ЕТАП 4. Впровадження

Етап передбачає підготовку повного комплекту документів застережених у ТЗ і передачу ППЗ замовникові, для подальшої експлуатації.

Оскільки в цей час існує велику кількість різних ІС, рекомендується перед розробкою ППЗ вибрати одну з відомих Вам.

Складання ПС найкраще робити, ґрунтуючись на правилах роботи з обраної ІС. Можливі наступні правила роботи з ІС:

Навчальна програма створюється й використанням алгоритмічної мови. У цьому випадку педагогічний сценарій оформляється у вигляді тексту програми. При цьому навчальний матеріал уписується в текст програми й поділ на кадри (блоки) появляющиеся на екрані визначаються операторами обраної алгоритмічної мови.

1. Інструментальна система являє собою оболонку, що дозволяє формувати кадри (екрани) у які вписується інформація, інструктивна (ІН), навчальна (ІК), що контролює (КО) або довідкового (Д), за допомогою службових символів. У цьому випадку педагогічний сценарій оформляється у вигляді тексту навчального матеріалу розділеного на кадри (блоки) службовими символами.

Наприклад

$$$$

Тема навчальної програми (не більше 64 символів).

$>1

Міністерство Освіти та науки України

Українська інженерно-педагогічна академія

Кафедра ІКТ

Навчальна програма

на тему:...……………………......

виконав студент (ка)...………………… групи...……………

Це текст титульного аркуша.

У рядку повинне бути не більше 74 символів.

Усього повинне бути не більше 23 рядків тексту.

Харків 201 р.

$>1

Тут відразу йде текст навчального матеріалу першої навчальної дози суцільним текстом, без розбивки на кадри. Для краси можна включати порожні рядки для виділення заголовків.

У рядку повинне бути не більше 74 символів.

Кількість рядків тексту не обмежено.

$>11

Тут повинен бути текст контрольного питання з варіантами відповіді.

У рядку повинне бути не більше 74 символів..

Усього повинне бути не більше 20 рядків тексту

Наприкінці тексту повинен бути спеціальний знак правильної відповіді з номером правильної відповіді.

$>2 n

(n – будь-яке число після нього, це код правильної відповіді. )

2. Навчальна програма створюється з використанням алгоритмічної мови. У цьому випадку педагогічний сценарій оформляється у вигляді тексту програми. При цьому навчальний матеріал уписується в тексті програми та поділ на кадри (блоки), які з'являються появляющиеся на екрані визначаються операторами обраної алгоритмічної мови.

Наприклад

REM АОС

REM Титульний аркуш

CLS

LOCATE 9, 20: PRINT "Автоматизована навчальна система"

LOCATE 11, 15: PRINT "На тему:********************* "

LOCATE 20, 40: PRINT "Розробив:******************* "

LOCATE 23, 50: INPUT " Для продовження натисніть ENTER", z

K=0:REM Обнуління кількості неправильних відповідей

REM Інформаційний кадр 1

ik1: CLS

LOCATE 1, 20: PRINT "Інформаційний кадр 1"

LOCATE 10, 10: PRINT "****Текст до інформаційного кадру 1****"

LOCATE 11, 10: PRINT "*******************************"

LOCATE 23, 50: INPUT "Для продовження натисніть ENTER", z

REM Контролюючий кадр 1

CLS

LOCATE 1, 20: PRINT "Контролюючий кадр 1"

LOCATE 5, 10: PRINT "****Текст питання 1*****"

LOCATE 9, 10: PRINT "1.****Текст варіанта відповіді 1****"

LOCATE 10, 10: PRINT "2.****Текст варіанта відповіді 2****"

LOCATE 11, 10: PRINT "3.****Текст варіанта відповіді 3****"

LOCATE 12, 10: PRINT "4.****Текст варіанта відповіді 4****"

LOCATE 15, 10: INPUT "Уведіть номер правильної відповіді", n

3. Інструментальна система являє собою оболонку, що дозволяє формувати кадри (екрани) у які вписується інформація інструктивна (ІН), навчальна (НК), контролююча (КО) або довідкового (Д). При цьому для кожного виду інформації формується свій кадр (екран), як при програмуванні так і при роботі з ІС у якості того, кого навчають,. У цьому випадку педагогічний сценарій оформляється у вигляді таблиці

Наприклад: Поекранна форма сценарію

При заповненні операційної частини кадру для інструктивних і інформаційних кадрів залишають порожній, для контролюючих пишуть номер правильної відповіді.

