Висновок. Отже, узагальнюючи дані по впливі кількісної і якісної сторони професійної діяльності на особистість вчителя

Отже, узагальнюючи дані по впливі кількісної і якісної сторони професійної діяльності на особистість вчителя, можна укласти, що на середньостатистичного, нормального вчителя цей вплив, як правило, носить патогенний, деформуючий і дезадаптаційний характер.

Звичайно, у залежності від індивідуальної схильності конкретного нормального вчителя, різні особистісні і професійні якості в нього будуть виражені по-різному. На підставі узагальнення фактів і різних думок про вплив специфіки діяльності вчителя, її кількісних і якісних сторін на дезадаптаційні процеси, що стосуються розвитку і закріплення негативних і передпатологічких психічних станів, а також деформації властивостей особистості можна укласти, що основна причина дезадаптаційних процесів криється не стільки в індивідуальній схильності до них і професійної непридатності, скільки в загальній вазі і різноманітній складності праці вчителя. Однак, вище описані негативні стани і якості особистості, до яких може привести вчителя його професійна діяльність ставлять, на наш погляд, ряд актуальних і неосвітлених питань. Наприклад, коли і як починається і розвивається дезадаптація особистості вчителя в процесі його професійної життєдіяльності? По яких етапах і механізмам вона розвивається? У якому ступені торкається різних властивостей особистості?

Виходячи з вивчення різних аспектів екології особистості і, зокрема, дезадаптації особистості вчителя, можна зробити висновок про те, що, починаючи з першого років професійної діяльності, учитель знаходиться в неоптимальному по інтенсивності і якості психічному стані, що у міру збільшення стажу здобуває передпатологічні чи патологічні риси. Подібний стан порушує оптимальний екологічний баланс особистості й інформаційно-емоційної сфери навколишнього середовища. Це приводить до того, що послідовно губляться усе більш і більш важливі якості особистості, необхідні для забезпечення її комунікативної, соціальної і професійної успішності.

Література:

1. Абрамова Г.С. Некоторые особенности педагогического общения с подростками. //Вопросы психологии № 2, 1988 г., с.2..

2. Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов. //Вопросы психологии. 1994, № 6.

3. Багманова Н.В. Формирование представления о профессии в процессе адаптации студента в ВУЗе. Вестник МГУ / серия «Философия, экономика, право», 1976, № 11, с. 131-135.

4. Борисова Л.Г. Социальное качество профессиональной группы (на примере российского учительства 60-90-х гг.) Новосибирск, 1993.

5. Вассерман Л.И., Карвасарский Б.Д., Мягер В.К. Теория и практика медицинской психологии. СПб, 1994.

6. Вершловский С.Г. Учитель крупным планом. Социально-педагогические проблемы учительской деятельности. СПб, 1994, с 32.

7. Вершловский С.Г., Лесохина Л.Н. Профессиональная деятельность молодого учителя. М., 1982, с 3.

8. Виноградов М.Н. Физиология трудовых процессов. М., 1966, с.44.

9. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л., 1988.

10. Дмитроченкова И.П., Ланина Н.В. К вопросу о коррекции личностных особенностей педагогов. //Психолого-педагогические условия развития личности учащихся. Воронеж, 1990.

11. Ершова Н.А. Творческая активность педагогической деятельности молодых учителей, как фактор профессиональной адаптации. Автореф. дисс. к.п.н.., Московский педагогический институт им. В.И. Ленина, 1987.

12. Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. М., Наука, 1966.

13. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М., Просвещение, 1988.

14. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. Казань, 1969.

15. Ковалев В.И., Дружинин В.М. Мотивационная сфера личности и её динамика в процессе профессиональной подготовки. //Психологический журнал, 1982, т.3, № 6, с. 35-44.

16. Колесников Л.Ф. Резервы эффективности педагогического труда. Новосибирск, 1985.

17. Кондратьев А.В. Труд и талант учителя. М., 1989.

18. Корнева Л.Н. Профессиональная психология личности. //Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. СПб., изд. СПбГУ, 1991, с.61-84.

19. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М., 1979, с. 13.

20. Марищук В.Л. Перераспределение функциональных резервов в организме спортсмена как показатель стресса. //Стресс и тревога в спорте: Международный сборник, М., Физкультура и спорт, 1983, с 72-86.

21. Марищук В.Л. Напряженность в полёте. М., Воениздат, 1969.

22. Маркова Л.М. Психология труда учителя. М., 1993.

23. Матвеев Л.П. Введение в теорию физической культуры. М., 1983.

24. Обозрение психиатрии и медицинской психологии. М., 1994, № 2,4.

25. Орлов А.Б. Перестройка психолого-педагогической подготовки учителя. //Вопросы психологии № 1, 1988, с.21.

26. Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. М., Просвещение, 1978, с. 123.

27. Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. М., 1976.

28. Прохоров А.О. Особенности психических состояний личности в обучении. //Психологический журнал, т. 12, 1991, № 1, с. 47-55.

29. Прохоров А.В. Интегрирующая функция психических состояний. //Психологический журнал 1994, № 3, с. 102-115.

30. Реан А.А. Психология педагогической деятельности. Иркутск, 1994.

31. Рогов Е.И. Личность в педагогической деятельности. М., 1994.

32. Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. Л., Издательство ЛГУ, 1986, с. 40.

33. Смирнова Е.Э. Учитель, школа, общество. Социологический очерк 90-х гг. СПб., 1995.

