Структура ДП (МДР)

За змістом ДП або МДР повинні відпові­дати індивідуальному завданню на дипломне проектування.

ДП (МДР) містять у собі ряд обов’язкових складо­вих частин, перелік яких та вимоги до яких конкретизуються керівником відповідно до профілю спеціальності.

Кожну складову частину необхідно починати з нового аркуша.

Порядок подання обов’язкових складових частин ДП (МДР) і їх рекомендований обсяг:

а) відомість дипломного проекту (для МДР/ДР відсутня) 1-2;

б) пояснювальна записка (ПЗ):

1) титульний аркуш ПЗ;

2) завдання на ДП (МДР);

3) зміст;

4) анотації державною та іноземною мовами 2;

5) вступ 1-3;

6) основна (технічна) частина (її розділи): 50-70;

– аналіз існуючих методів вирішення поставленої задачі. Техніко-економічне обґрунтування;

– дослідження об’єкта;

– вибір принципу дії системи (приладу) чи обґрунтування методик;

– розробка структурної і (або) функціональної схеми;

– розробка електричної принципової схеми;

– конструктивно-технологічний розділ;

– експериментальні дослідження;

– метрологічні характеристики;

– алгоритмічне та програмне забезпечення;

– економічна частина;

– безпека життєдіяльності;

7) висновки;

8) література;

в) додатки (Додаток А (обов’язковий) – Технічне завдання);

г) графічна частина.

Примітки

1 Наведені заголовки основної (технічної) частини є рекомендо-ваними для ДП. Основна частина МДР повинна мати аналітично-розрахунковий характер.

2 Дозволяється вводити нові частини за вказанням керівника.

3 Кожний розділ ПЗ може складатися з підрозділів, пунктів, підпунктів і т.д.

Обсяг ПЗ повинен складати 70-100 стор. машинописного тексту на аркушах фор­мату А4, причому об’єм технічної частини повинен складати не мен­ше 70 % всієї записки.

Дипломні проекти (роботи) можуть мати навчальний характер або виконуватись на замовлення підприємства чи певного підрозділу ВНТУ. Для студентів спеціальності „Метрологія та вимірювальна техніка” тематику дипломних проектів (робіт) рекомендується обирати за такими типовими напрямами:

- розроблення і вдосконалення систем моніторингу різноманітних об`єктів, процесів, явищ з автоматичним опрацюванням, інтерпретацією, поданням одержаної інформації;

- розроблення і вдосконалення пристроїв, приладів, систем для вимі-рювання та контролю фізичних величин, стану, характеристик, властивос-тей об`єктів з урахуванням особливостей експлуатації (лабораторні умови, виробництво, польові умови, рухомі об`єкти, транспортні засоби і таке інше);

- розроблення і вдосконалення принципу дії, конструкції, покра-щення характеристик первинних вимірювальних перетворювачів;

- розроблення та вдосконалення методик, схем, алгоритмів вимі-рювання, контролю, діагностики об`єктів, методик повірки вимірювальних приладів, комплексів, систем;

- розроблення та вдосконалення методик експериментального дослідження об`єктів, оброблення, інтерпретації, використання результатів експериментальних досліджень;

- розроблення, вдосконалення методик, автоматизація опрацювання результатів експертних досліджень, кваліметрія;

- розроблення та вдосконалення законодавчого, організаційного, технічного забезпечення служб метрології, стандартизації та сертифікації на підприємствах і в організаціях;

- розроблення та вдосконалення систем контролю якості, систем управління якістю на підприємствах і в організаціях.

Назва теми ДП (МДР) повинна відображати суть об`єкта проектування (дослідження) і бути максимально конкретизованою (напри-клад: „Мікропроцесорна система контролю технологічних параметрів процесу виробництва твердих сирів на Літинському молокозаводі”). Неприпустимі назви тем ДП (МДР) дуже широкого загального характеру.