Або таблична форма сценарію

Особливу увагу при створенні ППЗ варто звернути на формування критеріїв оцінки. Вони, як правило, в інструментальних системах вже закладені варто лише скорегувати кількість завдань із врахуванням цих критеріїв. При створенні ППЗ із використанням алгоритмічної мови рекомендується формувати критерій оцінки в такий спосіб:

Оцінка визначає долю правильних відповідей у процесі іспиту (А- відсоток правильних відповідей), опираючись на результати контролю:

А < 60% - незадовільно;

60% <=A<= 75% - задовільно;

75% <=A<=90% - добре;

90% <=A<=100% - відмінно.

Наприклад:

При написанні критерію оцінки для 5 питань:

– оцінка «відмінно» можлива якщо А=100%, тобто k = 0. (k – кількість неправильних відповідей)

– оцінка «добре» можлива якщо А=80%, тобто k = 1. (k – кількість неправильних відповідей)

– оцінка «задовільно» можлива якщо А=60%, тобто k = 2. (k – кількість неправильних відповідей)

– у всіх інших випадках, якщо А<60%, тобто k ≥ 3. (k – кількість неправильних відповідей)оцінка «незадовільно»

При цьому варто пам'ятати:

– мінімальна кількість питань по одній дозі інформації
– 1 питання;

– мінімальна кількість питань для оцінки знань – 10 питань;

– мінімальна кількість варіантів відповідей на одне питання при вибірковому введенні відповіді – 5-7 варіантів.

Також при створенні ППЗ рекомендується в останньому кадрі програми передбачити наступні варіанти продовження:

Повторити навчання (клавіша 1)

Повторити контроль (клавіша 2)

Повернення в головне меню (клавіша 3)

2.3.2.4. Технології підготовки навчальних матеріалів для створення електронних навчальних засобів

Два етапи технології розробки електронних навчальних засобів

Створення утворювальних електронних видань визначено в якості одного з основних напрямків стратегії інформатизації всіх форм і рівнів утворення в Україні.

Універсальною технологією створення ОЕВ не існує. Кожний розроблювач застосовує власну технологію. У цей час при розробці ОЕВ виділяють два технологічних етапи:

1) докомпьютерный (попередній) етап, на якому в основному вручну здійснюється підготовка необхідних навчальних і методичних матеріалів для створення ОЭИ;

2) комп'ютерний етап, на якому здійснюється подання підготовлених навчальних матеріалів в електронному виді як для мережі Інтернет (для відкритого дистанційного навчання), так і для CD-Версії.

Обидва етапи рівноцінні й взаємозалежні. Разом з тим перший етап підготовки змістовної частини більше трудомісткий і менш піддається автоматизації. Змістовна частина ОЕВ розробляється на основі вимог Державних утворювальних стандартів по відповідних напрямках підготовки фахівців.

Розроблювачі ОЕВ на попередньому етапі підготовки навчальних матеріалів повинні бути ознайомлені з:

- вимогами до сполуки ОЕВ:

- вимогами до навчального тексту (об'єм змісту, структурованість, стиль викладу, доступність, ергономічність тексту й т.д.);

- методикою (рекомендаціями) розробки блоку практичних завдань;

- методикою (рекомендаціями) розробки контролюючого блоку у вигляді тестових завдань, у т.ч. і тренинговых завдань;

- методикою (рекомендаціями) розробки аудио- і відеоряду (ілюстративний матеріал);

- методикою (рекомендаціями) формування гіпертекстової структури тексту.

Комплектність ОЕВ

ОЕВ складається із двох частин: 1) основна частина й 2) практична й контрольно-довідкова частина, які, у свою чергу, повинні включати:

Таблиця 1.

