Механізм дії деяких індикаторів

Індикатори – це речовини, за допомогою яких визначають рН середовища, встановлюють точку при титруванні або величину окислювально – відновного потенціалу. За хімічними властивостями індикатори є слабкими кислотами або основами. Застосовуються у невеликих кількостях - декілька крапель. При дисоціації молекул індикатора виникає забарвлення, за інтенсивністю якого визначається кількісне значення реакції середовища

Механізм дії фенолфталеїну. Фенолфталеїн – це однокольоровий індикатор, тобто індикатор, який має одне забарвлення тільки в одному середовищі. Цей індикатор у кислому середовищі не має кольору, у лужному набуває рожевого забарвлення. Це забарвлення утворюється завдяки тому, що у лужному середовищі утворюється соль фенолфталевої кислоти, яка має у своїй структурі вже не фенольну групу, а хінонну хромофорну групу. Таким чином, фенолфталеїн у лужному розчині веде себе як слабка кислота. У загальному вигляді реакцію дисоціації кислотного індикатора можна представити таким чином:

HInd ↔ H⁺ + Ind^-

Забарвлення 1 забарвлення 2

Де HInd та Ind^- - відповідно недисоцийована і дисоцийована форми індикатора, які мають різне забарвлення.

Дисоціація слабких кислот або основ залежить від реакції середовища, тому при різних значеннях рН у розчинах буде знаходитися різна кількість молекул і іонів індикатора. Тобто забарвлення розчину буде визначатися співвідношенням цих по-різному забарвлених поєднань.

Зміна кольору індикатора проходить приблизно в інтервалі двох одиниць рН. Для метилоранжу зміна забарвлення з червоного на жовтий або помаранчевий відбувається у інтервалі рН =3,1…4,4.

Тема 2