Словники

Графічна частина виконується олівцем (таблиці, схеми – в туші або маркером) на ватмані формату А1 (594 х 841 мм) або із використанням пакетів прикладних програм AutoCad, ArciCad та на інших аркушах білого паперу та прозорої плівки форматів А3 (297 х 420 мм) та А4 (210 х 297 мм).

При виконанні графічної частини проекту необхідно користуватися вимогами ЄСКД (єдиної системи конструкторської документації) та ЄСТД (єдиної системи технологічної документації), ГОСТ 2.004-88 “Общие требования к выполнению конструкторских и технологических документом на печатающих и графических устройствах вывода ЭВМ”; ГОСТ 2.108-68 “Спецификация”; ГОСТ 2.109-73 “Основные требования к чертежам”; ГОСТ 2.301-68 “Форматы”; ГОСТ 2.302-68 “Масштабы”; ГОСТ 2.303-68 “Линии”; ГОСТ 2.304-81 “Шрифты чертежные” та інші. На аркуші будь-якого стандартного формату поле креслення обмежується рамкою, котра виконується олівцем суцільними основними лініями на відстані 5 мм від верхнього, нижнього та правого країв формату, а від лівого – на 20 мм.

Основний надпис завжди розміщують в правому нижньому куті поля креслення впритул до рамки. Зразок оформлення основного надпису за ДСТУ Б А.2.4-4-99 подано у додатку К. В навчальному проекті дозволяється виконання специфікації обладнання та експлікації приміщень за спрощеними формами (додатки Л і М).

Всі надписи на кресленнях необхідно виконувати шрифтом, визначеним ГОСТ 2.304-81 “Шрифты чертежные”. Передбачені наступні розміри шрифтів: 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. Висота прописних літер в міліметрах визначається розміром шрифту. Надписи на кресленнях та інших технічних документах виконуються відповідним шрифтом з нахилом 75° до основного рядка.

Згідно з ГОСТ 2.303-68 “Линии” при виконанні креслень використовують три типи ліній – суцільні, штрихові і штрих-пунктирні. Кожний тип ліній має декілька різновидностей. Стандартом передбачено вісім різновидностей ліній: суцільна основна, суцільна тонка, суцільна хвиляста, штрихова, штрих-пунктирна тонка, штрих-пунктирна стовщена, розімкнута, суцільна тонка зі зламами. Суцільними основними лініями (товщина 0,5 – 1,4 мм) креслять контури будівель і споруд, технологічного обладнання та інші об'єкти. Також суцільними тонкими лініями (товщина 0,2 – 0,45 мм) виконують осьові, виносні, розмірні та інші лінії. Товщина ліній залежить від вибраного масштабу, функціонального призначення креслення, складності графічного зображення об'єкту.

6 ЗМІСТ РОЗДІЛІВ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ

ВСТУП

Містить стислу характеристику стану розвитку мережі діючих підприємств готельно-ресторанного господарства в Україні та у певному регіоні. Висвітлюються основні напрями розвитку і удосконалення структури мережі готелів та інших засобів розміщення, шляхи покращення матеріально-технічної бази і підвищення ефективності сервісно-виробничої діяльності об'єктів готельно-ресторанного господарства. Обґрунтовується актуальність, новизна та практична значущість теми проекту. Визначається мета дипломного магістерського проекту і основні завдання, які передбачається вирішити у процесі його виконання.

1 ТЕОРЕТИЧНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Інноваційний розвиток – основа конкурентоспроможності підприємств у готельно-ресторанній сфері

Сутність інновацій в різних сферах діяльності

1.2 Інноваційні технології в готельному господарстві

Сучасні тенденції розвитку готельного бізнесу

1.3 Інноваційні технології в ресторанному господарстві

Сучасні тенденції розвитку ресторанного бізнесу

2 ДОСЛІДНИЦЬКИЙ РОЗДІЛ

2.1 Дослідження інновацій та розробка інноваційних технологій в готельно-ресторанному господарстві

2.1.1 Аналіз ринку послуг в готельному і ресторанному господарстві

Аналіз ринку послуг в готельно-ресторанній сфері (згідно теми

дипломного магістерського проекту).

2.1.2 Визначення концептуальних засад проектованого засобу розміщення

Розробка іміджу, місії та мети проектованого підприємства.

Визначення категорії та місткості готелю, класу та місткості ресторану.

2.2 Моделювання інноваційної сервісної діяльності засобу розміщення

2.2.1 Формування готельних і ресторанних послуг

Розробка послуг готелю відповідно до категорії та функціонального призначення.

