Лекція 2 3 страница

Підприємства зобов’язані обліковувати доходи та витрати за кожним видом ЦП. При цьому збитки за одним видом ЦП не можуть перекриватися прибутками від ін.

Не підлягають оподаткуванню виграші у державній грошовій лотереї (якщо не менше 50 % доходів направляється до призового фонду, а з решти не менше 25 % відраховується до Державного бюджету);

Дивіденди оподатковуються за ставкою 25 %, при цьому сума податку із виділеної для виплати дивідендів суми не вираховується.

Доходи страхових компаній-резидентів оподатковується за ставкою 0% при отриманні їх внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування і 3 % - при отриманні доходів за іншими видами страхування. Інші доходи страховиків оподатковуються за загальною ставкою. В тому числі доходи отримані від перестраховиків.

Доходи підприємств де працює не менше 50 % інвалідів, а їх ФОП не менше 25 % загального ФОП, від ППП звільняються.

Доходи нерезидентів оподатковуються:

- за ставкою 15 % - доходи отримані від ведення господарської діяльності (сплачує резидент);

- за ставкою 25 % - прибутки на безпроцентні облігації або казначейські зобов’язання;

- не оподатковуються доходи отримані нерезидентами від продажі державних ЦП за кордоном;

- за ставкою 6 % - від суми фрахту (винагороди за перевезення вантажів та пасажирів морським та повітряними суднами та перевезення вантажів залізничним і автомобільним транспортом) (сплачує резидент);

- 20 % - від суми перерахованої резидентом нерезиденту за рекламні послуги;

- якщо нерезиденти здійснюють діяльність в Україні через свої представництва вони оподатковуються на загальних підставах;

- якщо нерезидент здійснює діяльність як в Україні так і поза її межами до його валового доходу застосовується коефіцієнт 0,7.

5. Амортизація основних фондів (ОФ) і нематеріальних активів – це поступове перенесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, що зменшує скоригований дохід платника податку.

ОФ – це матеріальні цінності, які використовуються платником податків протягом періоду, що перевищує 365 днів та вартість яких перевищує 1000 грн.

ОФ поділяються на 4 групи:

І – будівлі, споруди, передавальні пристрої, житлові будинки та квартири, вартість капітального поліпшення землі;

ІІ – автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, конторське обладнання та устаткування;

ІІІ – основні фонди не включені до груп 1, 2, 4;

ІУ – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного опрацювання інформації, комп’ютерні програми, телефони, мікрофони та рації.

ОФ 1 групи обліковуються пооб’єктно, інших груп за групами.

Невиробничі фонди амортизації для цілей оподаткування не підлягають.

Сума амортизаційних відрахувань за рік визначається як сума амортизаційних відрахувань за кожний квартал.

Сума квартальних амортизаційних відрахувань визначається шляхом множення норми амортизації на балансову вартість груп ОФ на початок розрахункового кварталу.

Норми амортизаційних відрахувань для ОФ, придбаних з 01.01.2004 р. та які не були в експлуатації, а також витрат на поліпшення цих ОФ понесених після 01.01.2004 р.:

І групи – 2 %;

ІІ групи – 10 %;

ІІІ групи – 6 %;

ІУ групи – 15 %.

Норма амортизаційних відрахувань для ОФ придбаних до 01.01.2004 р. та витрат на їх поліпшення:

І групи – 1,25 %;

ІІ групи – 6,25 %;

ІІІ групи – 3,75 %;

ІУ групи – 15 %.

Балансова вартість групи ОФ (окремого об’єкта ОФ 1 групи) на початок розрахункового кварталу визначається за формулою.

, (4.1)

де: Ба – балансова вартість групи (окремого об’єкта 1 групи ОФ), грн.;

Бап – балансова вартість ОФ на початок попереднього кварталу, грн.;

Пап – сума витрат, понесених на придбання та капітальний ремонт ОФ в попередньому кварталі, грн.;

Вап – сума виведених протягом попереднього кварталу ОФ з експлуатації, грн.;

Аап – сума амортизаційних відрахувань нарахованих у попередньому кварталі, грн.

Платники мають право щорічно проводити індексацію основних фондів за формулою:

Кі, (4.2)

де: Ііп – індекс інфляції за попередній рік.