1. Основна частина ОЕВ

2. Практична й контрольно-довідкова частина ОЕВ

- Титульний аркуш підручника - Анотація - Подання автора-розроблювача (авторів) курсу (з фотографією або з відеообігом) - Навчальна програма (мети, завдання, зміст і тематичний план) - Навчальні тексти (структуровані й эргономически вивірені) - Ілюстративні матеріали (образотворчі, логіко-структурні, розроблені сценарії для мультимедиа додатків) - Список рекомендува_ основної й додаткової літератури по темах - Словник термінів і понять (глоссарий) по темах і до всього курсу. Глоссарий, зв'язаний гіперпосиланнями з основним текстом - Хрестоматійні й додаткові матеріали (у т.ч. перелік статей, нормативних актів, указів, постанов, якщо вони є) - Методичні рекомендації з вивчення курсу (бажані рекомендації з кожної теми) і організації самостійної роботи - Інструкція користувачеві по роботі з комп'ютерною програмою, у т.ч. і у вигляді екранів допомоги (Help)

- Список персоналій з короткими біографічними відомостями (якщо необхідно) - Питання для самоконтролю й самоперевірки по кожній темі-главі, розділу й до всього курсу - Тренінгові завдання й питання для комп'ютерного навчального тренінгу по кожній темі-главі, розділу й до всього курсу (якщо необхідно) - Тестові завдання й питання для контролю рівня знань до кожної теми-главі, розділу й до всього курсу - Тематичний список рефератів або/і курсових робіт - Зразковий перелік екзаменаційних питань за всім курсом (або до заліку) - Блок заходів і рекомендацій для проведення моніторингу процесу навчання - Хронологічний покажчик (якщо він є) - Покажчик імен (якщо він є) - Перелік скорочень (якщо він є) - Інтернет-Ресурси (віртуальні електронні бібліотеки, утворювальні сайти й ін. інформаційні ресурси) - Перелік матеріалів, що зберігаються в медиатеці вузу (раніше розроблені мультимедійні матеріали, енциклопедії, словники, моделі, колекції шаблонів, слайдів і ін.)

Розробка навчального тексту, ескізів і сценаріїв на ті або інші види ілюстративних матеріалів, вичленовування контрольних одиниць знань у тексті, основних ключових понять і підготовка глоссария, аналіз і формування в тексті майбутніх гіперпосилань; підготовка й комплектація основної й додаткової літератури, а також хрестоматійних статей і ін. додаткових учбово-методичних матеріалів випереджають наступний етап - етап подання авторських навчальних і учбово-методичних матеріалів у вигляді ОЕВ.

У цей час ряд розроблювачів електронних курсів намагаються використовувати різні програмні засоби, які, на їхню думку, автоматизують процедуру змістовного наповнення ОЕВ. Але це не зовсім так, тому що під цим мається на увазі технологічний аспект комп'ютерної реалізації підготовленого навчального матеріалу, а не його змістовний компонент. Дидактичні й методичні сторони створення ЕОС описані в літературі фрагментарно. Як показує досвід, на попередньому етапі підготовки навчальних матеріалів високоякісної й дидактично вивіреної результат може бути забезпечений частіше шляхом "ручної" роботи, звичайно, з використанням комп'ютера для підготовки рукопису навчальних текстів і деяких ескізів для ілюстрацій в електронному виді.

Загальні й спеціальні вимоги до ОЕВ

Процес попередньої підготовки й комп'ютерного подання навчальних і учбово-методичних матеріалів в ОЕВ, повинен забезпечувати виробництво такого продукту, що відповідав би системі психолого-педагогічних, техніко-технологічних, эстетических і ергономічних вимог.

Всі вимоги до утворювальних електронних видань можна розділити на дві основні групи: вимоги інваріантні щодо рівня утворення, що мають відносини до усім, без винятку, утворювальним виданням, тобто традиційні дидактичні вимоги, і специфічні вимоги, пропоновані до електронних засобів навчання для загального середнього, вищого професійного утворення.