Тематика ДП (МДР) повинна бути актуальною. Технічна задача, яку належить вирішити в ДП (МДР), може вважатись актуальною, якщо сто-совно неї справедливі одне або кілька нижче перерахованих положень:

- розроблювані прилади (системи, пристрої) промисловістю серійно не випускаються, а в організаціях чи підприємствах певного профілю існує нагальна потреба у їх використанні;

- вирішення поставленої в ДП (МДР) технічної задачі усуває протиріччя, недоліки, що існують в певній сфері виробництва і пов`язані з відсутністю чи недосконалістю систем контролю, вимірювання, оброблен-ня чи відображення інформації;

- вирішення поставленої задачі, впровадження результатів розробки дозволить одержати вищі техніко-економічні показники (підвищити якість продукції, досягти значного економічного ефекту, підвищити продуктив-ність праці, покращити організацію праці, умови роботи тощо), забезпечи-ти вищий рівень енергозбереження, підвищити ефективність природо-охоронних заходів;

- при наявності на ринку приладів і систем, подібних до тих, що розробляються, їх використання певними категоріями споживачів економ-мічно невигідне через високу вартість.

Вступ. У вступі в загальних рисах окреслюється сучасний стан та тенденції розвитку напрямів науки, техніки, виробництва, де застосову-ються розроблювані прилади, системи, комплекси, методики, підкреслю-ється їх роль у забезпеченні прогресу цього напряму. Формулюється акту-альність розробки. В загальних рисах подається постановка задачі на про-ектування (дослідження) і шляхи її вирішення. Висвітлюється новизна і практична цінність розробки. Подається короткий огляд змісту розділів ДП (МДР).

Аналіз існуючих методів вирішення поставленої задачі. Розгляда-ються існуючі прилади, системи, їх принципи побудови, які викорис-товуються чи можуть бути застосовані для вирішення поставленої задачі. Для кожного варіанта, що розглядається, подається короткий опис прин-ципу дії, структури, методики і т. д., наводяться їх характеристики, можливості, особливості, обмеження з подальшим аналізом, орієнтованим на можливість використання для вирішення поставленої в проекті (роботі) задачі. При цьому визначаються позитивні та негативні наслідки такого використання. Аналізу підлягають основні технічні, метрологічні харак-теристики, економічність, вартість, показники надійності, надлишковість чи недостатність функцій або можливостей, габарити, здатність працю-вати в різних режимах і таке інше.

Розгляд кожного варіанта закінчується обгрунтованим висновком про можливість (неможливість) його використання для вирішення поставленої задачі. Результатом аналізу повинен бути обгрунтований вибір кількох варіантів, які могли б максимально задовольнити вимоги, поставлені у завданні на ДП (МДР). Вони приймаються як базові для подальшого вдосконалення або використання на етапі ескізного проекту-вання. Результат аналізу оформлюється як загальний висновок до розділу або як окремий підрозділ.

Дослідження об`єкта вимірювання. Описується конструкція об`єк-та вимірювання та фізичні процеси, що відбуваються в ньому. Визначаєть-ся діапазон зміни вимірюваної величини, оцінюється інерційність об`єкта та інші його якісні та кількісні характеристики, що можуть впливати на конструкцію системи (приладу). Виділяються особливості об`єкта, які не дозволяють застосовувати існуючі системи, прилади, методики, а потре-бують індивідуального підходу, розроблення оригінальних конструкцій. Визначаються конструктивні особливості встановлення вимірювальних перетворювачів, формулюються вимоги до їх характеристик. Обгрунто-вуються і (або) відтворюються із технічного завдання вимоги до точності, швидкодії приладу (системи), кількості каналів вимірювання, обсягу обчислень, способу подання інформації, умов експлуатації і таке інше.

При необхідності розробляється математична модель, яка пов’язує фізичні величини, що вимірюються і розраховуються. Виконується оцінка адекватності моделі. Математична модель може бути визначена на основі теоретичних чи експериментальних досліджень.

Результатом дослідження об`єкта вимірювання є перелік функцій розроблюваного приладу (системи) та числові значення його технічних характеристик. Результат оформлюється у вигляді висновку до розділу і використовується як вихідні дані при проектуванні приладу (системи).

Вибір принципу дії системи (приладу) чи обгрунтування методик. Обгрунтування виконується на основі результатів аналізу існуючих методів вирішення поставленої задачі та результатів досліджен-ня об`єкта вимірювання. Використовуючи порівняння числових та якісних характеристик, логічні міркування і таке інше, визначають які фізичні явища, принципи побудови, алгоритми функціонування, способи реалі-зації, види або типи структур чи сигналів будуть покладені в основу побудови системи (приладу) для одержання інформації, її перетворення, передачі, зберігання, оброблення, подання, використання.

