Додаткові коефіцієнти для курортних населених пунктів:

Південний берег Криму 3,0;

Південно-Східне узбережжя Криму – 2,5;

Західне узбережжя Криму – 2,2;

Чорноморське узбережжя Миколаївської, Одеської, Херсонської областей – 2,0;

гірські райони і передгір’я Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей – 2,3;

узбережжя Азовського моря – 1,5.

За нецільове та понад відведені норми використання земель збори справляються у 5-кратному розмірі.

1.3. Плата (збори) за вилучення угідь під непрофільне використання (сільськогосподарських угідь під промисловість, дороги, зв’язок, оборону, оздоровлення, історико-культурні цілі та за землі лісового і водного фондів за межами населених пунктів) справляється в розмірі 5 % від грошової оцінки ріллі по області.

Для залізничного транспорту і військових з’єднань – 0,02 % грошової оцінки ріллі по області.

За тимчасове вилучення земель природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного призначення – 50 % грошової оцінки ріллі по області.

За вилучення лісових угідь – 0,3 % грошової оцінки ріллі по області.

Земельний податок за ділянки водного фонду - 0,3 % грошової оцінки ріллі по області.