Традиційні дидактичні вимоги

До традиційних дидактичних вимог ставляться: науковості, доступності, проблемності, наочності, свідомості, самостійності й активізації діяльності, систематичності й послідовності, міцності засвоєння знань, єдності утворювальних, розвиваючих і виховних функцій навчання. Розглянемо перераховані вище вимоги в контексті електронних утворювальних видань.

1. Вимога науковості означає необхідність забезпечення достатньої глибини, коректності й науковій вірогідності викладу змісту навчального матеріалу з обліком останніх наукових досягнень. Процес засвоєння навчального матеріалу за допомогою ОЕВ повинен будуватися відповідно до сучасних методів наукового пізнання: експеримент, порівняння, спостереження, абстрагування, узагальнення, конкретизація, аналогія, індукція й дедукція, аналіз і синтез, метод моделювання, у тому числі й математичного, а також метод системного аналізу.

2. Вимога доступності означає необхідність визначення ступеня теоретичної складності й глибини вивчення навчального матеріалу згідно віковим і індивідуальним особливостям що навчаються. Неприпустима надмірна ускладненість і перевантаженість навчального матеріалу, при якій оволодіння цим матеріалом стає непосильним для що навчаються.

3. Вимога забезпечення проблемності навчання обумовлено самою сутністю й характером учбово-пізнавальної діяльності. Коли навчається зіштовхується із проблемною ситуацією, що вимагає дозволу, його розумова активність зростає. Рівень выполнимости даної дидактичної вимоги за допомогою ОЕВ може бути значно вище, ніж при використанні традиційних підручників і посібників.

4. Вимога забезпечення наочності означає необхідність обліку почуттєвого сприйняття досліджуваних об'єктів, їхніх макетів або моделей і їхнє особисте спостереження що навчаються. Вимога забезпечення наочності у випадку ОЕВ реалізується на принципово новому, більше високому рівні. Використання мультимедиа елементів забезпечує полисенсорность навчання із залученням практично всіх каналів сприйняття інформації людиною. Якісно новий рівень наочності навчання буде досягнутий з розробкою й застосуванням в ОЕВ систем віртуальної реальності.

5. Вимога забезпечення свідомості, самостійності й активізації діяльності припускає забезпечення засобами ОЕВ самостійних дій, що навчаються по витягу навчальної інформації при чіткому розумінні кінцевих цілей і завдань навчальної діяльності. При цьому усвідомленим для що навчається є той зміст, на яке спрямована його навчальна діяльність. В основі створення ОЕВ повинен лежати діяльнісний підхід, тому в ОЕВ повинна простежуватися чітка модель діяльності учня. Мотиви його діяльності повинні бути адекватні змісту навчального матеріалу. Для підвищення активності навчання ОЕВ повинні генерувати різноманітні навчальні ситуації, формулювати різноманітні питання, надавати обучающемуся можливість вибору тої або іншої траєкторії навчання й керування ходом подій.

6. Вимога систематичності й послідовності означає забезпечення послідовного засвоєння обучающимися певної системи знань у досліджуваній предметній області. Необхідно, щоб знання, уміння й навички формувалися в певній системі, у строго логічному порядку й знаходили застосування в практичній життєдіяльності. При цьому системообразующее значення має не тільки "логіка предмета", але (і в першу чергу) "логіка діяльності". Для цього необхідно:

- пред'являти навчальний матеріал у систематизованому й структурованому виді;

- ураховувати як ретроспективи, так і перспективи формованих знань, умінь і навичок при організації кожної порції навчальної інформації;

- ураховувати межпредметные зв'язку досліджуваного матеріалу, що відповідають особливостям виду діяльності;

- ретельно продумувати послідовність подачі навчального матеріалу й навчальних впливів, аргументувати кожний крок стосовно що навчається;

- будувати процес одержання знань у послідовності, обумовленою логікою навчання, у свою чергу обумовленою логікою майбутньої (поточної) професійної діяльності;

- забезпечувати зв'язок інформації, пропонованої ОЕВ, із практикою шляхом погоджування змісту й методики навчання з особистим досвідом що навчається, підбором прикладів, створення змістовних ігрових моментів, пред'явлення завдань практичного характеру, експериментів, моделей реальних процесів і явищ.