Розроблення структурної і/або функціональної схеми системи (приладу) грунтується на обраному раніше принципі роботи та сформу-льованих вимогах до системи, переліку її функцій. Стиль викладення мате-ріалу повинен бути обгрунтувальним, тобто потрібно доказово пояснити необхідність використання певного блока чи функціонального вузла для забезпечення заданих або певних властивостей чи показників системи (приладу), що проектується. При цьому розглядається кілька можливих варіантів реалізації при забезпеченні тієї чи іншої функції або показника роботи системи (приладу). В результаті такого поетапного розгляду фор-мується словесний опис і на його основі - графічне зображення кількох можливих варіантів структурних чи функціональних схем. Далі викону-ється порівняльний аналіз одержаних варіантів з використанням заздале-гідь розробленого (вибраного) критерію, або оцінюються основні характе-ристики кожного варіанта схеми, і вибирається той із них, що найбільш повно забезпечить виконання поставленої задачі.

Розроблення електричної принципової схеми. На першому етапі доцільно сформулювати вимоги до кожного блока структурної (функці-ональної) схеми (коефіцієнта підсилення, допустимої похибки, інерцій-ності і таке інше), які є визначальними при розробленні принципової схеми. При обгрунтуванні вибору типу принципової схеми для кожного функціонального блока та способу її реалізації виконується порівняння кількох можливих варіантів побудови, для кожного вказуються недоліки, переваги і обирається тип схеми, який найбільш повно задовольняє поставлені чи визначені вимоги до цього функціонального блока. Для порівняння вибирають показники, які найбільш суттєво впливають на кінцеві характеристики системи (приладу). Таким чином визначається спосіб схемної реалізації кожного функціонального блока. Якщо частина функціональних блоків системи (приладу) реалізується за допомогою інтегральних мікросхем (мікропроцесорів, мікроконтролерів), то доцільно виділити окремий підрозділ із вибору елементної бази, в якому розглядається можливість використання різних типів мікросхем, порів-нюються їх характеристики та обгрунтовується їх вибір.

Для нетипових, оригінальних схем виконується повний електричний розрахунок відповідно до існуючих методик із визначенням номіналу кожного елемента, його типу, потужності розсіювання, робочої напруги і таке інше. Для всієї системи (приладу) визначається повна споживана потужність, при необхідності розраховується блок живлення.

Для кожного блока, який розраховується, в тексті пояснювальної записки наводиться схема електрична принципова, виконана відповідно до стандартів. Загальна схема електрична принципова подається як креслення у графічній частині дипломного проекту. Перелік елементів до цієї схеми може розміщуватись у пояснювальній записці як додаток.

Після повного електричного розрахунку всієї схеми доцільно визначити її основні показники надійності.

Конструктивно-технологічний розділ. Відповідно до завдання на дипломний проект для системи (приладу) може розроблятись друкована плата, розташування елементів на друкованій платі, зовнішній вигляд або інші елементи конструкції. При наявності таких розробок в пояснювальній записці виділяється окремий підрозділ для опису конструкцій, технології виготовлення, а в графічній частині – відповідні креслення.

В дипломному проекті може бути поставлена задача розроблення оригінального чи нестандартного первинного перетворювача. Тоді вико-нуються необхідні теоретичні дослідження, обгрунтування, конструктивні розрахунки, визначаються його характеристики. В пояснювальній записці наводяться ескізи конструкції, а у графічній частині дипломного проекту – складальне креслення.

Експериментальні дослідження. Якщо при виконанні дипломного проекту (роботи) виконувались експериментальні дослідженя, проводи-лось макетування, фізичне моделювання, виготовлялись експериментальні зразки, то результати цих робіт оформлюються у окремому розділі пояс-нювальної записки. В розділі наводяться відповідні схеми, конструкції, програми експериментів, методики їх проведення та одержані результати, оброблення та інтерпретація експериментальних даних, результати випро-бувань і таке інше.

Метрологічні характеристики. У розділі визначається рівняння перетворення, здійснюється розрахунок похибок, проводиться дослід-ження метрологічних характеристик як для окремих підсистем, так і для системи в цілому, наводиться методика повірки.

