Види з’єднань кісток

Розрізняють нерухомі, напіврухомі та рухомі (суглоби) з'єднання кісток.

Мал.1. Типи з'єднання кісток: 1 - нерухоме (шов); 2 - напіврухоме; 3 - рухоме (суглоб)

Нерухомі з’єднання утворюються за допомогою:
*хрящів (ребра і хребет)

*кісток (череп, тазові кістки, крижі)

*м’язів (лопатки і грудна клітка)

Нерухомо з'єднані кістки черепа. Це досягається завдяки такому з'єднанню кісток, як шов (мал.1,1), коли численні виступи однієї кістки входять у відповідні заглибини іншої.
Напіврухомі з'єднання утворені хрящовими проміжками. Так з'єднані між собою хребці (мал.1,2). Завдяки здатності хрящових проміжків стискуватися і розтягуватися забезпечується певна рухливість хребета. Під час стрибків, ходіння хрящі діють як амортизатори, тобто пом'якшують різкі поштовхи, оберігаючи тіло від струсу.
Рухоме з'єднання кісток - це зєднання двох, або більше кісток за допомогою щілиноподібної порожнини, яка називається суглобом (мал.1,3). У суглоба опуклість (головка) однієї кістки входить у западину другої. Поверхні, що дотикаються, вкриті гладеньким хрящем, який значно зменшує тертя між кістками і полегшує рухи. Кожний суглоб зовні оточений суглобовою сумкою, що утворена міцною сполучною тканиною. До сумки прикріплені зв'язки і м'язи. Простий суглоб – з’єднання двох кісток, а складний трьох, або більше.

Суглоб — рухоме з'єднання кісток.

В тілі людини нараховано 230 суглобів різних за формою і розмірами. Суглоби розташовуються в скелеті там, де відбуваються виразно виражені рухи: згинання і розгинання, відведення і приведення, обертання. Найбільша кількість на кисті рук. Характер рухів залежить від форми і розмірів суглоба.

Функція – опорна і рухова. Суглоби утворені сполучною тканиною. У місці з’єднання кісток є хрящова перетинка, яка запобігає зтиранню кісток один об одного.

Суглоби за типом сполучення кісток поділяють на: фіброзні, хрящові і синовіальнї. Фіброзні зчленування - це нерухомі сполучення кісток, утворені з допомогою щільної фіброзної тканини (з'єднання кісток черепа). Хрящові суглоби мають легку рухливість. Кістки, що входять в ці суглоби, з'єднані за допомогою хрящової тканини (кістки тазу, ребра і грудина). Синовіальні суглоби допускають вільні рухи кісток. Обсяг рухів обмежується тільки формою кісток і причеплюваними до них зв'язками, м'язами і сухожиллями. Більшість суглобів тіла людини, включаючи суглоби плеча, лікті, коліна і стегна, є синовіальними.

Чотири види повністю рухомих суглобів:

1. Блоковидний суглоб (коліно)

2. Гвинтовий суглоб (лікоть)

3. Сідельний суглоб (великий палець)

4. Кулеподібний суглоб (тазостегновий і плечовий) – найбільш рухомий.

Прості суглоби	Складні суглоби
В утворенні суглоба беруть участь дві кістки   Плечова кістка і лопатки, фаланги пальців.	Утворені трьома або більше кістками   В променевозап'ястному суглобі одна із суглобових поверхонь утворена трьома кістками зап'ястя, В ліктьовому суглобі зчленовуються три кістки.

Одноосьові суглоби	Двохосьові суглоби	Трьохосьові суглоби
Циліндричні	Блокоподібні	Еліпсоподібні	Сідлоподібні	Кулеподібний	Плоский
Між ліктьовою і променевою кістками.	Між фалангами пальців.	променевозап'ястний суглоб, суглоби між потиличною кісткою і шийним хребцем.	зап’ястно-п’ястний суглоб і пальця руки.	між стегновою і тазовою кісткою.	Суглоби між хребцями. Суглоби, які немають визначених осей обертання. В них відбувається лише ковзання однієї поверхні по іншій.

Розрізняють кістки:

- непарні (розміщені по середній лінії тіла)

- парні (розміщені з обох сторін відносно середньої лінії тіла).

Скелет людини складається зі скелетів голови, тулуба, кінцівок (верхніх і нижніх)

Череп – кістковий каркас голови. Сформований 23 костями. Череп людини містить головний мозок і органи чуття, захищаючи ці утворення від пошкоджень. Крім цього, череп є початком і опорою для елементів травної та дихальної систем. Нижня щелепа - єдина рухома кістка черепа.

Скелет тулуба складається з хребта, грудної клітки і ребер.

Хребет утворюють 33-34 хребці: 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових хребців, що зрослися в одну кістку - крижі, і 4-5 куприкових хребців. Кожний хребець (крім першого шийного) має тіло, дугу і відростки. Функції: - опорна (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисна (захищає спинний мозок), рухова функція (повертає тулуб). Хребет має S-подібні вигини. Вигини хребта вперед назив. Лордозом (шийний, поперековий), вигини назад – кіфозом (грудний, крижовий)
Вигини хребта відсутні у новонароджених. Розвиваються до 5 років і кінцево формуються до 20.

Ребра - парні кістки осьового скелету. 12 пар

Скелет кінцівок складається зі скелета пояса і скелета вільних кінцівок.

Пояс верхніх кінцівок включає в себе парні кістки трикутних лопаток і з'єднаних з ними ключиць.

Лопатка – плоска кістка трикутної форми, розміщена позаду на грудній клітці на ділянці від 2 до 7 пар ребер.

Ключиця – невеличка трубчаста кістка злегка вигнута у формі буквою S. Одним кінцем з’єднана з грудиною, а іншим відростком лопатки.

Пояс нижніх кінцівок утворюють парні тазові кістки та крижова кістка.

Вільна верхня кінцівка (руки) складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті.

Кисть – зап’ястя (8 дрібних кісток), пястя (5 невеликих трубчастих); фаланги пальців (по 3 фаланги у кожному пальці, а у великому 2)

Вільна нижня кінцівка (ноги) виділяють стегно, гомілку і стопу.

Стегно – найдовша трубчаста кістка в скелеті людини.

Гомілка. Кістки гомілки із стегновою кісткою утворюють колінний суглоб – найбільший і найскладніший суглоб.