Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
У своєму філософському вченні З. Фройд стверджує, що свідомість людини підпорядкована її підсвідомості, змістом якої є «лібідо» — статевий потяг, підсвідома енергія індивіда, коріння якої — в сексуальному інстинкті. Свідомість виникає з конфлікту між «лібідо» та соціальним середовищем. Цей конфлікт, вважає З. Фрейд, розпочинається ще з раннього дитинства. Він наперед визначає долю людини та у певних випадках може довести її до неврозу або душевного захворювання. За Фрейдом, «лібідо» є першим і головним спонукальним мотивом діяльності людини. Другим спонукальним мотивом діяльності є специфічний потяг людини до смерті — Танатос, що збуджує людину до знищення себе або інших. Вихідна агресивність (саморуйнування, різні збочення, самогубство тощо), на думку Фройда, закладена в природі людини. Потяг до смерті призводить до наслідків, аналогічних лібідо. Від руйнації людину можуть врятувати лише захисні механізми — витіснення, раціоналізація, регресія, сублімація тощо. Завдання суспільства, вважав Фрейд, полягає у формуванні та вдосконаленні цих механізмів, адже лише вони забезпечують переміщення «забороненої сексуальної (та агресивної) енергії» на несексуальні (та незлочинні) об'єкти, розрядження її у вигляді діяльності, прийнятної для індивіда та суспільства.
У ній він висуває ідею, що поряд з потягом до життя, Еросом, індивіду притаманний потяг до смерті, Танатос. «Слід розрізняти два види первинних потягів, з яких один – сексуальні інстинкти або Ерос, другий – інстинкт смерті, Танатос. У Танатоса завданням є приводити все живе до стану безжиттєвості».
Дата публикования: 2015-04-07; Прочитано: 873 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!