Алгоритмічне та програмне забезпечення. В багатьох сучасних вимірювальних системах використовуються універсальні чи спеціалізовані цифрові обчислювальні пристрої для яких необхідно розробляти алгоритмічне та програмне забезпечення. Виходячи із принципу роботи системи, її структурної (функціональної) схеми, роблять обгрунтований словесний опис послідовності операцій, процедур, обчислень, які виконуються в системі. Необхідно дотримуватись логічної послідовності кроків із визначенням переходів, розгалужень і таке інше. Одержаний у словесній формі алгоритм оформлюється у графічному вигляді, розмі-щується в тексті пояснювальної записки і може бути винесений у графічну частину дипломного проекту у вигляді схеми програми (роботи). При необхідності розробляється програма для мікропроцесора, мікро-контролера, персональної ЕОМ. Обгрунтовується вибір мови програму-вання, способів програмної реалізації обчислювальних, логічних та інших процедур. Для підтвердження працездатності програми в дипломному проекті наводяться результати розв’язання контрольного прикладу. Лістинг програми розміщується в додатках до пояснювальної записки.

Розділ економічної частини повинен містити економічне обгрунту-вання ефективності розробки, витрат на проведення проектних робіт, досліджень, виготовлення дослідних зразків тощо.

Розділ безпеки життєдіяльності - наводиться аналіз небезпечних для людини і навколишнього середовища факторів, пов`язаних із експлуатацією розроблюваної системи.

Висновки. Аналізуються основні підсумки роботи над дипломним проектом (роботою); у вигляді коротких тез наводяться перспективи удосконалення об`єкта розробки чи розвитку методів досліджень.

4 Основні положення щодо оформлення пояснювальної записки та графічної частини

Основні положення встановлюють форму, розміри, розміщення та порядок заповнення основних документів в ДП (МДР) і повністю відповідають вимогам діючих стандартів до конструкторської документації.

Пояснювальна записка (ПЗ) та графічна частина до ДП (МДР), як і будь-яка конструкторська документа­ція, до якої можуть входити текстові, схемні, програмні та інші документи, оформляються на аркушах білого паперу певних розмірів, які називаються „формати”.

4.1 Міждержавний стандарт ГОСТ 2.301-68 встановлює такі ос­новні формати, які можуть бути використані при оформленні ПЗ та інших документів:

- АІ = 841 · 594 мм ± 3,0 мм;

- А2 = 420 · 594 мм ± 2,0 мм;

- А3 = 420 · 297 мм ± 2,0 мм;

- А4 = 210 · 297 мм ± 2,0 мм.

4.2 Графічна частина виконується лініями, які мають відповідну товщину і форму (міждержавний стандарт ГОСТ 2.303-68).

4.3 Всі надписи на схемах, графіках та інших документах, якщо вони виконуються вручну, повинні виконуватись креслярським шриф­том чорним кольором згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.304-85.

4.4 На документах ДП всіх форматів, незалежно від їх орієнтації, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцільною товстою лінією, відступаючи від лівого краю аркуша – 20 мм, від інших - 5 мм.

4.5 Всі документи ДП повинні мати основний напис і додаткові графи до нього, за винятком титульного аркуша, індивідуального завдання та окремих додатків.

Форма, розміри, зміст і порядок заповнення основного напису і додаткових граф до нього викладені в міждержавному стандарті ГОСТ 2.104-68, в якому наведені три форми основного напису:

- форма 1 (55 · 185 мм) - для перших аркушів схем;

- форма 2 (40 · 185 мм) - для перших аркушів текстових документів;

- форма 2а (15 · 185 мм) - для наступних аркушів схем і текстових документів.

Розміщують основний напис унизу справа рамки робочого поля.

Порядок заповнення граф основного напису:

- в графі 1 симетрично до тексту вказують найменування виробу, яке записують в називному відмінку однини, ставлячи на першому місці іменник, (Генератор імпульсний). Нижче записують найменування документа шрифтом меншого розміру (Схема електрична принципова).

Знак переносу не використовують і в кінці найменувань крапку не ставлять;

- в графі 2 вказують позначення документа (див.п.4.6) відповідно до рекомендацій ВНТУ;

- в графі 3 вказують позначення матеріалу деталі (цю графу заповнюють тільки на кресленнях деталей);

- в графі 4 вказують літеру згідно з міждержавним стандартом ГОСТ 2.105-68, яка відповідає стадії розробки документа, наприклад: ескізний проект - Е, технічний проект - Т, навчальний проект - Н;

- в графі 5 вказують масу виробу в кілограмах без одиниці вимірювання (кг), якщо одиниця вимірювання інша, то пишуть;

- в графі 6 вказують масштаб (для схем не вказується):

1) натуральна величина 1:1;

