Лекція 2 2 страница

Податкова накладна виписується продавцем у 2 екземплярах, перший екземпляр надається покупцю, другий залишається продавцю.

В податковій накладній повинні бути правильно заповнені всі реквізити, вона підписується уповноваженою особою та скріплюється печаткою. При неправильному заповненні податкова накладна може бути визнана не дійсною. Забороняється включати ПДВ до податкового кредиту при відсутності податкової накладної.

З цього правила є винятки, не виписується податкова накладна у випадку:

- при наявності касового чека, якщо сума без ПДВ не перевищує 200 грн.;

- при наявності транспортного квитка, готельного рахунку або рахунку, який виставляється за послуги зв’язку;

- при імпорті товарів;

- при проведення розрахунків між двома підприємствами (підприємцями) в межах 10 тис. грн. при наявності фіскального чеку або розрахункової квитанції заповненої відповідно до вимог ДПА (зазначення податкових реквізитів продавця, загальної суми та суми ПДВ).

До податкової накладної є 2 додатки:

Перший заповнюється продавцем у 2 екземплярах у випадку продажі товарів, перелік яких не містить самостійної вартості.

Другий, який називається «Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної», виписується продавцем у 2 екземплярах у випадку:

- повернення продавцю проданих товарів або послуг;

- зміни умов, або ціни поставки.

Платники повинні вести реєстр виданих і отриманих податкових накладних.

Після закінчення кожного податкового періоду (місяць, якщо обсяг оподатковуваних операцій за попередній календарний рік перевищує 300 тис. грн., або квартал, якщо не перевищує 300 тис. грн.), у передбачені законом терміни, платники заповнюють та здають до ДПА податкові декларації у яких відображаються операції за якими виникають податкові зобов’язання, податковий кредит та належні до сплати суми.

Закон передбачає дві форми податкових декларацій з ПДВ – повну та скорочену (для с/г виробників та переробних підприємств, які перейшли на спеціальний режим оподаткування реалізації продукції власного виробництва).

За певних умов до податкових декларацій передбачені додатки.

Додаток 3 - Розрахунок суми бюджетного відшкодування (не мають право на бюджетне відшкодування особи, які зареєстровані менше 12 місяців, або за останніх 12 місяців мали обсягти оподатковуваних операцій менші ніж заявлена до бюджетного відшкодування сума (крім нарахування податкового кредиту при придбанні або спорудженні основних фондів).

Додаток 4 – Заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

Додаток 2 - Розрахунок суми, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (П).

Додаток 1 – Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість.

Додаток 5 – Уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

При самостійному виявленні помилки платник повинен сплатити недоплачену суму та 5 % штрафу на цю суму.

6. При оподаткуванні експортних операцій за ставкою 0 % платник податків має право віднести до податкового кредиту суми сплаченого або нарахованого постачальникам ПДВ при придбанні товарів, робіт, послуг (за винятком бартерних операцій, з придбання товарів, які згодом експортуються – це ПДВ включається до валових витрат підприємства).

Підприємства, які займаються виробництвом та продажем с/г продукції, продукції лісового господарства та рибальства, а також з надання супутніх послуг можуть обрати спеціальний режим оподаткування ПДВ (до 01.01.07 р. – в подальшому термін дії цього положення продовжений). При цьому обсяг реалізації такої продукції повинен перевищувати 70 % загального обсягу реалізованої підприємством продукції.

Спеціальний режим оподаткування передбачає:

- ставку 6 % від вартості проданих товарів лісового господарства, рибальства та супутніх їм послуг;

- ставку 9 % від вартості проданих товарів с/г та супутніх їх послуг.

Сума податку нарахована підприємствами за ставкою 6 або 9 % не сплачується до бюджету, а направляється підприємством на розвиток власної бази.

При експорті с/г продукції с/г підприємство має право на бюджетне відшкодування на загальних підставах, за винятком того, що податковий кредит визначається по товарах і послугах використаних у експортованій продукції.

Продукція такого підприємства, яка не підпадає під с/г оподатковується на загальних підставах.

Якщо реалізація таким підприємством оподатковуваної не с/г продукції за 12 попередніх місяців перевищує 300 тис. грн. воно зобов’язане перейти на загальну систему оподаткування.