2.2.2 Обґрунтування та вибір процесів обслуговування в підприємствах готельного і ресторанного господарства

Обґрунтування і вибір функціональних зон в готелі (додаток Н).

Вибір і характеристика методів, видів та форм обслуговування в проектованому ресторані.

Загальні правила гостинності.

2.3 Розробка інновацій у засобі розміщення

2.3.1 Обґрунтування інновацій, що розробляються згідно теми дипломного магістерського проекту

Обґрунтувати доцільність розробки інновацій для готелю і закладу ресторанного господарства при готелі.

2.3.2 Рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності підприємств готельно-ресторанного господарства за рахунок впровадження інновацій.

Навести конкретні рекомендації і розрахунок ефективності діяльності підприємства курортного призначення за рахунок впровадження інновацій.

3 ПРОЕКТНИЙ РОЗДІЛ

3.1 Проектування приміщень готелю

3.1.1 Проектування приймально-вестибюльної групи приміщень

Склад та площі приміщень приймально-вестибюльної групи залежить від місткості та категорії готелю і визначаються згідно додатка Б ДБН В.2.2-20:2008.

Розробляється схема технологічного процесу зустрічі, реєстрації і розміщення гостей (додаток П).

При проектуванні вестибюлю готелю, проведенні зонування приміщень вестибюлю рекомендується відділяти наступні функціональні зали:

- вхідна зона;

- зона прийому і реєстрації гостей та оформлення документів;

- зона очікування при оформленні документів;

- зона відпочинку і збору організованих груп;

- зона інформації та зв’язку;

- зона торгового та банківського обслуговування;

- зона входу до підприємств харчування та побутового обслуговування;

- комунікаційна зона (з ліфтовими холами та сходами).

При визначенні планувальної організації приміщень приймально-вестибюльної групи необхідно забезпечити раціональне розташування рецепції у системі „головний вхід” – „рецепція” – „вертикальні комунікації”. Розташування рецепції в такій системі може бути одностороннім, двохстороннім і трьохстороннім.

З урахуванням розташування функціональних зон вистибюля відносно головного входу, відкритої (вхідної) зони та вертикальних комунікацій планувальна організація приміщень приймально-вестибюльної групи може бути фронтальною, повздовжньою, концентричною.

Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи подається за формою табл. 3.1.

Таблиця 3.1 – Склад і площа приміщень приймально-вестибюльної групи

У відповідності до визначеної структури приміщень розробляються функціонально-планувальні вимоги до приміщень приймально-вестибюльної групи.

3.1.2 Проектування житлової групи приміщень

Структура групи житлових приміщень визначається у відповідності до п. 6.2 „Житлові приміщення” ДБН В.2.2-20:2008. До групи житлових приміщень готелів необхідно включати:

- житлові кімнати (номери);

- приміщення поповерхового обслуговування;

- приміщення громадського призначення – холи, вітальні, дитячі кімнати;

- приміщення інформаційного сервісу – таких як, телефакс, телетайм та ін. (у готелях категорії **** і *****).

Проектування номерного фонду, визначення кількості місць в одно-, двохмісних номерах, кількості номерів із повним санвузлом, типів номерів, їх співвідношення і площі, сантехнічне оснащення номерів рекомендується здійснювати згідно з п.п. IV – VII розділу 5 –„Вимоги до готелів різних категорій” ДСТУ 4269:2003 „Послуги туристичні. Класифікація готелів”, додатком А – „Площі номерів готелів різних типів. Вимоги до різних типів номерів готелів” ДБН В 2.2.-20:2008.

При проектуванні номерного фонду особливу увагу необхідно звернути на планувальну організацію житлового поверху. Рекомендують такі типи планування житлового поверху: коридорне, галерейне, секційне, комбіноване. Планування житлового поверху повинне відповідати попередньо прийнятій композиційній схемі планувальних рішень будівлі готелю.

Результати визначення номерного фонду готелю подається у вигляді табл. 3.2.

Таблиця 3.2 – Структура і площа номерного фонду готелю

З урахуванням структури номерного фонду, прийнятого типу планування житлового поверху готелю визначають функціонально-планувальні вимоги до просторового розміщення та внутрішнього планування житлових номерів, приміщень поповерхового обслуговування.

Склад і площа приміщень поповерхового обслуговування визначається у відповідності до вимог п. 6.2 – „Житлові приміщення”, таблиці 2 – Склад приміщень поповерхового обслуговування готелів ДБН В. 2.2-20:2008. Склад і площа приміщень поповерхового обслуговування подаються за формою таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 – Структура і площа приміщень по поверхового