Лекція 2 1 страница

5. Первинний облік податку та податкова документація з ПДВ.

6. Особливості нарахування ПДВ за окремими операціями.

7. Відповідальність платників ПДВ.

1. Непрямі податки (податки на споживання) існують у формі специфічних та універсальних акцизів.

Специфічні акцизи застосовуються до окремих груп товарів – лікеро-горілчаних, тютюнових, паливно-мастильних та ін.

Універсальні акцизи нараховується на всі товари, які є об’єктом купівлі-продажу.

Універсальний акциз має три види: податок з продажу, який справляються на одному етапі руху товару, або продукції (платники податку - оптові, роздрібні продавці або товаровиробники обробної продукції), податок з обороту, який справляється всіма учасниками руху товару від виробника до роздрібного продавця та податок на додану вартість.

ПДВ – це різновид непрямого оподаткування, що є обов’язковим платежем загальнодержавного значення з універсальними ставками і однаковими податковими зобов’язаннями платників податків перед державою.

Як і інші непрямі податки, він входить до ціни товарів (робіт, послуг) і сплачується покупцем продавцю у складі вартості придбаного товару.

Перерахування ПДВ до бюджету здійснює продавець з суми податкових зобов’язань зменшених на суму податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальником. Іншими словами ПДВ сплачується з доданої вартості.

Додана вартість – це частина валового обороту з реалізації товарів, яка безпосередньо добавляється кожним учасником руху товару до початкової ціни.

Існує два методи визначення доданої вартості:

- метод додавання складових (зарплати, відрахувань на соціальні виплати, що входять у собівартість продукції, амортизації, деяких накладних витрат і прибутку) (формула 2.1);

- сальдовий метод (з виручки від реалізації вираховуються матеріальні затрати та прирівняні до них видатки) (формула 2.2).

, (2.1)

або: , (2.2)

де: ДВ – додана вартість, грн.;

ВОП – витрати на оплату праці, які визначаються за сумою:

, (2.3)

де: ЗП – нарахована зарплата;

СН – соціальні нарахування

А – амортизація;

П – прибуток;

Д – дохід від реалізації;

В – витрати підприємства (включаючи витрати на придбання основних фондів).

В світі існує чотири способи визначення ПДВ:

- прямий адитивний (додавальний), якщо до всіх складових застосовується одна ставка (Ст):

; (2.4)

- непрямий адитивний, якщо до різних складових застосовуються різні ставки ( і ):

; (2.5)

- прямий віднімальний:

; (2.6)

- непрямий віднімальний:

. (2.7)

В Україні, як і в більшості країн світу сума сплати ПДВ до бюджету визначається методом непрямого вирахування (віднімання).

Ставка ПДВ становить 20 % до оборотів, які не включають ПДВ.

Для визначення ПДВ з оборотів, які містять суму податку, необхідно суму виручки помножити на 20 / 120, або поділити на 6.

В Україні, як і в інших країнах, що використовують ПДВ, в звичайних та податкових накладних величина ПДВ повинна бути зазначена окремою лінійкою.

2. Платником податку (ст. 2.1 і 2.2 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року з наступними змінами) є будь яка особа (резиденти та нерезиденти, суб’єкти підприємницької діяльності, в тому числі з іноземними інвестиціями та юридичні особи, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, або імпортують товари на митну територію України, представництва нерезидента, що не має статусу юридичної особи та дві або більше осіб, що здійснюють спільну діяльність без створення юридичної особи), яка:

- за добровільним рішенням реєструється платником податку;

- підлягає обов’язковій реєстрації як платник цього податку;

- імпортує товари або послуги, в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.