Таке підприємство здає квартальну звітність.

Проте дія цього положення законодавцями постійно зупиняється, тому с/г підприємства нараховують ПДВ за ставкою 20 %, але залишають його в своєму розпорядженні.

С\г підприємства здають три декларації, з продажу продукції рослинництва, тваринництва та з реалізованої продукції на загальних підставах.

Імпортери мають право при оформленні митної декларації надати митним органам на суму податкового зобов’язання податковий вексель з терміном погашення на тридцятий день. Один екземпляр векселя залишається митним органам, другий пересилається ДПС, третій залишається платнику. Такий вексель повинен бути підтверджений банком, який гасить його при не погашенні вчасно платником.

Платники ПДВ, які виконують проекти технологічних парків при імпорті нового обладнання, устаткування та комплектуючих подають векселі із терміном їх погашення 720 днів, а при імпорті матеріалів, які не виготовляються в Україні – 180 календарних днів.

7. Згідно п. 5.3.1 Закону України № 2181від 21.12.2000 р. «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків зобов’язані протягом 10 днів після граничного терміну подання декларації сплатити податкові зобов’язання.

При несвоєчасній сплаті до них застосовуються такі штрафи:

- при затримці до 30 календарних днів – 10 % погашеної суми податкового боргу;

- при затримці на 31 – 90 днів – 20%;

- при затримці понад 90 днів – 50 %.

На погашену суму заборгованості нараховується пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

За несвоєчасну здачу декларації сплачується штраф в розмірі 170 грн. за кожну несвоєчасно подану, або неподану декларацію.

Якщо платник самостійно виявив помилку, або допустив механічну помилку він сплачує штраф в розмірі 5 % від недоплаченої суми.

Якщо податковий орган при перевірці встановлює заниження податкового зобов’язання він додатково нараховує штраф в розмірі 10 % заниженої суми за кожен місяць починаючи з місяця в якому повинно було виникнути податкове зобов’язання (місяць подання декларації) і до місяця в якому виписане повідомлення податковим органом, але не більше 50 % і не менше 170 грн.

Так само нараховуються податковим органом штрафи коли платник невчасно здав та не сплатив податкове зобов’язання.

Якщо платником податку заявлена до відшкодування сума не відшкодована штрафні санкції не застосовуються.

Тема 3. Акцизний збір та мито

План

1. Суть акцизного збору, платники та об’єкти оподаткування ним.

2. Порядок нарахування та сплати акцизного збору.

3. Акцизні марки та облік податку.

4. Порядок нарахування та сплати мита.

1. Акцизний збір (АЗ) – це непрямий специфічний податок на окремі товари, які визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

На відміну від ПДВ АЗ справляється за диференційованими ставками залежно від назви та виду товару.

Як правило АЗ перераховується до бюджету на одному етапі руху товарів.

АЗ дозволяє:

- регулювати споживання окремих груп товарів;

- збільшити доходи державного бюджету:

- обмежити надприбутки виробників високорентабельних товарів;

- диференційовано підходити до оподаткування різних груп товарів;

- враховувати принцип соціальної справедливості, оскільки підакцизні товари, як правило споживають заможні верстви населення.

Порядок сплати АЗ регулюється Декретом КМУ «Про акцизний збір» від 26.12.1992 року № 18-92 із змінами та доповненнями.

Платниками АЗ є:

- суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи), які є виробниками товарів, у тому числі з давальницької сировини на які встановлені ставки акцизного збору в твердих сумах, а також суб’єкти, які імпортують підакцизні товари;

- замовники, за дорученням яких виробляється продукція на давальницьких умовах по товарах на які встановлені ставки АЗ у відсотках до обороту та які сплачують акцизний збір виробнику;

- юридичні та фізичні особи, які купують підакцизні товари у податкових агентів (осіб, які уповноважені здійснювати нарахування, стягнення та внесення акцизного збору до бюджету;

- громадяни України та іноземні громадяни, які ввозять на територію України підакцизні товари понад норму, визначену митним законодавством;

- нерезиденти, які завозять підакцизні товари на територію України, або здійснюють виробництво таких товарів на території України.