2) масштаби зменшення - 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10;

3) масштаби збільшення - 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1;

- в графі 7 вказують порядковий номер аркуша (на документах, які складаються тільки з одного аркуша дану графу не заповнюють);

- в графі 8 вказують загальну кількість аркушів в документі;

- в графі 9 - індекс підприємства, розробника (ВНТУ, група ІАМ-04);

- в графі 10 - характер роботи того, хто підписує документ. В ДП - Розробив, Перевірив, Консультант, Рецензент, Нормоконтроль, Затвердив. В МДР – підпис нормоконтролера відсутній;

- в графах 11, 12 - прізвища (без скорочення) та підписи (ручкою з пастою чорного кольору) осіб, які підписують документ;

- в графі 13 - дата підписання документа;

- графи 14... 18 - для внесення змін відповідно до міждержавного стандарту ГОСТ 2.503-74.

Додаткові графи (19-25), розміщують зліва за межами рамки робочого поля (в ДП ці графи не заповнюють).

Додаткова графа 26 має розміри 70 х 14 мм. В цій графі вказують позначення документа. Для форматів А4 і більших, розміщених горизонтально, дану графу повертають на 180° та розміщують в лівому верхньому куті рамки. Для форматів більше А4 і розміщених вертикально графу повер­тають на 90° проти годинникової стрілки і розміщують в правому верхньому куті рамки.

4.6 Кожний документ повинен мати своє унікальне позначення.

Позначення документів вказують на титульних аркушах, в основних написах або при посиланні на той чи інший документ.

Для ДП (МДР) найбільш доцільною є предметна система умовних позначень, яка має таку структуру:

ХХ-ХХ.ХХХ.ХХХ.ХХ.ХХХ.ХХ

1 2 3 4 5 6

де 1 (ХХ-ХХ) – числовий шифр кафедри, прийнятий у ВНТУ (нап-риклад, кафедра метрології та промислової автоматики має шифр 8-03);

2 (ХХ / ХXX) – ДП чи МДР;

3 (XXX) – порядковий номер затвердженої теми ДП (МДР) в наказі;

4 (XX) – позначення складальних одиниць (від 01 до 99);

5 (XXX) – три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основні складальні одиниці об'єкта ДП, записані в специфікації складального креслення об'єкта (використовується один знак зліва від 1 до 9), і порядкових номерів оригінальних деталей (два останніх знаки справа від 01 до 99);

6 (XX) – код неосновного конструкторського документа (СК, ПЗ, КЗ, Е1, Е2, ЕЗ тощо). Для схем позначення вибираються таким чином:

а) види схем:

1) автоматизації – А;

2) гідравлічна – Г;

3) електрична – Е;

б) типи схем:

1) структурна – 1;

2) функціональна – 2;

3) принципова – 3;

4) з’єднання – 4;

5) підключення – 5;

6) загальна – 6;

7) розташування – 7;

8) інші – 8;

9) об’єднана – 0.

Наприклад, для схеми електричної принципової – Е3.

Приклади позначень:

08-29.ДП.015.00.000 – специфікація складального креслення об'єкта дипломного проектування (основний конструкторський документ);

08-29.ДП.015.00.000 ПЗ – пояснювальна записка;

08-29. ДП.015.00.000 КЗ – принципова кінематична схема об'єкта, розробленого за темою проекту;

08-29.ДП.015.01.000 – специфікація основної складальної одиниці;

08-29.ДП.015.01.000 СК – складальне креслення основної складаль-ної одиниці;

08-29.ДП.015.01.100 – специфікація простої складальної одиниці, що входить в основну;

08-29.ДП.015.01.100 СК – складальне креслення простої складальної одиниці;

08-29.ДП.015.00.001 – креслення деталі, що входить безпосередньо в складальне креслення об'єкта дипломного проектування;

08-29.ДП.015.01.001 – креслення деталі, що входить в основну складальну одиницю;

08-29.Д1.015.01.101 – креслення деталі, що входить в просту складальну одиницю.

Принципові схеми об'єкта дипломного проектування чи його складо-вих частин обов'язково повинні мати перелік елементів, який у вигляді таблиці, оформленої згідно з вимогами відповідного стандарту, розміщу-ється над основним написом принципової схеми або випускаєтьсяяк самостійний документ. При наведенні переліку елементів як самостійного документа його умовний шифр складається із шифру схеми з добавлянням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери П, наприклад, для кінематичної схеми – 08-29.ДП.015.00.000 ПКЗ (...ПЕЗ – для схеми електричної принципової і т.п.). Перелік елементів записують в специфікацію складального креслення об'єкта дипломного проектування після схеми, до якої він випущений, і розміщують в додатках ПЗ.