Підлягають обов’язковій реєстрації такі платники ПДВ (ст. 2.3):

- загальна сума яких від здійснення операцій з поставки товарів або послуг, які підлягають оподаткуванням даним податком, нарахована або сплачена, протягом останніх 12 місяців сукупно перевищує 300 тис. грн., без врахування ПДВ (за винятком осіб, які використовують спрощену систему оподаткування, тобто сплачують єдиний, або фіксований податок для фізичних осіб);

- особи, що уповноважені вносити консолідований податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок надання послуг підприємствами залізничного транспорту та зв’язку);

- особи, які поставляють товари та послуги на митній території України з використанням комп’ютерних мереж, при цьому нерезиденти можуть здійснювати таку діяльність тільки через своє представництво зареєстроване в Україні;

- будь-яка особа, яка реалізує конфісковане майно, незалежно від обсягу реалізації та системи оподаткування;

- особи які імпортують (ввозять) товари та послуги на митну територію України для їх використання або споживання на території України, незалежно від системи оподаткування, яку вона викорис-товує, за винятком фізичних осіб, не зареєстрованих платником податку, які ввозять товари (крім ввезення транспортних засобів чи запасних частин до них) в межах неторгового обороту, що не підлягає оподаткуванню. Якщо встановлений неторговий оборот (сумарна вартість 200 євро, або загальна вага 50 кг) перевищений, фізична особа сплачує ПДВ при перетині митного кордону, без реєстрації платником.

Терміни подачі заяви на реєстрацію (ст. 9.3, 9.4):

- не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку обов’язкової реєстрації, якщо така реєстрація не пов’язана з мінімальною сумою;

- не пізніше 20 календарного дня з моменту досягнення суми оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців в сукупності більше 300 тис. грн., без врахування ПДВ;

- не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, починаючи з якого особа прийняла рішення добровільно зареєструватися платником ПДВ;

- до кінця звітного податкового періоду, під час якого внаслідок виконання договорів планується здійснення оподатковуваних операцій на суму, яка у 2 або більше разів перевищує 300 тис. грн., без ПДВ;

- протягом 20 календарних днів, за звітним податковим періодом, в якому оподатковувані операції платника перевищують 300 тис. грн. не більше ніж у 2 рази.

Податковий орган повинен видати (відправити поштою) свідоцтво про податкову реєстрацію протягом 10 днів від дня отримання реєстраційної заяви (ст. 9.5).

Платник може знятися з реєстрації (ст. 9.8), якщо він зареєстрований більше 24 календарних місяців і за останні 12 місяців обсяги його оподатковуваних операцій менші 300 тис. грн.

За ініціативою платника або ДПС платник знімається з реєстрації у випадку:

- ліквідації платника, при завершенні роботи ліквідаційної комісії або за рішенням суду, за наявності ліквідаційної картки органу державної статистики;

- переходу платника на спеціальний режим оподаткування, який не передбачає сплату ПДВ, або передбачає сплату за іншими ставками та іншим порядком ніж передбачений в законі про ПДВ;

- особа, зареєстрована платником, протягом останніх 12 місяців не подає декларацію, або подає її з відміткою про відсутність протягом цього періоду оподатковуваних операцій.

При прийнятті рішення про анулювання реєстрації платник повинен здати свідоцтво про реєстрацію протягом 12 днів від дня прийняття рішення.

Якщо у платника ПДВ, який знімається з реєстрації є основні фонди або оборотні засоби стосовно яких нараховувався податковий кредит у поточному або попередніх періодах, зобов’язаний визначити щодо цих фондів умовний продаж та сплатити податок. Порушення порядку реєстрації та зняття з неї з вини платника тягне за собою штрафні санкції.

3. Об’єктом оподаткування є всі господарські операції які підлягають оподаткуванням ПДВ. Це (ст. 3.1):

- всі операції з передачі товарів та послуги здійснені на території України, в тому числі передача права власності на об’єкти застави та передача об’єктів у фінансовий лізинг;

- операції з ввезення товарів та послуг на митну територію України, в тому числі ввезення з безмитних територій України;

- операції з вивезення товарів за межі території України (експорт).

База оподаткування – це оборот у вартісному вираженні, до якого застосовується ставка для визначення податку:

Податковою базою ПДВ є (ст. 4):

- договірна (контрактна) вартість поставки товарів та послуг, визначена за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (за винятком ПДВ та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв’язку, що включається до ціни товарів і послуг) (ст. 4.1).