До об’єктів оподаткування АЗ відносять:

- обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, в тому числі з давальницької сировини з повною, частковою оплатою, без оплати, обміном, а також обсяги відвантажених підакцизних товарів з давальницької сировини;

- операції з реалізації підакцизних товарів для промислової переробки;

- обороти з продажу підакцизних товарів податковими агентами;

- вартість імпортованих підакцизних товарів з врахуванням митних зборів та суми мита.

Ставки акцизних зборів з вітчизняних та імпортованих товарів, як правило встановлюються до кількісних показників (кг, тон, штук, куб. м, літрів, куб. см).

2. Для визначення АЗ існує три методи визначення податкових зобов’язань:

Перший метод. Акцизний збір обчислюється у фіксованих ставках з одиниці реалізованого товару.

, (3.1)

де: АЗ – сума акцизного збору, грн.;

S – ставка акцизного збору, на одиницю виміру;

N – кількість товару, у фізичних одиницях виміру;

К – курс гривні до євро станом на перший день відповідного кварталу, якщо ставки встановлені у євро.

Другий метод. Ставка акцизного збору обчислюється у відсотках до оподатковуваного обороту (Сьогодні в Україні не використовуються).

, (3.2)

– ставка акцизного збору у %;

О – оподатковуваний оборот.

, (3.3)

де: М – максимальна роздрібна ціна за кожним виробленим, або імпортованим товаром;

Р – сума ПДВ та АЗ в складі максимальної роздрібної ціни;

N – кількість товару у фізичних одиницях за кожним видом товару.

Третій метод. Акцизний збір з групи товарів одночасно нараховується у відсотках та фіксованих ставках (тютюнові вироби).

, (3.4)

де: – сума акцизного збору, обчислена за ставками у відсотках;

– сума акцизного збору, обчислена за ставками у твердих сумах.

При імпорті товарів АЗ сплачується під час митних процедур у грн. за офіційним курсом, який діє на день подання митної декларації.

Підакцизні товари поділяються на 3 групи:

- товари шкідливі для здоров’я людини (тютюн, алкоголь);

- товари з високою рентабельністю виробництва (мотоцикли, автомобілі);

- Мінеральна сировина і продукти їх переробки (бензин, дизпаливо).

При цьому, необхідно пам’ятати що сумарний відсоток суми стягнутого твердого та відсоткового збору не може бути меншим 22 % від максимальної ціни на кожну назву тютюнового виробу.

Таблиця 3.1

Ставки АЗ для окремих товарів

Назва товару	Вітчизняні товари	Імпортовані товари
Пиво солодове	0,27 грн. за 1л	0,5 євро за 1 л
Вина виноградні натуральні	0,25 - // -	3 грн. за 1 л
Вина виноградні міцні, в т. ч. з додаванням спирту	0,50 - // -	-
Вина ігристі, шампанське	1,61 - // -	5 грн. за 1 л
Вермути, зброджені напої	2,6 - // -	- // -
Спирти етилові та денатуровані, з вмістом спирту не менше 80 %, спиртові лікери	16 грн. за 1 л 100 % спирту	16 грн. за 1 л 100 % спирту
Коньяки, бренді з витримкою не менше 3 років	6 - // -	16 - // -
Сигарети без фільтра	5 грн. за 1000 шт.	5 %
Сигарети з фільтром	11,5 - // -	- // -
Сигари з обрізними кінцями, сигарили (сигари тонкі)	200 грн. за 100 шт.	- // -
Легкі дистилятори	12 євро за 1000 кг	15 євро за 1000 кг
Спеціальні бензини (уайт-спірит)	12 (20) євро за 1000 кг	- // -
Бензини А-72, А-76, А-80, А-98	60 - // -	1,5 - // -
Бензини А-90, А-91, А-92, А-93, А-95, А-96	- // -	-
Важкі дистилятори (дизельне пальне)	30 - // -	-
Середні дистилятори (керосин)	20 (12) - // -	15 - // -

З метою регулювання підакцизних товарів з 11.08.01 року в Україні встановлюються мінімальні оптові та роздрібні ціни на алкогольні вироби.