Схеми з'єднань (монтажні) об'єкта дипломного проектування або його складових частин обов'язково повинні мати таблицю з'єднань, яка може розміщуватись над основним написом схеми або випускатись як самостійний документ.

Шифр таблиці з'єднань при наведенні її як самостійного документа складається із шифру схеми з'єднань з добавлянням перед позначенням неосновного конструкторського документа літери Т, наприклад, для гідравлічної схеми з'єднань – 08-29.ДП.015.00.000 ТГ4. Таблицю з'єднань записують в специфікацію після схеми, до якої вона випущена.

5 Відомість дипломного проекту

Відомість дипломного проекту (ВДП) – текстовий конструкторський документ, який містить перелік документів, що входять в проект. ВДП складається за формами 8 (для першого аркуша) і 8а (для наступних аркушів) згідно з вимогами стандарту ГОСТ 2.106-96 тільки для ДП і розміщується перед титульним аркушем ПЗ.

Зразок виконання ВДП наведено в додатку Б.

6 Оформлення і зміст ПЗ

6.1 Загальні вимоги

ПЗ до ДП оформляють відповідно до вимог міждержавного стандар-ту ГОСТ 2.105-95, а ПЗ до МДР – відповідно до стандарту ДСТУ 3008-95.

Текст оформляють засобами комп’ютерної техніки (машинописним способом) через 1,5 міжрядкових інтервала з висотою букв не менше 2,5 мм (наприклад, текстовий редактор Word, шрифт - №14) без виділення по тексту або підкреслення.

ВИКОРИСТОВУВАТИ КСЕРОКОПІЇ (СКАНУВАННЯ) – СУВОРО ЗАБОРОНЕНО! Тільки в оглядовій частині проекту (роботи) допускаються чіткі відредаговані копії українською мовою.

Друкарські помилки, описки та графічні неточності можна виправ-ляти зафарбуванням білим коректором в кількості не більше двох помилок на одній сторінці і нанесенням на тому ж місці тексту машинописним способом або чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору.

В таблиці 6.1 наведена відмінність правил оформлення документів, викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95, які слід враховувати при виконанні ПЗ.

Таблиця 6.1 – Відмінність стандартів ГОСТ 2.105-95 та ДСТУ 3008-95

ДП - відповідно до ГОСТ 2.105-95	МДР – відповідно до ДСТУ 3008-95
1 ПЗ оформляють на форматах А4, з однієї сторони. Можна також вико-ристовувати більші формати для наведення таблиць або ілюстрацій.	1 Те ж
2 Наявність ВДП	2 Документ відсутній
3 В графі (2) основного напису форм 1, 2, 2а слід вказувати умовне позначення документа	3 Вказується тільки на титульних аркушах
4 Наявність рамок робочого поля та основних написів в ПЗ і кресленнях	4 Відсутні
5 Відступи тексту від рамки: зверху і знизу не менше 10 мм; зліва і справа не менше 3 мм. Абзац – 5 знаків.	5 Відступи від країв аркуша: зверху, знизу і зліва – 20 мм; справа – 10 мм. Абзац – 5 знаків.
6 Нумерація сторінок ПЗ в графі (7) основного напису, починаючи зі змісту	6 Нумерація сторінок в правому верхньому куті, починаючи зі змісту
7 Всі заголовки ПЗ виконують з абзацу малими літерами, починаючи з великої, за винятком змісту і додатків, які виконують посередині рядка	7 Заголовки структурних частин, розділів виконують великими літе-рами посередині рядка, всі інші з абзацу малими літерами почина-ючи з великої. Тільки слово “Додаток” малими літерами з першої великої посередині рядка

Продовження таблиці 6.1

8 Примітка – Текст........................... продовження. Примітки 1 Текст........................................... продовження. 2 Текст.......................................... продовження.	8 Примітка. Текст.......................... продовження. Примітки: 1. Текст........................................ продовження. 2. Текст........................................ продовження.

Нижче викладені вимоги щодо оформлення ДП.

Відмінність оформлення МДР від оформлення ДП указана словами (для МДР див.таблицю 6.1).