7. Вимога міцності засвоєння знань при використанні ОЕВ: для міцного засвоєння навчального матеріалу найбільше значення мають глибоке осмислення цього матеріалу, його запам'ятовування.

8. Вимога єдності утворювальних, розвиваючих і виховних функцій навчання.

Специфічні дидактичні вимоги

Крім традиційних дидактичних вимог, як було сказано вище, до ОЕВ пред'являються специфічні дидактичні вимоги, обумовлені використанням переваг сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, а саме:

1. Вимога адаптивності має на увазі пристосовність ОЕВ до індивідуальних можливостей що навчається. Воно означає пристосування, адаптацію процесу навчання до рівня знань і вмінь, психологічним особливостям що навчається. Розрізняють три рівні адаптації ОЕВ. Першим рівнем адаптації вважається можливість вибору обучающимся найбільш підходящого для нього індивідуального темпу вивчення матеріалу. Другий рівень адаптації має на увазі діагностику стану що навчається, на підставі результатів якої, пропонується зміст і методика навчання. Третій рівень адаптації базується на відкритому підході, що не припускає классифицирования можливих користувачів і полягає в тім, що автори програми прагнуть розробити якнайбільше варіантів її використання для як можна більше широкого контингенту можливих що навчаються.

2. Вимога интерактивности навчання означає, що в процесі навчання повинне мати місце взаємодія навчається з ОЕВ. ОЕВ повинні забезпечувати інтерактивний діалог і суггестивную зворотний зв'язок. Важливою складовою частиною організації діалогу є реакція ОЕВ на дії користувача. Сугестивна зворотний зв'язок дозволяє здійснювати контроль і коректувати дії що навчається, видавати рекомендації з подальшої роботи, здійснювати постійний доступ до довідковій і інформації, що роз'ясняє. При контролі з діагностикою помилок за результатами навчальної роботи суггестивная зворотний зв'язок видає результати аналізу роботи з рекомендаціями з підвищення рівня знань.

3. Вимога реалізації можливостей комп'ютерної візуалізації навчальної інформації, пропоновані ОЕВ. Вимога припускає аналіз можливостей сучасних засобів відображення інформації (технічні можливості засобів відображення інформації - комп'ютерів, мультимедиа проекторів, засобів віртуальної реальності й можливостей сучасного програмного забезпечення) у порівнянні з якістю подання навчальної інформації в ОЕВ.

4. Вимога розвитку інтелектуального потенціалу обучающегося при роботі з ОЕВ припускає формування різноманітних стилів мислення (алгоритмічного, наочно-образного, рефлексивного, теоретичного), уміння приймати раціональні або варіативні рішення в складних ситуаціях, умінь по обробці інформації (на основі використання систем обробки даних, інформаційно-пошукових систем, баз даних та ін.).

5. Вимога системності й структурно-функціональної зв'язаності подання навчального матеріалу в ОЕВ.

6. Вимога забезпечення повноти (цілісності) і безперервності дидактичного циклу навчання означає, що ОЕВ повинні надавати можливість виконання всіх ланок дидактичного циклу в межах одного сеансу роботи.

Додаткові рекомендації, пов'язані з розробкою ОЕВ

Поряд з перерахованими вище вимогами для розроблювачів ОЕВ можна сформулювати кілька рекомендацій, що відповідають положенням сучасної дидактики. При розробки ОЕВ доцільно передбачити:

- наявність спеціальних засобів для мотивації тих, яких навчають, і підтримки їхньої уваги й інтересу;

- градуювання ступенів труднощі й складності матеріалу;

- наявність процедур для полегшення процесів узагальнення;

- наявність підсумкових узагальнюючих схем;

- використання значків ("іконок") і інших спеціальних символів, що забезпечують чітке розрізнення (специфікацію) різних компонентів навчального матеріалу;

- супровід теоретичних описів практичними прикладами;

- опис зв'язку навчального матеріалу з додатковими дидактичними діями по підтримці самостійної пізнавальної діяльності що навчаються (оглядовими лекціями, консультаціями викладачів, відеоконференціями, списками розсилання, форумами й т.п.).

- доступність і дружність язикового стилю, його орієнтацію на цільові групи тих, яких навчають,;

- простоту навігації по навчальному матеріалі;

- збереження загальноприйнятих позначень і термінології;

- довідковий режим, що містить визначення всіх використовуваних об'єктів і відносин;

- можливість скасування учнем помилкових дій у ході самостійної роботи.

2.3.3. Методичні вказівки

Приступаючи до вивчення теми, спробуйте згатати, що можна віднести до засобів індивідуалізації навчання, які з цих засобів ви зустрічале раніше при навчанні. Прочитайте визначення програмованого навчання та приведіть приклади з Інформатики лінійного, розгалужувального та циклічного обчислювального процесу, поясніть, як це звязано з навчальними системами. Спробуйте дати визначення документу «Технічне завдання» та пояснити навіщо він потрібен. Згадайте з Педагогіки та Психологій види контролю та як правильно створити критерії оцінки. Поясніть своїми словами, яка послідовність заходів при створенні педагогічних програмних заходів.

2.3.4. Питання для самоперевірки

1. Що таке метод програмованого навчання?

2. Перелічіть основні принципи методу програмованого навчання.

3. На які види інформації ділять навчальний матеріал?

4. Які способи введення відповіді вам відомі?

5. Назвіть основні правила створення контрольних питань.

6. Яке із правил створення контрольних питань має виключення, і чому?

7. Перелічіть основні етапи створення педагогічних програмних засобів.

8. Чим керуються, при створенні критеріїв оцінки для навчальної програми?

2.4. Розділ 4. РОЗРОБКА дидактичних матеріалів (ДМ) ДЛЯ ЗАСОБІВ СТАТИЧНОЇ ПРОЕКЦІЇ (ЗСП).

2.4.1. Мета вивчення розділу

Мета вивчення розділу – формування у студента знань про технічні засоби представлення інформації статичної проекції, про види засобів проекції, порядок розміщення їх в аудиторії

2.4.2. Теоретичний матеріал

2.4.2.1. Види ТЗПІ статичної проекції.

ТЗПІ статичної проекції можна класифікувати за:

За способом проекції;

За призначенням та виду носіїв інформації;

За видом зорового сприйняття.

За способом проекції ТЗПІ бувають:

Діаскопичного виду – апарати, які працють «на просвіт» із прозорими носіями інформації (мал. 4.1 а).

Достоїнства – відносно мала вага та габарити, не завжди потребують затемнення аудиторії.

Недоліки – вимагають спеціальний (прозорий) ДМ.

Епіскопічного виду – апарати, які працюють «на відбиття» з непрозорими носіями інформації (мал. 4.1 б).

Достоїнства – працюють із будь-якими непрозорими ДМ

Недоліки – щодо велика вага й габарити, завжди вимагають затемнення аудиторії.

За призначенням та видом носіїв інформації бувають:

Кадропроектори	– Носій інформації – діапозитив (слайд).
Фільмопроектори	– Носій інформації – діафільм.
Графопроектори	– Великоформатні прозорі носії інформації (фоліограма).
Епіпроектори	– Великоформатні не прозорі носії інформації.
Комбіновані ТЗПІ	– Трохи різні носії інформації.

Як правило, поєднують кадропроектори та фільмопроектори або кадропроекторы та епіпроектори.

По виду зорового сприйняття бувають:

Монографічні – дають монозображення об'єкту на звичайному екрані.

Достоїнства – не вимагають додаткових пристроїв для перегляду зображення.

Недоліки – плоске, двовимірне зображення.

Стереографічні – дають стереозображення об'єкту на спеціальному екрані.

Достоїнства – псевдо об'ємне стереозображення.

Недоліки – потрібні спеціальні стереокуляри.

Голографічні – дають тривимірне зображення об'єкту.

Достоїнства – максимально правдоподібне зображення об'єкту.

Недоліки – потрібні спеціальна, багатошарова поверхня та спеціальне підсвічування.