Поєднання вимогливості і поваги до особистості вихованця.Взаємозвязок виховання і самовиховання

Поєднання вимогливості і поваги до особистості грунтується на взаєморозумінні й гуманності спільної діяльності вихователів і вихованців, на єдності їхніх інтересів і прагнень. Метою такої взаємодії є їх плідний і творчий союз та всебічний і гармонійний розвиток особистості вихованця. Цей принцип передбачає гуманне ставлення до вихованців, повагу до їхньої думки.
В. О. Сухомлинський, усю багатогранну творчу спадщину якого пронизують ідеї справжнього гуманізму, звертав увагу на піклування людини про людину, відповідальність людини за людину, відповідальність людини перед суспільством. На його думку, гуманізація зумовлена моральними нормами та цінностями становлення людини в суспільстві – доброзичливим ставленням до людей, колективу, живих істот, суспільства, взаємодопомогою, співучастю, співпрацею, гармонією колективного, культурою людських стосунків і культурою розуміння особою своєї ролі в цих стосунках.

У статті «Людина – найвища цінність» він закликав педагогів кожну грань їхньої педагогічної діяльності відкривати «на тлі головного – поваги людської гідності, піднесення Людини».

Він не тільки теоретично обгрунтував необхідність гуманізації освіти і виховання, а і створював умови для вихованців творити добро іншим людям. На думку В. О. Сухомлинського, найпрекраснішою і найщасливішою є та людина, яка присвятила своє життя піклуванню про щастя інших, яка дбає про інших без розрахунку на похвалу чи винагороду, для якої творення добра стало звичкою, нормою поведінки. Про себе він говорив: «Що найголовнішого було у моєму житті? Без вагань відповідаю: «Любов до дітей».

Прогресивні педагоги розуміли виховання як «суспільний інститут, покликаний з ніжного віку готувати людей за допомогою настанов та прикладу, переконанням і примусом до практичної діяльності та до неухильного застосування в житті засвоєних правил» (Г. Сент-Джон).

Виховання - це цілеспрямований і організований процес формування особистості.

Виховання - двигун суспільного розвитку.

Самовиховання - свідома діяльність, спрямована на якомога більш повну реалізацію людиною себе як особистості.

Грунтуючись на активізації механізмів саморегуляції, самовиховання припускає наявність ясно усвідомлених цілей, ідеалів, особистісних смислів. Самовиховання - відносно пізнє придбання онтогенезу, пов'язане з певним рівнем самосвідомості, критичного мислення, здатності та готовності до самовизначення, самовираження, саморозкриття, самовдосконалення. У сучасній педагогіці самовиховання розглядається як одне з найбільш важливих напрямків особистісного вдосконалення людини з метою досягнення нею власних ціннісних (життєвих) орієнтирів. самовиховання є одним з неодмінних умов всебічного розвитку особистості, як природний прояв сутності людини, якій в силу його природи притаманне прагнення до самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення.