Ключі первинні та зовнішні

Атрибут чи група атрибутів, які ідентифікують об‘єкт називаються первинним ключем. Атрибути первинного ключа знаходяться на діаграмі в списку атрибутів вище горизонтальної лінії. На діаграмі об'єкт-зв’язок вони відсутні і з’являються вперше на діаграмі (Key Based model (КВ). Первинний ключ може бути заданий у закладці General вікна Attribute Editor. Це вікно можна відкрити з контекстного меню для сутності.

Вибір первинного ключа не просте діло. Якість вирішення цієї задачі може вплинути на ефективність всієї системи вцілому. Часто декілька атрибутів претендують на роль первинного ключа. Їх називають потенційними ключами (Candidate key).

Для того, щоб стати первинним потенційний ключ повинен задовольняти наступним вимогам:

· Бути унікальним – два об‘єкти не повинні мати однакових значень первинного ключа;

· Бути компактним – складний ключ не повинен вміщувати жодного атрибута, вилучення якого не впливає на унікальність;

· Первинний ключ не може мати нульового значення;

· Значення атрибутів первинного ключа не змінюється впродовж всього часу існування системи (або сутності).

Зовнішні ключі в ERwin створюються автоматично, якщо існує зв’язок між сутностями. Атрибути первинного ключа з батьківської сутності переносяться до поля первинного ключа дочірньої сутності з позначкою (FK) після свого імені. Якщо підлегла сутність отримує один і той же зовнішній ключ від декількох батьківських сутностей, то щоб уникнути появи двох атрибутів з однаковими іменами автоматично виконується уніфікація ключа, тобто на діаграмі він показується один раз.

Зовнішній ключ потрапляє до поля первинного ключа, якщо зв’язок між сутностями ідентифікований, а якщо неідентифікований, то – до загального списку атрибутів.