Розрахунок вітрового завантаження злітно-посадкової смуги

Вітровим завантаженням злітно-посадкової смуги (ЗПС) називають сумарну повторюваність вітрів, при яких бічна складова їхньої швидкості не перевищує розрахункового значення для заданого класу ЗПС.

Відповідно до чинних нормативних вимог [12] вітрове заван­таження ЗПС класів А, Б, В і Г має бути не менше 98%, розрахункове значення бічної складової швидкості вітру W _Р дорівнює 12 м/с.

З урахуванням умов убезпечення польотів ЗПС може бути використана для зльотів і посадок літаків лише в періоди часу, коли бічна складова довільного вітру, що віє зі швидкістю W, не перевищує розрахункового значення W _Р. Зазначені умови дозволяють визначити мак­симально допустиме значення кута α_max між напрямком ЗПС і напрямком вітру, що віє зі швидкістю W

.

Вітрове завантаження ЗПС розраховують [1] за формулою

,

де – сумарна повторюваність вітрів усіх напрямків, швидкість яких не перевищує розрахункового значення; . – сумарна повторюваність вітрів, що віють у межах кута α_max зі швидкістю, яка перевищує розрахункове значення.

В результаті розрахунку встановлюють числове значення вітрового за­вантаження та істинний азимут (А _і) злітно-посадкової смуги.

Істинним азимутом ЗПС називають кут, між північним напрямком істинного меридіана і її поздовжньою віссю. Істинний азимут визначають для двох напрямків виконання злітно-посад­кових операцій літаків (рис. 2.1).

При виконанні курсового проекту розрахунок вітрового завантаження злітно-посадкової смуги доцільно виконувати в такій послідовності.

1. Виконати побудування векторної рози вітрів за вісьмома напрямками (рис. 2.2) на підставі заданої таблиці, що характеризує вітровий режим ділянки будівництва аеропорту.

Рис. 2.2. Векторна роза вітрів за вісьмома напрямками

2. Скласти таблицю повторюваності вітрів за суміщеними напрямками, на підставі якої виконати побудування суміщеної діаграмної рози вітрів (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Суміщена діаграмна роза вітрів

3. Визначити істинний азимут ЗПС, що відповідає її макси­мальному вітровому завантаженню.

4. По істинному азимуту нанести напрямок ЗПС на векторну
розу вітрів (рис. 2.2).

Векторну і суміщену діаграмну рози вітрів викреслюють у до­вільному масштабі на окремому аркуші міліметрового паперу, формат якого має відповідати формату пояснювальної записки.

Методика і числові приклади розрахунку вітрового завантаження ЗПС наведені у підручнику [1].

При вирішенні питання про орієнтування ЗПС аеродрому, з урахуванням вітрового режиму району будівництва, темою НДРС може бути порівняльний аналіз методів розрахунку вітрового завантаження, прийнятих у вітчизняній практиці проектування аеродромів і в практиці ІКАО [7, 8].