Проектування системи руліжних доріжок

Руліжні доріжки (РД) з'єднують між собою різні елементи аеродрому і призначені для руління та буксирування літаків.

За своїм призначенням РД підрозділяються на магістральні, сполучні, допоміжні і перонні. Докладніше про призначення і загальні вимоги до планування руліжних доріжок викладено в навчальній і
нормативній літературі [2, 5].

На рис. 2.5 показані схеми розташування магістральних і спо­лучних РД для різних класів ТЗПС, що рекомендуються для використання в курсовому проекті. Суцільною лінією показані контури елементів аеродрому першої черги будівництва, пунктирною лінією – другої черги будівництва.

Магістральна РД (МРД) повинна бути розташована, як правило, паралельно ТЗПС і з'єднана з її кінцями за допомогою сполучних РД. Відстань між кромками покриттів ТЗПС і магістральної РД слід призначати відповідно до вимог [12], наведеним у табл. 2.4, з урахуванням прийнятих рішень щодо розміщення об'єктів керування повітряним рухом (КПР), радіонавігації і посадки літаків (див. розд. 3.2.1).

Рис. 2.5. Схеми розташування РД:

1 – ТЗПС; 2 – магістральна РД; 3 – звичайні сполучні РД; 4 – швидкісні сполучні РД; 5 – кінцева ділянка ТЗПС з розширенням

Таблиця 2.4

Мінімальна відстань між кромками покриттів ТЗПС і МРД

Клас ТЗПС	Обладнана ТЗПС
з розташуванням об’єктів КПР, радіонавігації і посадки літаків між ТЗПС і МРД	без розташування об’єктів КПР, радіонавігації і посадки літаків між ТЗПС і МРД
А, Б, В	190 м	150 м
Г	175 м	125 м

Проектування системи РД необхідно здійснювати з урахуванням індексів літаків, що експлуатуються на аеродромі. Для визначення індексу літака необхідно використовувати дані табл. 2.5 [10].

Таблиця 2.5

Індекс у залежності від розмірів літака

Індекс літака	Розмах крила, м	Відстань між зовнішніми кромками зовнішніх коліс основних опор літака, м
	менше 24	менше 4
	24 і більше, але менше 32	4 і більше, але менше 6
	24 і більше, але менше 32	6 і більше, але менше 9
	32 і більше, але менше 42	9 і більше, але менше 10,5
	32 і більше, але менше 42	10,5 і більше, але менше 12,5
	42 і більше, але менше 65	12,5 і більше, але менше 14,0
	65 і більше, але менше 80	14,0 і більше, але менше 16,0

Примітка: Якщо індекси по розмаху крила і відстані між зовнішніми кромками зовнішніх коліс основних опор літака різні, то приймається більший індекс.

При проектуванні системи РД планувальні розміри слід приймати відповідно до нормативних вимог [10] по табл. 2.6 у залежності від індексу літаків, для яких призначена дана РД.

Таблиця 2.6

Планувальні розміри РД

Розмір, м	Індекс літака
Ширина РД	7,0	10,0	13,0	17,0	19,0	22,5	25,0
Мінімальна відстань від осі до границі спланованої ділянки РД	13,5	15,0	16,5	18,5	19,5	21,25	30,0
Ширина укріпленої узбочини РД	-	-	-	5,0	5,0	9,0	17,5
Ширина РД і двох укріплених узбочин	-	-	-	27,0	29,0	40,5	60,0
Мінімальна відстань від осі РД до перешкоди	25,0	29,5	29,5	38,0	38,0	47,5	57,5
Мінімальна відстань між осями паралельних РД
Радіус заокруглення внутрішньої кромки покриття РД

Примітка: Зазначені відстані від осі РД до перешкоди і між осями паралельних РД не відносяться до перонних РД

Оскільки для виконання курсового проекту число експлуатованих типів літаків при заданому класі ТЗПС з навчальною метою істотно зменшено, то ширину РД слід приймати рівною 22,5 м для ТЗПС класу А, 21 м – для ТЗПС класів Б і В та 16 м – для ТЗПС класу Г [12], якщо за індексами експлуатованих літаків не вимогається улаштування РД більшої ширини. У місцях примикання РД (за винятком швид­кісних сполучних РД) до ТЗПС, перонів, МТС, інших РД, а також у місцях їхніх перетинань слід передбачати спряження внутрішніх кромок покриттів у плані з радіусами, відповідно до вимог [10, 12], наве­деним у табл. 2.6 і 2.7 (прийняти радіус більшого числового значення).

Радіус заокруглення осі РД приймають рівним радіусу заокруглення внутрішньої кромки її покриття. При необхідності на криволінійній ділянці РД передбачають спеціальне розширення [2, с. 127].

Таблиця 2.7

Радіус заокруглення внутрішньої кромки покриття РД

Вид спряження РД з іншими елементами аеродрому	Радіус заокруглення внутрішньої кромки покриття РД, м, для ТЗПС класів
А	Б, В	Г
Примикання до ТЗПС, перону, МТС або майданчика спеціального призначення
Примикання до інших РД або місця їх повороту чи перетинання

Примітка: Якщо на ділянці примикання РД до інших елементів аеродрому поворот літака не передбачається, то заокруглення кромок покриттів РД на цій ділянці не проектується.