Звичайною ціною вважається ціна визначена умовами договору або угоди. Для пов’язаних осіб (родичів керівників або учасників підприємства, та юридичних або фізичних осіб які через акції та частки, не менше 20 %, контролюють його діяльність) звичайною ціною є справедлива ринкова ціна;

- фактична ціна, але не нижче звичайної, при здійсненні бартерних операцій, операцій з безоплатної передачі товарів та послуг, натуральній виплаті зарплати, передачі товарів і послуг у межах платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва і не підлягають амортизації, а також пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований платником ПДВ (ст. 4.2);

- договірна (контрактна) вартість товарів, які імпортуються на митну територію України, але не менше митної вартості, з ураху-ванням витрат на транспортування, навантаження, перевантаження та страхування до митного кордону України, сплати брокерських, агентських та комісійних винагород пов’язаних з імпортом, плати за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів, акцизних зборів, ввізного мита та інших податків, що включаються до ціни товару за винятком ПДВ, що включається в ціну товару згідно з законами України (ст. 4.3);

- договірна (контрактна) вартість продукції виготовленої з давальницької сировини нерезидента у разі її поставки на території України з урахуванням акцизного збору, ввізного мита а також інших податків за винятком ПДВ, що включається в ціну готової продукції (ст. 4.4). При цього податок сплачується до бюджету покупцем у порядку передбаченому для оподаткування імпортних товарів, а відповідальність за сплату податку покупцем несе вітчизняний виробник;

- якщо після поставки товарів або послуг відбувається будь-яка зміна компенсації їх вартості суми податкових зобов’язань та кредитів підлягають відповідному корегуванню (ст. 4.5);

- вартість тари, що згідно з умовами договору є зворотною, до бази оподаткування не включається. Але якщо у строки визначені КМУ, але не більше 12 місяців вона не повертається то її вартість включається до бази оподаткування (ст. 4.6);

- комісійна винагорода платника податків, який реалізує вживані товари а також продажна вартість товарів переданих платнику податків для їх реалізації за договорами комісії, тобто без передачі права власності (ст. 4.7);

- договірна вартість товарів, але не нижче звичайної, у разі коли платник податків здійснює їх поставку під забезпечення боргових зобов’язань покупця векселем. При цьому дисконти або знижки з номіналу векселя не враховуються, а ціна реалізації збільшується на суму за %, які будуть нараховані за користування векселем (ст. 4.8);

- звичайна ціна у випадку ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника, при переведенні їх до невиробничих, або використанні в неоподатковуваних операціях, а також при безоплатній їх передачі особі, яка не зареєстрована платником ПДВ. Для основних фондів 1 групи звичайна ціна не повинна бути меншою їх балансової вартості (ст. 4.9);

- вартість послуг із транзитного перевезення вантажів митною територією України від пункту першого до пункту останнього перетину кордону (ст. 4.10).

4. Основні види пільг:

- операції, що не є об’єктом оподаткування;

- зменшені ставки ПДВ (в Україні не використовуються;

- операції, звільнені від оподаткування.

Операції, що не оподатковуються:

- з випуску (емісії) та продажу за кошти цінних паперів, що випущені в обіг суб’єктами підприємницької діяльності, НБУ, МФУ, та органами місцевого самоврядування; обміну емітованих ЦП та корпоративних прав на інші ЦП (ст. 3.2.1);

- з передачі майна на відповідальне зберігання (схов) та повернення з нього; передачі та повернення майна з оренди; нарахування та сплати процентів або комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, встановлену на день нарахування процентів; передачі та повернення майна з застави на території України; (ст. 3.2.2);

- з страхування, співстрахування та перестрахування особами, які мають ліцензію на право здійснення страхування, а також пов’язаних з страховою діяльністю послуг брокерів та агентів; надання послуг з обов’язкового соціального та пенсійного страху-вання, недержавного пенсійного забезпечення та обслуговування пенсійних вкладів (ст. 3.2.3);

- з обігу валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет НБУ (крім нумізматичних), випуску, обігу та погашення державних лотерей, виплати грошових виграшів та призів, поставки непогашених поштових марок, конвертів та листівок з непогашеними марками (крім тих, що використовуються для філателії) (ст. 3.2.4);