Якщо Кі не перевищує 1, індексація не проводиться.

Об’єкти І групи амортизуються до досягнення ними 1700 грн. Залишкова вартість у відповідний період відноситься до валових витрат.

Основні фонди 2, 3 і 4 групи амортизуються до нуля.

Нематеріальні активи амортизуються лінійним методом за кожним видом, з врахуванням амортизації їх початкової вартості, протягом терміну не більше 10 років.

6. Платники ППП самостійно ведуть облік доходів, витрат, амортизаційних нарахувань та оподатковуваних сум.

Податковий період квартал, півріччя, три квартали, рік.

За перших три періоди платники подають спрощену податкову декларацію, а за рік – повну.

Декларації подаються не пізніше 40 календарних днів після закінчення звітного періоду, а сплата податку не пізніше 10 наступних календарних днів.

Штрафні санкції застосовуються аналогічно порушенням при сплаті ПДВ.

Тема 5. Фіксований сільськогосподарський податок

План

1. Платники фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП).

2. Об’єкти оподаткування та ставки податку.

3. Порядок нарахування, звітності та сплати податку.

4. Відповідальність платників.

1. Спеціальна система оподаткування сільськогосподарських підприємств була запроваджена з 1 січня 1999 року Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок» від 17.12. 1998 року № 320-ІУ на період до 1 січня 2010 року.

ФСП – це інтегральний податок, який справляється з одиниці площі і не змінюється протягом визначеного звітного періоду, за винятком випадків, коли змінюється площа с/г угідь.

Платниками цього податку є с/г товаровиробники, які займаються вирощуванням, переробкою та збутом с/г продукції, в тому числі рибальські та риболовецькі господарства, які займаються розведенням та виловом риби у внутрішніх водоймах. При цьому платником ФСП може бути підприємство, в якого сума одержана від продажу с/г продукції власного виробництва та продукції її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить понад 75,0 % від загальної суми валового доходу підприємства.

Якщо у звітному періоді ця умова не виконана то підприємство, яке сплачує ФСП повинно з наступного звітного періоду перейти на загальну систему оподаткування.

ФСП сплачують с/г товаровиробники – власники земельних ділянок та землекористувачі, тобто орендатори землі.

Не сплачують ФСП власники та землекористувачі земельних ділянок, які передані для ведення особистого підсобного господарства та обслуговування житлового будинку.

При цьому, якщо платник ФСП – орендодавець здає земельні ділянки в оренду, то орендовані площі не включаються до розрахунку суми сплати ФСП орендарем.

Якщо земельні ділянки здаються в оренду не платником ФСП, орендовані площі включаються до розрахунку суми сплати ФСП орендарем.

Платники ФСП, які мають у власності або користуванні водойми, але не займаються вирощуванням риби не повинні включати до розрахунку ФСП земельні ділянки водного фонду.

Підприємства, які, крім с/г займаються іншими видами діяльності відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування ведуть окремий облік фінансових результатів від несільськогосподарської діяльності.

2. Об’єктом оподаткування є площа с/г угідь або земель водного фонду переданих с/г товаровиробнику у власність або користування, в тому числі в оренду не платниками ФСП (радами місцевого самоврядування та громадянами).

ФСП сплачується замість таких податків і зборів:

- податку на прибуток підприємств;

- податку на землю;

- податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;

- комунального податку;

- збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;

- збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;

- збору на обов’язкове державне соціальне страхування;

- збору на будівництво. Реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування (сьогодні не стягується);

- збору на обов’язкове державне пенсійне страхування (з прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» ця норма скасована);

- плати за придбання торгового патенту на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;

- збору до державного інноваційного фонду.

Ставка ФСП з 1 га с/г угідь з 1 січня 1999 року була встановлена у % до їх грошової оцінки, проведеної 1 липня 1995 року в таких розмірах:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ – 1,3, пізніше зменшена до 0,5 %;

- для багаторічних насаджень – 0,3 %;

- для земель водного фонду – 1,5 % вартості 1 га ріллі.

Для гірських зон та поліських територій встановлені знижені ставки:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ – 0,3 %;

- для багаторічних насаджень – 0,1 %;

- для земель водного фонду – 1,5 % вартості 1 га ріллі.

