Харчоварильні котли

Харчоварильні котли призначені для варіння бульйонів, перших страв, гарнірів, каш. Використовують їх для обладнання їдалень і ресторанів, а також інших пунктів харчування з великою кількістю відвідувачів (табл. 2.8).

Котли, які використовують на підприємствах ресторанного господарства, мають однакову конструкцію і відрізняються лише теплогенеруючими пристроями, потужністю, габаритними розмірами і об'ємом варильної камери.

Конструктивно харчоварильні котли поділяються на стаціонарні і перевертальні, з прямим і непрямим способом нагрівання.

Пряме нагрівання відбувається у тих випадках, коли ТЕНами безпосередньо нагрівається робоча камера, при непрямому способі -нагрівання камери відбувається через пароводяну сорочку, при цьому продукти можуть довше залишатися у нагрітому стані, не перегріваючись, що дозволяє скоротити витрати електроенергії за рахунок теплової енергії пароводяної сорочки.

Основними частинами харчоварильних котлів є: варильна посудина, парогенератор, пароводяна сорочка, постамент, арматура (подвійний запобіжний клапан, клапан-турбінка, наливна лійка, електроконтактний манометр, кран рівня води в парогенераторі), механізм перекидання, теплоізоляція і кожух (рис. 2.5; 2.6).

Рис. 2.5. Схема харчоварильного котла з прямим способом нагрівання:

а - електричного; б - газового:

1 - електронагрівальний елемент; 2 - варильна посудина; 3 - кришка;

4 - теплоізоляція; 5 - зливний кран; 6 - основа; 7 — зовнішній котел;

8 - камера згорання; 9 - газовий пристрій; 10 - патрубок відводу

продуктів згорання

Рис. 2.6. Схема харчоварильного котла з непрямим способом нагрівання:

а - електричного; б - газового: / -парогенератор; 2 - ТЕН; 3 - теплоізоляція; 4 - кран рівня; 5 - зовнішній

котел; 6 - кришка; 7 - варильна посудина; 8 - пароводяна сорочка;

9 - кожух; 10— відкидний болт; // -клапан-турбінка; 12 - прокладка;

13 - манометр; 14 - наливна лійка; 15 - подвійний запобіжний клапан;

16- зливний кран; 17- сітка; 18 - постамент; 19 - газовий паяльник;

20 - камера згорання; 21 - кільцевий газохід; 22 - патрубок відводу

продуктів згорання

Харчоварильні котли оснащені контрольно-вимірювальною і запобіжною арматурою, оскільки перекидні (перевертальні) працюють при підвищеному тиску в сорочці (до 150 кПа), а стаціонарні - з підвищеним надлишковим тиском у варильній посудині (до 2,5 кПа).

На котлах встановлюють: електроконтактний манометр, клапан-турбінку, подвійний, запобіжний клапан, наливну лійку, кран рівня.

Електроконтактний манометр (рис. 2.7, а) призначений для автоматичної підтримки рівня тиску в сорочці котла, а також керування режимом. Він складається з корпусу, шкали і трьох стрілок. Рухома (манометрична) стрілка вказує на величину тиску в контрольованому середовищі, дві нерухомі - встановлюють на позначках мінімального і максимального тиску в сорочці. Під час роботи манометрична стрілка пересувається, і коли вона стикається із стрілкою максимального чи мінімального тиску, замикається електричний ланцюг, який вимикає і вмикає нагрівальні елементи чи подачу газу до пальників.

Клапан-турбінку (рис. 2.7, б) встановлюють на герметично закритих кришках стаціонарних котлів. Він призначений для запобігання підвищенню тиску пари у варильній посудині понад 2,5 кПа. Під час варіння підвищується тиск пари, проходячи по гвинтовим канавкам, вона підіймає клапан від сідла, і він починає обертатись. Це свідчить про те, що вміст посудини закипів. Пари відводяться по паровідводу в каналізацію. Для того, щоб при

інтенсивному кипінні частинки їжі не потрапили в турбінку, із внутрішньої сторони кришки встановлюють відбивач.

Подвійний запобіжний клапан (рис. 2.7, в) встановлюють на паровій сорочці для запобігання підвищенню тиску понад допустимий рівень (150 кПа) і виникненню вакууму. Складається він з двох клапанів - парового і вакуумного. Паровий клапан розташо­ваний у верхній частині корпусу і притискається вантажем до сідла. Якщо тиск в паровій сорочці підвищується понад допустимий рівень, клапан відривається від сідла і пара виходить в атмосферу. Вакуумний клапан розташований у нижній частині корпусу, він вільно лежить на сідлі і відкривається у разі виникнення в сорочці вакууму. Вакуум утворюється у процесі остигання котла після вимкнення теплогенеруючих пристроїв внаслідок конденсації пари.

Наливна лійка призначена для заповнення парогенератора водою і відведення повітря з пароводяної сорочки. Вона складається із запірного клапана, фільтрувальної сітки і кришки. Під час роботи котла воронка повинна бути закрита.

Кран рівня (рис. 2.7, г) встановлений на парогенераторі на лінії гранично допустимого рівня води і слугує для контролю за кількістю води.

Рис. 2.7. Арматура харчоварильних котлів:

а - електроконтактний манометр: 1,3 - стрілки, що встановлюють мінімальний та максимальний тиск; 2 - манометрична стрілка; 4 - шкала;

5 - гніздо під ключ; 6 - штуцер;

б - клапан-турбінка: 7 - кришка котла; 2 - шпиндель з кільцем; З - фіксатор; 4 - обмежувач; 5 - корпус; 6 - штуцер для приєднання до

паропроводу; 7 - турбінка; 8 - відбивач;

в - подвійний запобіжний клапан: 1 - ручка повітряного крана; 2 - кожух;

З - вантаж; 4 - паровий клапан; 5 - корпус; 6 — важіль підриву вакуумного

клапана; 7 - вакуумний клапан; г - наливна воронка: 1 - кран; 2 - сітка;

З - кришка; 4 - стакан