Характеристика системи органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища

У національній економіці У. сформувалась і функціонує розгалужена природоохоронна с-ма. Однією з центральних ланок цієї системи є підс-ма управління і прогнозування в галузі охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів. В У. керівництво і координацію діяльності цієї підсистеми здійснюють КМУ, Мін охорони навк природного середовища, Міністерство ек-ки.

Адміністративне управління охороною навкол природного середовища полягає у здійсненні в цій галузі функцій нагляду, дослідження, екологічної експертизи, контролю, прогнозування, програмування, інформування й іншої виконавчо-розпорядчої д-сті.

В У. існує с-ма органів управління в галузі охорони навколишнього середовища — це юридично самостійні державні, самоврядні й громадські інституції,уповноважені здійснювати організаційно-розпорядчі, координаційні, консультативні, організаційно-експертні, контрольні та інші функції в галузі забезпечення екологічної безпеки, ефективного використання природних ресурсів і охорони довкілля.

До системи органів управління в галузі охорони навколишнього середовища належать: органи загального державного управ.; органи спеціального державного управл.; органи місцевого самовряд; органи громадського управління.

До основних функцій державного управління в галузі екології можна віднести такі:

¾ розподіл і перерозподіл природних ресурсів між природокористувачами;

¾ облік природних ресурсів і ведення природоресурсних кадастрів;

¾ просторово-територ устрій об’єктів природи;

¾ планування використання, відтворення й охорони навкол природного середовища;

¾ прогнозування, спостереження (моніторинг) та інформування в галузі використ, відновлення й охорони навкол прир середовища; екологічні програми; передпроектні документи; територіально-планувальні документи; цільові комплексні програми;

¾ контроль за використ, відновл прир ресурсів і охороною навкол прир серед;