Хід виконання роботи. У широку пробірку циліндром наливають 30 мл дистильованої води та закривають пробкою

У широку пробірку циліндром наливають 30 мл дистильованої води та закривають пробкою. В пробірці закріплено термометр Бекмана і мішалку. Пробірку поміщають у кріостат. Перемішуючи воду, стежать за температурою на термометрі Бекмана. Температура води буде спочатку повільно знижуватись на декілька десятих градуса нижче температури кристалізації (переохолодження). Далі починається кристалізація. При цьому ртутний стовпчик термометра швидко підіймається до температури кристалізації, яка деякий час залишається сталою. Записують цю відносну температуру кристалізації розчинника Т ₀ у таблицю 5.1.

Пробірку виймають з кріостата, підігрівають замерзлу воду рукою доти, доки не зникнуть усі кристали, і повторюють дослід. Розбіжність між Т ₀двох дослідівне повинна перевищувати 0,02 градуса. Одержують пробірку з невідомою речовиною і зважують її на аналітичних терезах. Записують масу пробірки з речовиною g^// = _____ г. Знову розморожують воду, всипають в неї речовину, яка міститься у пробірці, та перемішують. Зважують порожню пробірку, записують її масу g^/ = _____ г. Двічі визначають температуру кристалізації розчину Т_кр. таким чином, як описано раніше для води, та записують її у таблицю 5.1. В міру кристалізації температура розчину поступово знижується, внаслідок того, що змінюється його концентрація. Через це температурою кристалізації розчину слід вважати найвищу температуру, яка спостерігається після переохолодження.

Таблиця 5.1 – Відносні температури кристалізації води та розчину