До травня 2005 року реалізація алкогольних виробів за цінами нижче мінімальних заборонялася. Після цієї дати дозволяється, але АЗ стягується з мінімальної ціни.

Для отримання спирту етилового суб’єктам підприємницької діяльності видається податковий вексель, за загальною ставкою зменшеною на 2 грн. із терміном погашення 9 календарних днів (виноробним підприємствам 180 днів).

Виробники спирту при реалізації його виробникам лікарських засобів нараховують АЗ та включають його до ціни за ставкою 2 грн./ за 1 л 100 % спирту. Виробники ліків на різницю повинні видати податковий вексель з терміном погашення 90 календарних днів.

Вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження використання спирту на лікарські та алкогольні вироби.

Пільги: Акцизний збір не справляється:

- у випадку експорту підакцизних товарів;

- при імпорті товарів з яких не справляється ПДВ та імпорті зброї та технічних засобів розвідувальними органами для власних потреб;

- реалізації автомобілів інвалідам за кошти соціальних служб;

- до 1 січня 2007 року реалізація легкових, вантажних автомобілів і мотоциклів, які вироблені в Україні;

- з конфіскованих алкогольних та тютюнових виробів, щодо яких не встановлено власника та які перейшли державі в порядку спадкоємства;

- з алкогольних та тютюнових виробів які переміщаються транзитом через територію України;

- імпортована або вітчизняна сировина, яка використовується при виробництві підакцизних товарів;

- з ввезених фізичними особами товарів в межах 200 євро, а також 2 л вина та 1 л міцних алкогольних напоїв, 200 цигарок, або 50 сигар, або 250 г тютюну, або набір таких виробів не перевищує 250 г;

- алкогольні та тютюнові вироби ввезені в Україну з метою проведення виставок.

Сплата акцизного збору здійснюється:

- підприємствами-виробниками алкогольних виробів на 3 робочий день після реалізації;

- при отриманні спирту шляхом погашення векселя протягом 90 календарних днів;

- підприємствами вторинного виробництва – при придбанні акцизних марок;

- підприємствами-виробниками, які реалізують тютюнові вироби – щомісячно до 16 числа наступного місяця;

- власниками (замовники)тютюнових виробів та виновиробів не пізніше дня отримання товарів;

- фізичними особами при імпорті товарів при митному оформленні;

- податковими агентами протягом 7 календарних днів після продажу підакцизних товарів;

- інші платники протягом 10 календарних днів після граничного терміну подачі розрахунку (не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним);

3. З 1 липня 2003 року алкогольні та тютюнові вироби реалізуються за наявності акцизних марок.

Вартість акцизних марок за 1 марку:

- для алкогольних напоїв - 0,037 грн.;

- для тютюнових виробів – 0,022 грн.

Платники податку самостійно визначають, сплачують і обліковують нараховані та сплачені суми акцизного збору. Для цього використовується бухгалтерський рахунок № 64 та субрахунок «Акцизний збір».

Вся сума акцизного збору нарахована, виходячи з обсягів реалізації сплачується до бюджету.

Стягнення:

- виробництво спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії передбачає штраф у розмірі 200 % виробленої продукції за оптово-відпускними цінами, але не менше 8500 грн.

- оптова торгівля алкогольними та тютюновими виробами без ліцензії, декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби – штраф 200 % від вартості отриманої вартості товару, але не менше 1700 грн.;

- зберігання алкогольних та тютюнових виробів у не зареєстрованих місцях – 100 % вартості товару зберігання, але не менше 1700 грн.

4. Мито це вид непрямого оподаткування, яке пов’язане із зовнішньоекономічною діяльністю, тобто він стягується при експорті, імпорті та транзиті товарів. Відповідно до цього мито буває: ввізне, вивізне та транзитне.

Мито також може нараховуватися:

- у % до митної вартості товарів;

- за фіксованою сумою на одиницю товару;

- поєднанням двох попередніх методів.