- з наданих послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування, залучення депозитів, обслуговування та повернення вкладів, управління корпоративними правами, операцій з фінансовими кредитами, кредитними гарантіями та банківськими поручительствами; операції з торгівлі за кошти або ЦП борговими зобов’язаннями; технічна або благодійна допомога у вигляді імпорту майна за договорами ратифікованими ВРУ (3.2.5);

- з оплати вартості державних платних послуг, обов’язковість отримання яких встановлено законодавством (ст. 3.2.6);

- з виплати в грошовій формі зарплати, пенсій, стипендій, субсидій і дотацій з бюджету та Пенсійного фонду; виплата дивідендів та роялті у грошовій формі та ЦП; надання комісійних, брокерських та дилерських послуг із торгівлі та управління ЦП (корпоративними правами та валютними цінностями) (ст. 3.2.7);

- поставка за компенсацію сукупних валових активів платника податку, в тому числі включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов’язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи (ст. 3.2.8);

- з безоплатної передачі у державну чи комунальну власність об’єктів усіх форм власності, якщо такі операції здійснюються за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів влади і самоврядування. Це положення поширюється на:

= передачу майна, якщо обидві сторони перебувають у державній, або комунальній власності;

= передачу неприватизованого житла та об’єктів соціальної інфраструктури, у тому числі незавершене будівництво з балансу платника податку на баланс юридичної особи, що перебуває у державній або комунальній власності (ст. 3.2.9);

- з надання позашкільними навчальними закладами вихованцям, учням і слухачам платних послуг у сфері позашкільної освіти (ст. 3.2.10);

- з надання уповноваженими банками послуг з управління фондами з банківського управління (ст. 3.2.11);

- з оплати третейського збору та відшкодування інших витрат пов’язаних з вирішення справ третейськими судами (ст. 3.2.12);

- ст. 3.2.13 – ліквідована.

- надання послуг з агентування і фрахтування торгівельного флоту судновими агентами (ст. 3.2.14).

Операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (їх платник має право отримувати податковий кредит при купівлі товарів, які будуть реалізовані за нульовою ставкою):

- поставка на експорт товарів та супутніх експорту послуг (ст. 6.2);

- роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України нерезидентами, з подальшим вивезенням за територію України (ст. 6.2.1);

- ст. 6.2.2 виключений;

- поставки товарів та послуг підприємствами, які розташовані у зонах митного контролю (безмитних магазинах). Такі товари можуть купляти тільки особи, які виїжджають за межі України (ст. 6.2.3);

- поставка транзитних транспортних послуг залізничним, авто-мобільним, морським та річковим транспортом по перевезенню пасажирів, багажу та вантажу за межами України (ст. 6.2.4);

- ст. 6.2.5 виключена; - ст. 6.2.7 виключена;

- поставка переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою с/г підприємствами всіх форм власності (ст. 6.2.6);

- поставка товарів (крім підакцизних) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виробляються підприємствами, де працює не менше 50 % інвалідів, ФОП, яких не менше 25 % загального фонду оплати праці (ст. 6.2.8).

Нульова ставка не застосовуються, якщо товари, що експортуються звільняються від оподаткування (крім книг (ст. 5.1.2), ліків (ст. 5.1.7) та (товарів вироблених інвалідами (ст. 5.2).

Операції звільнені від оподаткування (платник не отримує податковий кредит при придбанні будь яких товарів, які будуть використані в неоподатковуваних операціях). В цьому випадку ПДВ із куплених товарів відноситься на витрати підприємства). Покупці, які придбали неоподатковувані операції не отримують податкового кредиту.

До таких операцій відносяться:

- поставки вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами, за переліком встановленим КМУ (ст. 5.1.1);

- поставки (передплати) періодичних друкованих засобів масової інформації та книжок, учнівських зошитів та підручників українського виробництва, українсько-іноземних словників, доставки таких видань на митній території України (ст. 5.1.2);

- надання послуг з виховання та освіти дітям музичними та художніми школами, школами мистецтв та будинками культури, закладами дошкільного виховання, початкової, середньої, професійно-технічної та вищої освіти за переліком затвердженим КМУ, а також послуг з розміщення учнів і студентів в інтернатах та гуртожитках (ст. 5.1.3);

- поставки товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком затвердженим КМУ(ст. 5.1.4);

