Методичні рекомендації. При підготовці до заняття та рішенні запропонованих задач потрібно пам’ятати, що процесуальне становище того чи іншого суб’єкту цивільного процесу

При підготовці до заняття та рішенні запропонованих задач потрібно пам’ятати, що процесуальне становище того чи іншого суб’єкту цивільного процесу обумовлюється характером матеріально-правових зв’язків, існуючих ще до звернення заінтересованою особою до суду та характером юридичної зацікавленості у вирішенні справи. Саме характер юридичної зацікавленості визначає правовий статус особи у справі. З метою виявлення окремих особливостей участі в цивільному процесі суб’єктів правовідносин у процесуальній літературі наводиться кілька видів їх класифікації на групи: а) на юридично заінтересованих і юридично незаінтересованих осіб, або суб’єктів допоміжних правовідносин; б) на суб’єктів по застосуванню норм права або на юрисдикційні органи і їх службових осіб і учасників цивільного процесу; в) на суб’єктів, які здійснюють правосуддя і які сприяють правосуддю.

Сторін примушує шукати захисту в суді спірність та невизначеність матеріальних правовідносин. Для з’ясування питання про можливість участі фізичної чи юридичної особи у цивільному процесі, курсантам та студентам при підготовці до першого питання конче необхідно розібратися з поняттями «процесуальна правоздатність» та «процесуальна дієздатність». Аналіз ст. 28 ЦПК дозволяє зробити висновок, що право­з­дат­ності, єдиної по змісту для всіх суб'єктів цивільного процесу, не існує. Нею володіє тільки позивач, відповідач і треті особи. Цивільно-процесуальна дієздатність опосередкована наявністю дієздатності у матеріальних правовідносинах.

Процесуально-правове становище сторін в цивільному процесі обумовлено характером виконуваних ними процесуальних функцій та юридичної зацікавленості у справі. Численні цивільно-правові права, котрими наділені сторони в учбовій літературі згруповують по різному. Для більш детального аналізу правового становища сторін слід виходити з наступного групування: права, які характеризують повноваження на порушення провадження по справі; права на зміни в позовному спорі; права на подання і витребування доказів та участі в їх досліджені; права, пов’язані із залученням до справи всіх заінтересованих осіб; права, пов’язані із забезпеченням законного складу суду, об’єктивності розгляду справи і виконання судових постанов; права на участь у судових засіданнях та здійсненні окремих процесуальних дій та інші права, що забезпечують захист у процесі по справі.

При підготовці до другого питання треба мати на увазі, що поняття співучасті, правонаступництва, неналежної сторони нерозривно зв’язані з поняттями «сторона», «позивач», «відповідач» і окремо розглядатись не можуть. У справі як з боку позивача так і з боку відповідача можлива участь кількох осіб - процесуальних співучасників. Це зумовлено обставинами матеріально-правового чи процесуально-правового характеру. Співучасників називають або співпозивачами (якщо позов пред’явлено декількома позивачами) або співвідповідачами (якщо позов пред’явлено до декількох відповідачів). В теорії цивільного процесу як правило виділяють два критерії класифікації співучасті: процесуально-правовий (активна, пасивна, змішана співучасть) та матеріально-правовий (обов’язкова та необов’язкова співучасть).

В цивільному судочинстві можлива заміна сторін іншими особами у разі, коли їх матеріальні права і обов’язки в спірних правовідносинах переходять до останніх. При процесу­альному правонаступництві має місце зміна суб'єктів прав або обов'язків, коли новий суб'єкт повністю або ча­стково сприймає правомочність або обов'язки свого попередника в якихось правовідносинах. Треба пам’ятати, що цивільному-процесуальному правонаступництву передує правонаступництво в ма­теріально-правових відносинах і воно можливо коли справа виникла, але не розг­лянута по суті. У цивільному процесі матеріальний правонаступник вступає в процес як приймач процесуальних прав і обов'язків та усього процесу­ального статусу свого попередника, тобто стає позивачем, відпо­ві­дачем, третьою особою.

Становище сторін у процесі тісно пов’язане з наявними правопорушеннями, але може бути і без них, внаслідок помилки про наявність між суб’єктами спірних правовідносин. Для збудження цивільної справи в суді не обов'язкова наявність матеріальних дійсних правовідносин між позивачем і відповідачем. Основними передумовами збудження цивільної справи в суді є умови, що мають виключно процесуальне значення. Треба враховувати, що про неналежну сторону можна говорити тільки у тому випадку, якщо суд може указати на особу, якої приблизно належить право ви­моги – належного позивача; або на особу, приблизно зобов'язану ви­конати вимоги позивача – неналежного відповідача. У цьому випадку сторони признаються неналежними. Суд може допустити заміну нена­лежного відповідача, згідно з правилами ст. 33 ЦПК (новий ЦПК не передбачає норми щодо заміни неналежного позивача, а визначає лише можливість заміни неналежного відповідача та залучення співвідповідачів.

При підготовці до третього питання слід звернути увагу на наступне:

1) у цивільному процесі можлива участь осіб, які не є учасниками спірних правовідносин, але вони завжди мають юридичну заінтересованість у справі;

2) в залежності від характеру заінтересованості та механізму вступу в процес по справі такі особи іменуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору або треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

3) обидва види третіх осіб мають лише їм притаманні ознаки та свій процесуальний статус.

З метою належного розв’язання задач необхідно звернутися до відповідних тем трудового права а також цивільного права щодо регулювання питань права власності, деліктної та договірної відповідальності та ін., рекомендованих керівних роз’яснень Пленуму Верховного Суду України тощо.

Питання для самоконтролю:

1. Які характерні ознаки сторін позовного провадження?

2. Які процесуальні права та обов’язки сторін у позовному провадженні?

3. З якого віку виникає повна цивільна процесуальна дієздатність?

4. У яких випадках дитина самостійно може захищати свої права та інтереси у суді?

5. Чи зобов’язаний суд касаційної інстанції повідомляти осіб, що беруть участь у справі про день та час перегляду рішення, що набрало чинності?

6. Чи втрачає неповнолітня особа повну цивільну дієздатність у випадку розірвання шлюбу?

7. Який порядок вступу у судовий процес третіх осіб?

8. У чому полягає відмінність третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору від позивача та співпозивачів?

9. У чому полягає відмінність третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору від співвідповідача?

10. Чи допускається правонаступництво у справах про стягнення аліментів, поновлення на роботі, стягнення нарахованої заробітної плати?