За призначенням мито може бути:

- антидемпінгове – обмежує імпорт та експорт товарів за цінами нижчими від інших імпортерів та експортерів, чим може бути завданий збиток економіці країни;

- компенсаційне – використовується при імпорті та експорті товарів при виготовленні яких була використана субсидія, якщо такі дії можуть завдати збитків економіці країни;

- спеціальне, якщо товари ввозяться на територію України в такій кількості, що це може завдати збитків національним виробникам;

- сезонне, що встановлюються на окремі товари на термін, не більше 4 місяців.

Контроль за справлянням мита здійснює не ДПА, а митні органи.

Переміщення товарів при експорті чи імпорті через митний кордон держави обов’язково підлягає митному оформленню.

Для забезпечення діяльності митних органів, крім статистичних мит стягуються митні збори.

Платниками мита є будь-які фізичні чи юридичні особи, які здійснюють через митний кордон України товарів, що підлягають митному оподаткуванню.

Обчислення мита:

При процентних ставках:

, (3.5)

де: М – сума мита, грн;

МВ – митна вартість, грн.:

(3.6)

Цк – ціна контракту в іноземній валюті;

К – курс гривні до валюти в якій підписаний контракт;

ТЗ – транспортні затрати до перетину митного кордону, грн.;

МЗ – сума митного збору, грн.;

Ст – ставка мита.

При абсолютних ставках:

, (3.7)

де: Q – кількість товарів, що експортується чи імпортується;

Стє – ставка мита в євро.

Курс гривні до євро (К) береться на день оформлення митної декларації.

Сплата мита здійснюється:

- при перетині митного кордону;

- при реєстрації товарів на митній території України;

- за вексельними розрахунками з відстрочкою платежу.

Від мита звільняються:

- транспортні засоби, які здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів;

- національна, іноземна валюта та цінні папери;

- товари, що підлягають поверненню у власність держави;

- товари, що ввозяться або вивозяться фізичними особами в межах 200 євро;

- товари, які ввозяться, що були вивезені під письмове зобов’язання повернути.

Тема 4. Податок на прибуток підприємств

План

1. Платники, ставки та об’єкти оподаткування.

2. Валовий дохід.

3. Валові витрати.

4. Оподаткування операцій особливого виду.

5. Облік амортизаційних відрахувань.

6. Порядок сплати податку.

1. Податок на прибуток підприємств є прямим податком який стягується з прибутку (чистого доходу) підприємств.

Прибуток (чистий дохід) визначається, як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) і собівартістю виробництва продукції.

Сьогоднішня редакція Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» прийнята 22 травня 1997 року Законом № 283/97-ВР і набула чинності з 01 липня 1997 року. Проте до неї неодноразово вносилися зміни.

Платниками податку:

- резиденти України – суб’єкти підприємницької діяльності, бюджетні, громадські та інші установи, підприємства та організації, у тому числі філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, які здійснюють свою діяльність, що спрямована на отримання прибутку як у межах України, так і поза її митною територією;

- фізичні і юридичні особи – нерезиденти України, у тому числі їхні постійні представництва, які отримують доходи з джерелом походження з України або виконують представницькі функції іноземних засновників (крім установ з дипломатичним статусом та імунітетом);

- госпрозрахункові установи НБУ. НБУ та інші його установи сплачують до Державного бюджету суму перевищення валових доходів консолідованого балансу над валовими витратами;

- установи кримінально-виконавчої системи та їх підприємства, які використовують працю спецконтингенту. Проте доходи, отримані від діяльності, визначеної Державним департаментом України з питань покарань, такі підприємства направляють на фінансування господарської діяльності таких підприємств.

Загальна ставка оподаткування прибутку підприємств – 25 %.

Об’єктом оподаткування податку є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму скоригованих валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

2. Валовий дохід – це загальна сума доходу платника податків, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на території України так і поза її межами.

Він включає:

- доходи від реалізації товарів, продукції, робіт або послуг;

- доходи від банківських, страхових, боргових операцій та торгівлі валютними цінностями;

- доходи від спільної діяльності, операцій лізингу та дивідендів, процентів і роялті отриманих від нерезидентів;

- доходи від операцій особливого виду;

- виявлені доходи у звітному місяці, які не враховані в попередніх звітних періодах;

- неповоротна фінансова допомога та залишок на кінець звітного періоду коштів поворотної фінансової допомоги, отриманої від неплатника ППП;

- приріст балансової вартості запасів.