3 1 січня 2007 загальні ставки ФСП знижені для:

- ріллі, сіножатей та пасовищ – до 0,15 %;

- багаторічних насаджень до – 0,09 %.

Для гірських зон та поліських територій ставки ФСП знижені для:

- ріллі, сіножатей і пасовищ – до 0,09 %;

- для багаторічних насаджень – до 0,03 %.

3. Сума ФСП на поточний рік визначається з площі земельної ділянки, її грошової оцінки, проведеної станом на 1 липня 1995 року та ставки податку у % від вартості земельної ділянки.

Якщо для платників податку на землю грошова оцінка земель щорічно уточнюється шляхом індексації, то для визначення ФСП індексація земель с/г угідь та водойм не проводиться.

Розрахунок загальної суми податку здійснюється за формулою:

, (5.1)

або

(5.2)

де: П – загальна сума податку, грн.;

Прл, Псн, Ппс, Пбн, Пвв – відповідно суми податку за використання ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та внутрішніх водойм, грн.;

Ррл, Рсн, Рпс, Рбн, Рвв - відповідно площі ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та внутрішніх водойм, га;

Орл, Осн, Опс, Об – відповідно оцінка 1 га ріллі, сіножатей, пасовищ та багаторічних насаджень, грн./га;

Срл, Ссн, Спс, Сбн, Свв – відповідно ставки податку у % до грошової оцінки 1 га ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень та земель внутрішніх водойм.

Податковий розрахунок складається на календарний рік, розби-вається помісячно і подається до ДПІ до 1 лютого поточного року.

Якщо підприємство новоутворене або реорганізується платник повинен подати належні розрахунки протягом 20 днів, наступних за останнім календарним днем місяця в якому підприємство було засноване або реорганізоване.

Якщо протягом року відбувається збільшення земельних ділянок використовуваних платником, він протягом місяця повинен подати до ДПІ уточнені розрахунки, при цьому перерахунок здійснюється з дати коли відбулася зміна.

Якщо земельна ділянка протягом року зменшується розрахунок подається протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем місяця в якому відбулися зміни.

Сплачується податок щомісячно протягом 30 календарних днів наступних за остатнім днем звітного періоду в розмірі третини від суми податку визначеної на кожний квартал в таких розмірах від річної суми:

І квартал – 10 %;

ІІ квартал – 10 %;

ІІІ квартал – 50 %;

ІУ квартал – 30 %.

4. Платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум ФСП.

У разі неподання своєчасно розрахунків на поточний рік платник ФСП сплачує штраф у промірі 170 грн.

При самостійному виявленні помилки платник повинен подати до ДПІ уточнений розрахунок та сплатити 5 % штрафу від суми недоплати.

При несвоєчасній сплаті ФСП платник повинен сплатити штраф:

- при затримці до 30 днів – 10 % погашеної суми податкового боргу;

- 31 – 90 днів – 20 % погашеної суми податкового боргу;

- понад 90 днів – 50 % погашеної суми податкового боргу.

Додатково на своєчасно не сплачену суму нараховується пеня із розрахунку 120 % облікової ставки НБУ.

Тема 6. Податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)

План

1. Роль ПДФО та його платники.

2. Об’єкти оподаткування ПДФО.

3. Особливості нарахування та ставки ПДФО.

4. Податкові соціальні пільги та податковий кредит.

5. Оподаткування ДФО – суб’єктів підприємницької діяльності.

1. ПДФО введений в дію Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІУ з 1 січня 2004 року замість прибуткового податку з громадян який справлявся згідно Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92.

Прибутковий податок з громадян справлявся в Росії з 16 квітня 1916 року. Практично не зазнав він змін і в Радянському Союзі.

З 1991 року в Україні прибутковий податок з громадян до 185 крб. не оподатковувався. Місячний дохід що перевищував 185 крб. оподатковувався за ставкою 12 %, більше 1500 крб. – 15 %, 2000 крб. – 20 %, 3000 крб. – 30 % - тобто використовувалася прогресивна шкала оподаткування.

З 1996 року неоподатковуваний мінімум складав 17 грн. Місячні доходи понад 17 грн. оподатковувалися за ставкою – 10 %, понад 85 грн. – 15 %, понад 170 грн. – 20 %, понад 1020 грн. – 30 %, понад 1700 грн. – 40 %.