Сполучні РД зв'язують магістральну РД не тільки з кінцями ТЗПС, але й у місцях передбачуваного сходу літака зі смуги. Звичайні сполучні РД розраховують на порівняно малі швидкості відрулювання літаків (V _відрул = 30 – 40 км/год) і розташовують перпендикулярно до осі ТЗПС. Відстань від посадкового торця ТЗПС до точки перетинання її осі з віссю звичайної сполучної РД визначають за формулою

(2.4)

де L _приз – відстань від посадкового (вхідного) торця ТЗПС до розрахункової точки приземлення літака (L _приз приймають рівною 700 м для літаків 1-го і
2-го, 450 м – 3-го і 300 м – 4-го класів); L _(0)проб – довжина пробігу літака в стандартних умовах, м (додат.1); V _пос – посадкова швидкість літака в стан­дартних умовах, м/с (додат.1); V _відрул – середня швидкість відрулювання літака з ТЗПС на звичайну сполучну РД, приймається рівною 10 м/с; Т – відстань від точки, що відповідає швидкості руху літака V _відрул, до точки перетинання осей ТЗПС і сполучної РД, м (для звичайних сполучних РД, які примикають до ТЗПС під прямим кутом, Т = ; – радіус спряження осей ТЗПС і сполучної РД, який приймають рівним радіусу заокруглення кромок покриттів РД при їх примиканні до ТЗПС.

Швидкість сходу (V _сх) літака на швидкісну сполучну РД приймають рівною 100 км/год (27,8 м/с) – для літаків I і II групи та
80 км/год (22,2 м/с) – III групи. Швидкісні сполучні РД розташовують під кутом a = 30 – 45^° до ТЗПС.

В курсовому проекті допускається виконувати спрощене планування швидкісної сполучної РД (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Швидкісна сполучна РД

Відстань від посадкового торця ТЗПС до точки перетинання осей ТЗПС і швидкісної сполучної РД визначають за формулою (2.4) при підстановці значення V _сх замість V _відрул. Величину Т в цьому ви-падку підраховують за формулою

Т = R _сх tg ;

де R _сх – радіус кривої сходу літака з ТЗПС, м; g = 9,81 м/с² – прискорення сили ваги; m = 0,18 – коефіцієнт поперечної сили зчеплення коліс літака з аеродромним покриттям.

Радіуси спряження кромок покриттів швидкісної сполучної РД і ТЗПС і приймають = R _сх і = 12 м.

При проектуванні швидкісної сполучної РД на ділянці АС (рис.2.6) необхідно забезпечити умову для зниження швидкості руху літака від V _сх (точка А) до V _відрул (точка С). Ця умова може бути записана у вигляді

(2.5)

де L _{È AB}, L_BC – відповідно довжина дуги АВ і прямолінійної ділянки ВС;
– довжина ділянки, необхідна для зниження швидкості руху літака від V _сх до V _відрул.

Довжину цих ділянок можна визначити за формулами

де В - відстань між кромками покриттів ТЗПС і магістральної РД, м
(табл. 2.4); В _МРД – ширина магістральної РД, м; a₁ – кут між осями швидкісної сполучної РД і магістральної РД, град (якщо магістральна РД паралельна ТЗПС, тоді a₁ = a); – радіус спряження осей швидкісної сполучної РД і магістральної РД, що приймають рівним радіусу заокруглення кромок покриттів РД при перетинаннях і поворотах, м.

Невиконання умови (2.5) означає, що сумарна довжина
L _{È AB} + L_BC не забезпечує зниження швидкості літака від V _cx до V _відрул при визначеному середньому уповільненні його руху. У цьому випадку необхідно зменшити значення V _сх чи a (або змінити обидва значення) і знову зробити розрахунок.

Потрібно відзначити, що місце розташування звичайної сполучної РД для відрулювання легкого літака з одного напрямку посадки може задовольняти відрулюванню більш важкого літака з протилежного напрямку посадки і навпаки.

При розробці схеми примикання сполучних РД до ТЗПС місце розташування РД визначають для двох напрямків посадки кожному типу літака. Потім роблять обґрунтування та остаточний вибір планувальної схеми сполучних РД.

Як один з можливих варіантів, на рис. 2.7 показана розрахункова схема розташування сполучних РД для ТЗПС класу Б.

Розрахункова схема розташування сполучних РД, виконана в довільному масштабі та оформлена відповідно до рис. 2.7, повинна бути приведена в пояснювальній записці до курсового проекту.

На завершенні даного розділу пояснювальної записки слід надати інформацію про необхідність улаштування і ширину укріплених узбочин РД, якщо вони повинні бути передбачені (табл. 2.6). Цю інформацію в більш лаконічному виді необхідно винести на аркуш
«Генеральний план аеропорту» як примітку.

Рис. 2.7. Розрахункова схема розташування сполучних РД