До валового доходу не включається:

- ПДВ;

- сума коштів або вартість майна, що надходить на підприємство як прямі інвестиції в емітовані корпоративні права;

- емітовані доходи від первісного розміщення цінних паперів;

- доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи;

- кошти із Державного інноваційного фонду.

Доходи обліковуються за умови настання події, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок або готівкових коштів в касу платника, незалежно від виду оплати (попередня, авансова чи повна);

- дата відвантаження товарів або продукції, а для робіт і послуг – дата фактичного надання результатів виконаних робіт або послуг.

Доходи при продажі товарів та послуг за рахунок бюджетних коштів враховуються при поступленні таких коштів.

3. Валові витрати – це сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах у вигляді компенсації вартості товарів, робіт та послуг, які придбаються, з метою їх подальшого використання у власній фінансово-господарській діяльності.

Облік валових витрат також ведеться за правилом першої події.

Вони включають:

- будь-які суми сплачені або нараховані протягом звітного періоду в зв’язку з веденням виробництва та реалізацією продукції;

- суми коштів або вартість майна переданого платником податку до бюджетів різного рівня (крім відрахувань на додаткове пенсійне забезпечення) та неприбутковим організація, але не менше 2 та не більше 5 % оподатковуваного прибутку попереднього податкового року;

- суми коштів або вартість майна добровільно передані заповідникам та музеям, але не менше 2 та не більше 10 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

- суми коштів перерахованих підприємствами на яких працює не менше 75 % осіб постраждалих від Чорнобильської аварії, своїм благодійним об’єднанням, але не більше 10 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

- сума коштів або вартість майна переданих організаціям роботодавців у вигляді вступних та цільових внесків в межах 0,2 % ФОП за звітний рік;

- сума коштів, внесених до страхових резервів за передбаченим законом порядку;

- плата за землю;

- суми податків (крім ППП, дивідендів, на нерухомість, з доходів фізичних осіб, пені штрафів, неустойок);

- суми сплаченого ПДВ партнерам, які не зареєстровані платни-ком ПДВ, або за операціями звільненими від оподаткування ПДВ;

- сума витрат, не врахованих у минулих податкових періодах;

- сума безнадійної заборгованості, по якій закінчився строк позовної давності;

- сума збільшення протягом звітного періоду балансової вартості товарів, крім тих що підлягають амортизації та ЦП;

- витрати на поліпшення ОФ в межах 10 % загальної балансової вартості ОФ на початок звітного року;

- 50 % витрат на ПММ для легкових автомобілів та на оперативну оренду легкових автомобілів;

- витрати платників на оплату праці та суми відрахувань до соціальних фондів;

- витрати на відрядження і забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям, а також продуктами спеціального харчування, за переліком затвердженим КМУ;

- від’ємне значення об’єкта оподаткування за попередній звітний період.

Не включаються до валових витрат:

- витрати на проведення прийомів (крім витрат на рекламні цілі, але не більше 2 % оподатковуваного прибутку платника за попередній податковий рік), організацію лотерей та участь в азартних іграх;

- фінансування особистих потреб фізичних осіб;

- на придбання та поліпшення ОФ понад 10 % їх балансової вартості на початок звітного року;

- дивіденди та податок на дивіденди;

- суми ППП, на нерухомість, податку з дивідендів, на доходи фізичних осіб, ПДВ (якщо підприємство є платником ПДВ і не здійснює пільгові операції).

У разі здійснення платником ППП операцій з нерезидентами, або з резидентами які сплачують податки за пільговими ставками, а також не є платниками ППП, у тому числі є платниками єдиного та фіксованого податку, або звільнені від сплати цього податку, витрати збільшуються при фактичному отриманні товарів або послуг.

Визначені таким чином валові витрати коригуються, тобто збільшуються на суму зменшення балансової вартості протягом звітного періоду товарів крім тих що амортизуються та ЦП.

4. Якщо платник податку здійснює товарообмінні операції, то доходи та витрати по таких операціях визначаються виходячи із договірних цін, які не можуть бути нижчими від звичайних. Звичайна ціна повинна відповідати справедливій ринковій ціні.