- послуги з доставки пенсій з державного та недержавного пенсійного страхування, а також грошової допомоги населенню за рахунок державного бюджету (ст. 5.1.5);

- послуги державних органів реєстрації громадського стану (ст. 5.1.6);

- поставки зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів, за переліком встановленим КМУ, включаючи імпорт (ст. 5.1.7);

- послуги з охорони здоров’я за переліком встановленим КМУ, закладами охорони здоров’я, які мають на це ліцензії (ст. 5.1.8);

- надання особам до 18 років путівок на санаторно-курортне лікування та відпочинок (ст. 5.1.9);

- послуги з утримання дітей у дошкільних закладах, школах інтернатах, кімнатах розподільниках МВС України (ст. 5.1.10);

- надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту (ст. 5.1.13);

- культові послуги релігійними організаціями (ст. 5.1.15);

- послуги з поховання (ст. 5.1.16);

- оренда землі державної або комунальної власності (ст. 5.1.17);

- передача рухомого складу між залізницями (ст. 5.1.18);

- безоплатна приватизація житлового фонду та майна агропро-мислового комплексу (ст. 5.1.19);

- поставка житла крім першої поставки (ст. 5.1.20);

- надання благодійної допомоги неприбутковим організаціям державної влади, благодійним фондам, громадським організаціям, творчим спілкам, політичним партіям, організаціям інвалідів, науково-дослідним установам та ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації, заповідникам музеям та релігійним організаціям (ст. 5.1.21),

- оплата вартості фундаментальних досліджень, з держбюджету (ст. 5.1.22);

- надання послуг бібліотеками (ст. 5.1.23);

- поставка товарів (крім підакцизних) та послуг (крім грального та лотерейного бізнесу), які безпосередньо виробляються підприємствами, де працює не менше 50 % інвалідів, ФОП, яких не менше 25 % загального фонду оплати праці (ст. 5.2.1).

- безкоштовна передача продукції власного виробництва допоміжними сільськими господарствами та майстернями будинків-інтернатів, за умови що така передача здійснюється для забезпечення власних потреб зазначених закладів (ст. 5.2.3);

- послуги в сільській місцевості с/г товаровиробниками з ремонту шкіл, дошкільних закладів, закладів охорони здоров’я та надання допомоги в межах 17 грн. на місяць на одну особу продуктами харчування власного виробництва та обробітком землі багатодітним сім’ям, інвалідам, одиноким особам, школам, інтернатам та закладам охорони здоров’я (ст. 5.2.4);

- безкоштовна передача обладнання науковим організаціям та ВНЗ ІІІ-ІУ рівня акредитації (ст. 5.2.5);

- поставки товарів для іноземних представництв в Україні (ст. 5.3);

- операції з імпорту товарів морського промислу виловлених суднами зареєстрованими в Україні (ст. 5.4);

Зазначені вище звільнення, крім ліків, не розповсюджуються на імпортовані та підакцизні товари (ст. 5,5; 5,6).

- операції які здійснюються в рамках Угоди про співпрацю між Україною і Європейським Співтовариством про наукове і технологічне співробітництво (ст. 5.13);

- імпорт культурних цінностей (ст. 5.14);

- операції з поставки послуг по переміщенню пасажирів та вантажів транзитом через Україну (ст. 5.15);

- послуги, що надаються іноземним суднам в портах України (ст. 5.16);

- операції з тимчасового ввезення з подальшим вивезенням товарів визначених Митним кодексом України, на термін встановлений Кабінетом Міністрів України (ст. 5.17).

5. Величину ПДВ, яку треба сплатити у звітному періоді (чисті податкові зобов’язання) кожний платник визначає самостійно, як різницю між сумою нарахованих податкових зобов’язань і ПДВ, який перекладений, або буде перекладений на інших платників при закупівлі матеріальних засобів та основних фондів (сума податкового кредиту).

Сума ПДВ сплачена при закупівлі матеріальних ресурсів, послуг та основних фондів відноситься до податкового кредиту за умови, якщо платник придбає:

- товари, у тому числі при імпорті, та послуги з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях;

- основні фонди, у тому числі при імпорті, з метою їх подальшого використання при виробництві та поставці товарів для оподатковуваних операцій.

