Pn-карта

Така карта будується для випадку наявності бракованих виробів. Методика побудови pn-карти передбачає послідовне виконання наступних кроків.

1. Всю вибіркову сукупність обсягом N розділяють на k підгруп, кожна з яких має обсяг n. У прикладі, що поданий у таблиці 7.11 вибірку із 2500 значень розділили на 25 підгруп, у кожній з яких контролюють по 100 деталей і визначають для кожної підгрупи кількість дефектних деталей.

Таблиця 7.11

Таблиця спостережень для побудови pn -карти

№ підгрупи	Об’єм підгрупи	Кількість дефектних деталей	№ підгрупи	Обсяг підгрупи	Кількість дефектних деталей
			Разом

2. Обчислюють середню частку дефектів :

, (7.6)

Для даних, що наведені у таблиці 7.11:

3. Обчислюють значення для побудови центральної та контрольних ліній:

CL= n; UCL= n+3 ; LCL= n-3 (7.7)

Для даних табл. 7.11: CL=2,72; UCL=7,60; LCL<0 – тому не розглядається.

4. Будують pn-карту (рис. 7.8).

Рис. 7.8. pn -карта згідно з даними табл. 7.11. (CL=2,72; UCL=7,60)

Якщо обчислити для кожної підгрупи (табл. 7.11) частку бракованих деталей, то можна побудувати р-карту (рис. 7.9). Така карта особливо корисною є у тому разі, коли об’єм вибірки для кожної із підгруп є різним.

Рис. 7.9. p-карта згідно з даними табл. 7.11. (CL=2,72%; UCL=7,60%)

Інколи будують також с-карту для кількості дефектних виробів у підгрупі та u-карту для кількості дефектних виробів на одиницю продукції.