В світовій та вітчизняній практиці ставки подоходного податку використовуються: прогресивні - зростають із збільшенням доходів, регресивні – зменшуються із збільшенням доходів, пропорційні – не залежать від розміру доходів.

ПДФО виконує таку роль:

- регулює грошові доходи населення

- стимулює використання робочої сили.

Платниками ПДФО є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземних держав та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, або постійно проживають за кордоном за наявності центру життєвих інтересів в Україні;

- фізичні особи - громадяни України, у яких неможливо визначити резидентський статус та особи без громадянства;

- фізичні особи у яких не можна визначити центр життєвих інтересів, які постійно не проживають в Україні, але перебувають в Україні не менше 183 днів протягом податкового року;

- фізичні особи, зареєстровані в Україні як само зайняті особи;

- фізичні особи – нерезиденти.

Фізичні особи – резиденти сплачують податок з доходів отриманих як в Україні так і за кордоном, при цьому вони мають право на залік податків сплачених за кордоном.

Нерезиденти сплачують податки тільки з доходів отриманих в Україні.

2. Об’єктом оподаткування резидента України є:

Загальний місячний оподатковуваний дохід (ЗМОД) платника, який визначається за сумою нарахованих або виплачених йому протягом місяця доходів, зменшених на суму внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та суму податкової соціальної пільги.

Чистий річний оподатковуваний дохід платника, який визначається за сумою загальних місячних доходів (ЗМО Д) плюс іноземні доходи (ДІН), отримані протягом року, зменшені на податковий кредит такого року (ПК).

Загальний оподатковуваний дохід платника (ЗОД) за звітний рік, який визначається як сума чистого оподатковуваного доходу за рік плюс доходи, які оподатковуються при їх нарахуванні або виплаті (ДВ) та – доходи, які оподатковуються за іншими правилами ніж передбачені в даному законі (ІД):

(6.1)

Об’єктом оподаткування нерезидентів є:

Загальний місячний дохід походженням з України.

Загальний річний дохід походженням з України.

Доходи походженням з України, які оподатковуються при їх нарахуванні або виплаті.

Місячні доходи платника включають: доходи у вигляді зарплати та іншої винагороди виплаченої йому згідно трудового або цивільно-правового договору; виплати пов’язані з тимчасовою втратою працездатності, доходи від володінням правами на об’єкти інтелектуальної власності; вартість отриманих подарунків; суми сплачені до недержавних пенсійних фондів за платника підприємством, крім сум сплачених в межах 15 % від суми місячної заробітної плати платника податку, але не більше суми прожиткового мінімуму на початок року помноженої на 1,4; суми страхових виплат, що сплачуються платнику за договорами дострокового страхування життя та недержавного пенсійного забезпечення; частина доходів від операцій з майном; доходи від надання майна в оренду; доходи отримані платником від працедавця у вигляді вартості використання житла, майна, харчування та домашніх послуг, суми фінансової допомоги та вартості безоплатно отриманих товарів, вартість успадкованого майна, сума надмірно витрачених коштів платником на відрядження.

Не включаються до доходів: суми державної матеріальної та соціальної допомоги, в тому числі допомога по вагітності, народженні та догляду за дітьми, суми виплат з Пенсійного фонду України, суми видані на відрядження, суми отримані платником від вкладення коштів в державні ЦП та від виграшів у державну лотерею, суми внесків на державне соціальне та пенсійне страхування, вартість безоплатного харчування, взуття та одягу передбачених законом, суми сплаченні працедавцем закладам освіти, за навчання найманої особи за профілем діяльності виробника, кошти надані на поховання, лікування та медичне обслуговування, основна сума депозиту, яка повертається вкладнику, вартість путівок на лікування платника та його дітей віком до 18 років наданих за рахунок коштів профспілок та фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування, стипендії, вартість одягу та сума допомоги, які надаються дітям-сиротам, суми та майно, які видаються військовослужбовцям строкової служби, вартість житла, яке передається платнику з державної, або комунальної власності, сума страхової виплати, за договорами відмінними від страхування житла, доходи від реалізації продукції отриманої на присадибних ділянках.

Якщо доходи платник отримує у матеріальній формі, вартість переданих платнику товарів визначається з врахуванням АЗ і ПДВ.

