Лекція 2 4 страница

- підприємства грального бізнесу;

- пункти обміну іноземної валюти;

- виробники та імпортери підакцизних товарів (алкогольних, тютюнових, паливо-мастильних).

2. Для переходу на спрощену систему оподаткування СМП – юридична особа повинна подати в ДПІ за місцем реєстрації заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку будь-якого кварталу. При цьому обов’язковою умовою, що надає право СМП перейти на спрощену систему оподаткування є сплата до бюджету всіх податків та обов’язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

У заяві платник повинен розрахувати планований на поточний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), майна та основних фондів, як підсумок фактичної виручки від реалізації на дату подання заяви до ДПІ та розрахункового обсягу виручки від реалізації за решту місяців, виходячи з середньої мі-сячної фактичної виручки за період, що передує переходу (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Схема визначення виручки від реалізації, що надає можливість перейти на спрощену систему оподаткування

Період, з якого заплановано перехід	Розрахунок планованої виручки на поточний рік
ІІ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – лютий та розрахункова за березень – грудень
ІІІ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – травень та розрахункова за червень – грудень
ІУ квартал поточного року	Фактична виручка за січень – серпень та розрахункова за вересень – грудень
І квартал наступного року	Фактична виручка за січень – листопад та розрахункова за грудень

При цьому для переходу на спрощену систему оподаткування доходи СМП – юридичної особи за попередній рік та розрахована виручка за поточний рік не повинні перевищувати 1 млн. грн.

ДПІ зобов’язана протягом 10 днів після отримання заяви від платника видати йому «Свідоцтво про право на сплату єдиного податку суб’єктом малого підприємництва» або надати письмово мотивовану відповідь. Термін дії свідоцтва до кінця календарного року.

Новостворені СМП мають право перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з того кварталу, в якому проведено їх державну реєстрацію.

СМП який сплачує єдиний податок може повернутися до загальної системи оподаткування з початку кожного наступного кварталу за умови подання до ДПІ заяви не пізніше ніж за 15 днів до закінчення звітного кварталу.

Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності СМП може прийняти не більше одного разу протягом календарного року.

СМП які сплачують єдиний податок не мають права застосовувати інший спосіб розрахунків за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового.

При перевищені СМП граничної чисельності або обсягу виручки він повинен перейти на загальну систему оподаткування починаючи з наступного звітного кварталу.

Юридичні особи можуть вибрати одну з двох ставок оподаткування:

- 10 % від суми виручки від реалізованої продукції, за винятком АЗ - при не сплаті ПДВ;

- 6 % від суми виручки від реалізованої продукції, за винятком АЗ - при сплаті ПДВ.

Юридичні особи зобов’язані вести книгу обліку доходів і витрат та касову книгу. Розрахунок про сплату єдиного податку юридичні особи повинні подати до ДПІ до 20 числа наступного за звітним кварталом місяця.

Після закінчення терміну свідоцтва платник єдиного податку повинен здати його в ДПІ протягом 5 днів.

3. За спрощеною системою оподаткування також можуть працювати фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності (підприємці). Для цього кожен громадянин, іноземець та особа без громадянства повинні подати до ДПІ за місцем проживання заяву із зазначенням видів діяльності, якими вони передбачають займатися.

Одночасно фізична особа має право самостійно вибрати спосіб оподаткування доходів:

- за загальною системою оподаткування;

- за спрощеною системою оподаткування шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку;

- за фіксованим розміром сплати прибуткового податку з громадян шляхом придбання патенту.

Якщо валовий дохід підприємця – платника фіксованого податку за останні 12 місяців перевищить 7000 неоподатковуваних мінімумів громадян (119 тис. грн.) такий підприємець повинен перейти на сплату єдиного податку, якщо такий передбачений місцевою радою, або на загальну систему оподаткування з наступного після такого перевищення звітного періоду (місяця, кварталу, року – в залежності від того, за який період сплачено фіксований податок).

Ставки єдиного податку для фізичних осіб – СПД (підприємців) встановлюються місцевими радами за місцем їх державної реєстрації у фіксованому розмірі залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 грн. на місяць, який збільшується у разі використання найманої особи, включаючи членів його сім’ї на 50 % за кожну особу.

При цьому підприємці звільняються від перерахування зборів до державних цільових фондів, пов’язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають у трудових відносинах з фізичною особою (до Пенсійного фонду – до 1 січня 2004 року).

Для переходу на сплату єдиного податку фізична особа повинна не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу подати до ДПІ заяву та розрахуватися зі всіма податковими зобов’язаннями, які виникли у неї до цього.

Розмір єдиного податку, який сплачує фізична особа не залежить від розміру його доходу.

Підприємець може сам вибрати період сплати єдиного податку – місяць, квартал, рік. При цьому податок повинен бути сплаченим авансом, не пізніше 20 числа попереднього перед звітним місяця.

Якщо підприємець здійснює декілька видів діяльності для яких встановлено різні ставки єдиного податку, то він придбаває і сплачує податок за більшою ставкою.

Для платника єдиного податку – фізичної особи звітній період дорівнює кварталу. Протягом 5 днів після закінчення звітного кварталу платник подає до ДПІ звіт в якому зазначається:

- види підприємницької діяльності, які здійснювалися протягом звітного кварталу;

- фактична чисельність працівників у звітному кварталі;

- сума фактично сплаченого єдиного податку у звітному кварталі;

- обсяг виручки від реалізації товарів за звітний період наростаючим підсумком з початку дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році.

Якщо валовий дохід підприємця – платника єдиного податку в поточному календарному році перевищить 500 тис. грн., він повинен перейти на загальну систему оподаткування.

4. Платники єдиного податку звільняються від сплати таких податків і зборів:

- ПДВ (крім юридичних осіб, які сплачують податок за ставкою 6 %);

- податку на прибуток підприємств;

- податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – СПД);

- плати (податку) за землю;

- збору за спеціальне використання природних ресурсів;

- збору на обов’язкове соціальне страхування;

- відрахувань і зборів на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг;

- комунального податку;

- податку на промисел;

- збору на державне пенсійне страхування (до 1 січня 2004 року);

- збору за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;

- внесків до фонду соціального захисту інвалідів;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- ФСП, якщо такий сплачувався.

Юридичні та фізичні особи повинні сплатити єдиний податок не пізніше 20 числа наступного за звітним місяця на окремий рахунок Держказначейства.

Відділення Держказначейства наступного для після надходження коштів від платників перераховують:

- 43 % коштів до місцевих бюджетів;

- 42 % коштів до Пенсійного фонду;

- 15 % на обов’язкове соціальне страхування, в тому числі – 4 % - до Державного фонду сприяння зайнятості населення.

Після набуття чинності з 1 січня 2004 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування платники єдиного податку повинні сплачувати внески до Пенсійного фонду на загальних підставах. Проте, сума внесків платників єдиного податку – юридичних осіб до Пенсійного фонду зменшується на суму сплачену ними до Пенсійного фонду у складі єдиного податку.

Тема 8. Плата за природні ресурси та послуги

План

1. Плата за землю.

2. Плата за користування надрами.

3. Плата за водні ресурси.

4. Плата за лісові ресурси.

5. Державне мито та збори.

6. Рентні платежі.