Заборонено включати до податкового кредиту сплачені суми ПДВ при відсутності податкових накладних, а при імпорті при відсутності акту приймання послуг та банківського документу, який підтверджує факт оплати таких послуг.

Якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту має позитивне значення вона підлягає сплаті до бюджету у встановлені строки.

Сплата податку здійснюється протягом 10 днів після закінчення граничного терміну подання місячної декларації, тобто останній строк сплати – 10-й день після 20 числа місяця, що настає за звітним, або протягом 10 днів після граничного терміну подання декларації за квартал, тобто останні день сплати – 50-й день після закінчення звітного кварталу.

Якщо різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту від’ємна вона підлягає зарахуванню у зменшення суми податкового боргу з ПДВ за попередні податкові періоди, а за його відсутності – до складу податкового кредиту наступного періоду, або відшкодуванню з державного бюджету.

Право на визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту мають тільки платники податку, які пройшли реєстрацію у податкових органах, отримали свідоцтво про реєстрацію та індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Податкові зобов’язання та податковий кредит визначається платником за правилом першої події, або касовим методом.

За правилом першої події датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів, робіт та послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів, робіт, послуг, а у випадку поставки товарів за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації коштів у банку, що обслуговує платника;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт і послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт або послуг платником податку.

За наявності торгівельних автоматів застосовується дата виникнення зобов’язань за касовим методом, тобто виїмки з торгівельного автомату грошової виручки.

При сплаті населенням комунальних послуг податкові зобов’язання у платнику податку виникають за касовим методом, тобто при внесення коштів в касу.

Для операцій фінансового лізингу датою виникнення податкових зобов’язань є фактична дата передачі об’єкту в лізинг.

При оплаті товарів і послуг за рахунок бюджетних коштів податкові зобов’язання виникають при надходження коштів на рахунок платника, або отримання компенсації у іншому вигляді.

При імпорті товарів в Україну, податкові зобов’язання виникають на дату подання митної декларації з зазначенням у ній суми податку що підлягає сплаті.

При імпорті робіт і послуг в Україну датою виникнення податкових зобов’язань є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку, або оформлення документа що засвідчує факт виконання робіт нерезидентом, залежно від того яка подія сталася раніше.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються або імпортуються, не змінює значення податкового кредиту або податкових зобов’язань платників.

Для довгострокових договорів датою виникнення податкових зобов’язань їх виконавців є дата збільшення їх доходів відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Особа, оподатковувані поставки якої протягом останніх 12 календарних місяців не перевищували 300 тис. грн. може вибрати касовий метод обліку. Але, якщо при використанні цього методу поставлений товар не оплачується протягом 3 місяців, його вартість повинна бути оподаткована в наступний звітний період.

У разі якщо протягом звітного періоду сума оподатковуваних операцій перевищує 300 тис. грн., без ПДВ, платник повинен відмовитися від касового методу, надіславши заяву податковому органу.

За правилом першої події датою виникнення податкового кредиту є дата, яка настала раніше:

- або дата списання коштів з рахунку платника;

- або дата отримання податкової накладної.

При імпорті товарів датою виникнення податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями при розмитненні товару.

Якщо товари або основні фонди придбані для використання в операціях які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування то сума ПДВ сплачена при їх придбанні до податкового кредиту не включається.

Якщо товари або послуги придбані для використання в оподат-ковуваних операціях починають використовуватися в операціях які не є об’єктом оподаткування, або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переходять до складу невиробничих, то з метою оподаткування такі товари та основні фонди вважаються проданими за звичайною ціною але не нижче ціни придбання.

Не включаються до податкового кредиту та відносяться до валових витрат сума податку сплаченого при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів).

Якщо придбані товари або послуги використовуються як в оподатковуваних так і в неоподатковуваних операціях то до податкового кредиту включається та частка яка використовується в оподатковуваних операціях.

Для ведення обліку платники ПДВ зобов’язані виписувати податкову накладну. Наявність податкової накладної підтверджує виникнення податкового зобов’язання у продавця та податкового кредиту - у покупця.