3. З 1 січня 2004 року по 1 січня 2007 року загальна ставка ПДФО становила 13 %, з 1 січня 2007 року – 15 %. За загальною ставкою оподатковуються доходи платників у вигляді дивідендів.

Доходи у майновій та грошовій формі від виграшів у гральному бізнесі та від недержавних лотерей оподатковуються за загальною ставкою збільшено в 2 рази.

Доходи від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року будинків, квартир та кімнат (включаючи землю, що є під таким об’єктом), які були у власності платника податку до 1 січня 2004 року, якщо їх загальна площа не перевищує 100 кв. м оподатковуються за ставкою 1 %. Якщо площа такого об’єкта перевищує 100 кв. м то частина доходу пропорційна сумі такого перевищення оподатковується за ставкою 5 %.

При продажі протягом звітного року більше одного разу будинку, квартири і кімнати та при продажі іншого нерухомого майна, яке було у власності платника до 1 січня 2004 року ставка ПДФО становить 5 %.

Якщо об’єкти нерухомості обмінюються то кожна із сторін сплачує 50 % податку.

Прибуток від продажу будинку, квартири і кімнати (включаючи землю, що є під таким об’єктом) придбаних платником після 1 січня 2004 року розраховується за ставкою 15 %. При цьому прибуток розраховується за формулою:

, (6.2)

де: Д і В відповідно дохід від продажу та витрати на придбання об’єкту;

Р – кількість повних або неповних календарних років володіння майном.

При продажі протягом звітного року більше одного разу будинку, квартири і кімнати та при продажі іншого нерухомого майна, придбаного після 1 січня 2004 року ставка ПДФО становить 15 %. При цьому прибуток розраховується за формулою:

. (6.3)

При оподаткуванні доходу та прибутку від реалізації нерухомості податок не може бути меншим суми мінімальної заробітної плати на 1 січня року в якому продавалося майно.

З 1 січня 2010 року передбачено оподаткування процентів по вкладах фізичних осіб в банках за ставкою 5 %; доходи від реалізації акцій, корпоративних прав, дивідендів та роялті за ставкою 13 %.

Доходи від реалізації рухомого майна оподатковуються за ставкою 15 %. Виняток становить продаж протягом звітного року одного легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна, які не оподатковуються за умови сплати державного мита.

Спадщина оподатковується:

- нерухоме та нерухоме майно і кошти в банках, що успадковується іншим членом подружжя – за ставкою 0 %;

- нерухоме та рухоме майно, що успадковується особами першого (батьки особи та її чоловіка або дружини, діти, в тому числі усиновлені) та другого (інші члени сієї) ступеня споріднення – за ставкою 0 %;

- сума страхового відшкодування за страховими договорами та від недержавного пенсійного забезпечення успадкована іншим членом подружжя – за ставкою 5 %;

- сума коштів в межах 100 кратного розміру мінімальної зарплати, яка успадковується особою першого ступеня спорідненості, крім іншого члена подружжя – 5 %.

В інших випадках спадщина отримана від резидентів оподатковується за ставкою 15 %.

Спадщина отримана від нерезидентів оподатковується за ставкою 30 %.

ПДФО сплачують працедавці-податкові агенти одночасно з виплатою зарплати.

Якщо нарахований дохід не виплачується то податок повинен бути сплачений протягом 20 календарних днів наступних за останнім днем звітного податкового місяця.

Якщо доходи виплачуються в натуральній формі, або готівкою з каси, податок повинен бути сплачений наступного банківського дня.

Звіт з ПДФО податкові агенти повинні подати до ДПС протягом 40 днів за останнім днем звітного кварталу.

4. Закон «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачає надання окремим громадянам соціальних пільг – тобто сум, на які зменшується сума оподаткування отримана платником від одного працедавця у вигляді заробітної плати.

Податкова соціальна пільга надається всім громадянам в розмірі 50 % мінімальної зарплати (закон передбачав поступове збільшення зазначеного відсотка з 1 січня 2007 року до 100, проте пізніше таке збільшення було призупинене), встановленої на 1 січня звітного року, якщо їх зарплата не перевищує 1,4 місячного прожиткового мінімуму (у 2008 році 633 грн.) заокругленого до найближчих 10 грн. (у 2008 році – 890 грн.).

