Види та типи виховуючи відносин. Основні рівні взаємодії вчителя і учня. Моделі педагогічної взаємодії

Виховуючи відносини мають такі типи:

1. За змістом навчально-виховної діяльності: гармоніно творчий – формується між учителем і учнем в кращих пед.. колективах;

Обмежено-еврістичні відносини характер. спрямованістю вчителів на свою спеціальність, їх цікавлять діти які мають схильність до їх предметів.

2. За способами формування:

-вербально-інформаційні; - організаційно-практичні

3. за організацією взаємодії: - фронтально-групові взаємини4 – диференціально-колективні;

4. за семантикою;

5.за характером взаємодії.

Вивчаючи теоретико-методичні основи взаємин учителів і школярів, ми розглядаємо три рівні взаємодії з урахуванням діалектики наступності не ізолюючи співробітництво від співпідпорядкування і співтворчості, і тим більше, не протиставляючи їх.Співпідпорядкування — це відносини, побудовані на строгому дотриманні нормативних прав і обов'язків учасників на­вчально-виховного процесу. Воно є основою співробітництва і співтворчості у діяльності більшості педагогів, проте у зв'язку з попільним виконанням завдань модернізації школи, низькою культурою і моральним нігілізмом деяких суб'єктів виховання, недостатнім рівнем підготовки педагогічних кадрів нерідко призводить до деформації і заморожування поступального розвитку шкільних відносин. Співробітництво — це взаємодія, відносини, які спираються на співпідпорядкування, однак учитель і учень об'єднані як рівноправні партнери спільним діалогом і діяльністю, спрямованими на диференційовано-колективні форми роботи.Співробітництво забезпечує добре ставлення учнів до школи і вчителя, турботу дітей одне про одного, формування свідомого ставлення до навчання і сприйняття навколишньої дійсності, тобто позитивні властивості й якості особистості, індивідуальну спрямованість на саморозвиток, критичні самовідносини.Найвищим рівнем взаємодії вчителя і школярів у процесі формування виховуючих стосунків є співтворчість. Вона включає в себе співпідпорядкування і співробітництво, при якому суб'єкти об'єднані творчим діалогом-пошуком нового у змісті та засобах навчання і виховання, з метою активного саморозвитку та самовираження особистості кожної дитини, а також виявлення всіх потенційних можливостей учителя.

У монографії А.М. Бойко обґрунтовано 8 позитивних моделей виховуючи відносин учителів і учнів. Образно вони визначені так: «Оптиміст», «Ерудит», «Затійник», «Талант», «Умілець». «артист», «Душа». Кан-каликом абстраговані 8 негативних моделей спілкування педагогів і учнів на уроках: «Монблан», «Китайськ а стіна», «Локатор», «Я сам», «Робот», «Гамлет», «Друг», «Тетеря».