Модель процесу конфлікту. Функціональні та дисфункціональні наслідки конфлікту. Методи вирішення конфліктів

Існування 1 чи більше джерел кон-ту збільшує можливість його вин-ня. Але сторони можуть не прореагувати і кон-т не відбудеться, іншими словами, люди розуміють, що потенційні переваги участі у конфлікті не варті затрат. Інколи людина прагне досягти цілі і вступає у кон-т. При виникненні кон-ту - необх-не упр-ня ним. Наслідки упр-ня можуть бути функціон. та дисфункціон-ми, тобто можуть усунути причину кон-ту або створити причину для іншого кон-ту. Модель конфлікту як процесу.

Управлінська ситуація àДжерела кон-туàМожливість наростання кон-туàРеакція на ситуаціюàконфлікт виникає або не виникає (якщо останнє, то à Упр-ка ситуація, якщо виникає то далі)àУправління конфліктомàфунк-ні та дисфункц-ні наслідкиà на упр-ку ситуацію.

Функціон-ні наслідки:1) проблема може бути вирішена таким шляхом, який прийнятний для всіх сторін => більша участь у вирішенні проблеми. 2)сторони будуть більш настроєні до співробітництва, а не антагонізму в майбутніх ситуаціях. 3) зменшити можливості групового мислення і синдрому покірливості 4) покращення процесу прийняття рішень 5) дод-ві ідеї, "діагноз" => краще розуміння ситуації. 6)симптоми відділяються від причин. 7) розробляються дод-ві альтернативи і критерії їх оцінки. Дисфункціон-ні наслідки: 1)незадоволеність, поганий настрій духу, зростання плинності кадрів та зниження продуктивності. 2)менший ступінь співробітництва в майбутньому. 3)сильна відданість своїй групі більше непродуктивної конкуренції з іншими групами організації 4) уявлення про іншу сторону як про "ворога", про свої ідеї, як позитивні, інші - як негативні. 5)згортання взаємодії та спілкування між конфліктуючими сторонами 6) збільшення ворожості між конфліктуючими сторонами в міру змен-ня взаємодії та спілк-ня. 7)зміщення акценту: надання більшого значення "перемозі" в кон-ті, ніж вирішенню реальної проблеми.