Крім того передбачена додаткова соціальна пільга:

А) В розмірі 150 % від загальної пільги:

- особі, що має трьох і більше дітей віком до 18 років на кожну таку дитину;

- самотній матері (батьку), опікуну, піклувальнику на кожну дитину віком до 18 років;

- особі, яка утримує дитину-інваліда, на кожну дитину віком до 18 років;

- вдівцю, або вдові;

- Чорнобильцям І та ІІ категорії, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи;

- учню, студенту, аспіранту, ординатору, ад’юнкту,

- інваліду І або ІІ групи та інваліду І або ІІ групи з дитинства;

- особам, яким присуджено довічну стипендію як таким, що зазнали переслідувань за правозахисну діяльність, зокрема журналістам.

Б) В розмірі 200 % від загальної пільги:

- Героям України, Радянського Союзу, Соціалістичної праці, повним кавалерам орденів Слави та Трудової Слави;

- учасникам бойових дій під час Другої світової війни, особам, які в той час працювали в тилу, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- колишнім в’язням концтаборів, гетто та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни та особам, які визнані репресованими чи реабілітованими;

- особам, які були насильно вивезені з території СРСР під час Другої світової війни на територію держав, що перебували з ним в стані війни, або були окуповані фашистською Німеччиною та її союзниками;

- особам, які перебували на території блокадного Ленінграду у період з 08.09. 1941 р. по 27.01. 1944 року.

Пільги на дітей зберігаються за одним з батьків, якщо його місячна зарплата не перевищує 890 грн. помножених на кількість дітей.

Інший з батьків може отримати пільгу на дітей, якщо його зарплата не перевищує 890 грн.

Якщо платник має право на кілька пільг то йому надається одна пільга – найбільша.

Але платник, який отримує пільги на дітей може отримати і загальну пільгу.

Податковий кредит – це сума або вартість витрат резидента, на яку може бути зменшений річний оподатковуваний дохід.

До таких витрат включаються: частина сум процентів за іпотечним кредитуванням будівництва житла в межах 100 кв. м; сума коштів або вартість майна переданих неприбутковим організаціям в межах від 2 до 5 % від загального оподатковуваного доходу звітного року; сума коштів, які сплачені платником за навчання членів його сім’ї першого ступеня споріднення в вищих та професійних навчальних закладах, в межах 1,4 прожиткових мінімумів на місяць; сума коштів платника сплачених за лікування його або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, в тому числі на придбання ліків; сума сплачених страхових та пенсійних внесків до недержавного пенсійного фонду, за договором довгострокового страхування життя та внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок.

5. Фізичні особи-суб’єктипідприємницької діяльності платники фіксованого або єдиного податку звільнені від сплати ПДФО. Але якщо такі особи отримують доходи, які не оподатковуються єдиним або фіксованим податком то такі доходи повинні бути оподатковані ПДФО.

Якщо такі особи використовують найману працю то вони виступають податковими агентами щодо своїх працівників.

Тема 7. Спрощена система оподаткування суб’єктів малого підприємництва

План

1. Особливості запровадження спрощеної системи оподаткування.

2. Платники єдиного податку – юридичні особи.

3. Платники єдиного податку фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності.

4. Порядок сплати єдиного податку та його розподіл.

1. З метою державної підтримки малого бізнесу Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 22.06.1999 р. № 746/99 для суб’єктів малого підприємництва запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Вона поширюється на суб’єктів підприємницької діяльності (СПД):

- фізичних осіб, у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 громадян та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 500 тис. грн.;

- юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми середньооблікова чисельність працюючих у яких не перевищує 50 фізичних осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за календарний рік не перевищує 1 млн. грн.

Проте філії, представництва та інші відокремлені представництва головного підприємства не можуть перейти на спрощену систему оподаткування окремо від головного підприємства і бути незалежним від нього платником єдиного податку.

Не можуть також перейти на спрощену систему оподаткування:

- суб’єкти малого підприємництва, в яких частка внесків у статутному фонді, що належить засновникам – юридичним особам та учасникам, які не є СМП, перевищує 25 %;

- довірчі товариства, страхові компанії, фінансово-кредитні та небанківські установи (банки, ломбарди, кредитні спілки);

- суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють операції у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;