34. Собкин В.С. Учительство как социально-профессиональная группа. Изд. РАН., М., 1996.

35. Улыбина Е.В. Проблемы агрессии учителя-профессионала. //Становление личности учителя-профессионала: проблемы и перспективы. Ставрополь, 1993, с. 75.

36. Форманюк Т.В. Синдром «эмоционального сгорания» как показатель профессиональной дезадаптации учителя. //Вопросы психологии, 1994, № 6.

37. Человек и общество, психическое здоровье и экология культуры. //Тезисы докладов международной научной конференции. Архангельск - Соловки, 1992.

38. Шафранова А.С. Из опыта изучения труда работников просвещения. М., 1925.

39. Щербаков А.И., Мудрик А.В. Психология учителя. //Возрастная и педагогическая психология под ред. А.В. Петровского. М., 1979.

40. Яценко Т.С. Психологические основы активной подготовки будущего педагога к общению с учащимися. Автореф. дисс. д. п. н., Киев, 1989.

[1] Вершловский С.Г., Лесохина Л.Н. Профессиональная деятельность молодого учителя. М., 1982, с 3

[2] Виноградов М.Н. Физиология трудовых процессов. М., 1966, с.44

[3] Щербаков А.И., Мудрик А.В. Психология учителя. //Возрастная и педагогическая психология под ред. А.В. Петровского. М., 1979

[4] Ершова Н.А. Творческая активность педагогической деятельности молодых учителей, как фактор профессиональной адаптации. Автореф. дисс. к.п.н.., Московский педагогический институт им. В.И. Ленина, 1987.

[5] Вершловский С.Г. Учитель крупным планом. Социально-педагогические проблемы учительской деятельности. СПб, 1994, с 32.

[6] Зараковский Г.М. Психофизиологический анализ трудовой деятельности. М., Наука, 1966.

[7] Борисова Л.Г. Социальное качество профессиональной группы (на примере российского учительства 60-90-х гг.) Новосибирск, 1993.

[8] Вершловский С.Г. Учитель крупным планом. Социально-педагогические проблемы учительской деятельности. СПб, 1994, с 32.

[9] Колесников Л.Ф. Резервы эффективности педагогического труда. Новосибирск, 1985.

[10] Марищук В.Л. Напряженность в полёте. М., Воениздат, 1969.

[11] Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности. Казань, 1969.

[12] Корнева Л.Н. Профессиональная психология личности. //Психологическое обеспечение профессиональной деятельности. СПб., изд. СПбГУ, 1991, с.61-84.

[13] Аминов Н.А., Молоканов М.В. Социально-психологические предпосылки специальных способностей школьных психологов. //Вопросы психологии. 1994, № 6.

[14] Маркова Л.М. Психология труда учителя. М., 1993.

[15] Собкин В.С. Учительство как социально-профессиональная группа. Изд. РАН., М., 1996.

[16] Смирнова Е.Э. Учитель, школа, общество. Социологический очерк 90-х гг. СПб., 1995.

[17] Маркова Л.М. Психология труда учителя. М., 1993.

[18] Леонтьев А.А. Педагогическое общение. М., 1979, с. 13.

[19] Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М., Просвещение, 1988.

[20] Орлов А.Б. Перестройка психолого-педагогической подготовки учителя. //Вопросы психологии № 1, 1988, с.21.

[21] Петровский А.В., Шпалинский В.В. Социальная психология коллектива. М., Просвещение, 1978, с. 123.

[22] Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. М., Просвещение, 1988.

[23] Яценко Т.С. Психологические основы активной подготовки будущего педагога к общению с учащимися. Автореф. дисс. д. п. н., Киев, 1989.

[24] Обозрение психиатрии и медицинской психологии. М., 1994, № 2,4.

[25] Орлов А.Б. Перестройка психолого-педагогической подготовки учителя. //Вопросы психологии № 1, 1988, с.21.

[26] Рогов Е.И. Личность в педагогической деятельности. М., 1994.

[27] Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л., 1988.

[28] Абрамова Г.С. Некоторые особенности педагогического общения с подростками. //Вопросы психологии № 2, 1988 г., с.2..

[29] Пропп В.Я. Проблемы комизма и смеха. М., 1976.

[30] Дмитроченкова И.П., Ланина Н.В. К вопросу о коррекции личностных особенностей педагогов. //Психолого-педагогические условия развития личности учащихся. Воронеж, 1990.

[31] Прохоров А.О. Особенности психических состояний личности в обучении. //Психологический журнал, т. 12, 1991, № 1, с. 47-55.

[32] Прохоров А.В. Интегрирующая функция психических состояний. //Психологический журнал 1994, № 3, с. 102-115.

[33] Улыбина Е.В. Проблемы агрессии учителя-профессионала. //Становление личности учителя-профессионала: проблемы и перспективы. Ставрополь, 1993, с. 75.

[34] Реан А.А. Психология педагогической деятельности. Иркутск, 1994.

[35] Грановская Р.М. Элементы практической психологии. Л., 1988.

[36] Багманова Н.В. Формирование представления о профессии в процессе адаптации студента в ВУЗе. Вестник МГУ / серия «Философия, экономика, право», 1976, № 11, с. 131-135.

[37] Свенцицкий А.Л. Социальная психология управления. Л., Издательство ЛГУ, 1986, с. 40.