Після закінчення вузу чи намагалися б Ви зустрічатися з членами Вашого колективу?

5 – так, звичайно; 4 – скоріше так, ніж ні; 3 – важко сказати; 2 – скоріше ні, ніж так; 1 – ні, звичайно.

Обробка результатів

Аналізуються різні сторони стосунків у колективі для кожної людини окремо. Кожен компонент тестується трьома питаннями, відповідь на кожну з них приймає тільки одну із трьох можливих форм: +1, 0, -1. Для загальної характеристики компоненту відповіді узагальнюються таким чином:

- позитивна оцінка (позитивні відповіді дані на всі три питання, або дві відповіді позитивні, а третя має інший знак);

- негативна оцінка (три негативні відповіді, або дві негативні);

- невизначена, суперечлива оцінка (на всі три питання відповіді невизначені; дві відповіді невизначені; одна відповідь невизначена, а дві інших мають різні знаки).

- Питання 1, 4, 7 відносяться до емоційного компоненту; 2, 5, 8 – до поведінкового; когнітивний компонент визначається питаннями 3 і 6, третє питання має 2 позиції.

- По групі будується таблиця:

Учасники опитування	Емоційний компонент	Когнітивний компонент	Поведінковий компонент
n

В кожній клітинці таблиці повинен стояти один із знаків: +1, 0, -1.

Далі для кожного компоненту виводиться середня оцінка за вибіркою. Наприклад, для емоційного компоненту:

Е= Е (+) – Е (-)

N

де Е (+) і Е (-) – кількість позитивних і негативних відповідей з вибірки, n – число учасників.

Для будь-якого компоненту середні оцінки можуть розміщуватися від +1 до –1. У відповідності з прийнятою трьохчленною оцінкою відповідей класифікуються отримані середні. Для цього континуум можливих оцінок (від –1 до +1) ділиться на три рівні частини: від –1 до –0,33; від –0,33 до +0,33; від +0,33 до +1.

Середні оцінки, що попадають в перший інтервал, вважаються негативними, в другий – суперечливими, в третій – позитивними.

Дані обчислення допомагають вивести структуру відношень до колективу для розглядуваного підрозділу. Тип відношень виводиться аналогічно процедурі, описаній вище. Значить, враховуючи знак кожного компоненту, можливі наступні поєднання: 1) повністю позитивне; 2) позитивне; 3) повністю негативне; 4) негативне; 5) суперечливе, невизначене.

В першому випадку психологічний клімат колективу трактується як дуже позитивний, в другому – як в цілому позитивний, в третьому – як зовсім незадовільний, в четвертому – як в цілому незадовільний, в п’ятому випадку вважається, що тенденції суперечливі і невизначені.

7.4.3 Методика діагностики суб’єктивного відчуття самотності (Д.Рассела, М.Фергюссона)

Інструкція. Вам пропонується ряд стверджень. Уважно їх розгляньте і оцініть з точки зору частоти їх проявів у Вашому житті за допомогою оцінок:

3– часто; 2 – інколи; 1 – рідко; 0 – ніколи.

1. Я нещасливий, так як багатьма справами займаюся сам.

2. Мені немає з ким поговорити.

3. Для мене дуже тяжко бути на самоті.

4. Мені не вистачає спілкування.

5. Я відчуваю, що мене ніхто не розуміє.

6. Я часто чекаю, що люди зателефонують або напишуть мені.

7. Немає нікого, до кого я міг би звернутися.

8. Я ні з ким не близький.

9. Ті, хто мене оточує не розділяє мої інтереси та ідеї.

10. Я відчуваю себе покинутим.

11. Я не здатний відчувати себе вільно і спілкуватися з тими, хто мене оточує.

12. Я відчуваю себе повністю самотнім.

13. Мої соціальні стосунки і зв’язки поверхові.

14. Я помираю за компанією.

15. Насправді ніхто повністю мене не знає.

16. Я почуваю себе ізольованим від інших.

17. Я нещасливий, відчуваючи себе знедоленим (знехтуваним).

18. Мені тяжко заводити друзів.

19. Я відчуваю себе виключеним та ізольованим іншими.

20. Люди навколо мене, а не зі мною

Обробка результатів. Підраховується кількість набраних балів. Максимально можливий показник самотності – 60 балів. Висока ступінь одинокості – 40-60 балів. 20-40 – середній рівень одинокості. 0-20 – низький рівень одинокості.

7.4.4 Тест сприймання індивідом групи (Є.В.Мосейко, Н.Є.Нелісова)

Методика дає можливість виявити три типи сприймання індивідом групи. При цьому в якості показника типу даного сприймання виступає роль групи в індивідуальній діяльності студента.

1. Індивідуалістичний. Індивід сприймає групу як перешкоду своєї діяльності або відноситься до неї нейтрально. Група не представляє собою самостійної цінності для індивіду. Це проявляється в ухиленні від спільних форм діяльності, в переводі індивідуальної роботи в обмеженні контактів.

2. Прагматичний. Індивід сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих чи інших індивідуальних цілей. Група сприймається і оцінюється з точки зору її корисності для індивіда. Віддається перевага більш компетентним членам групи, здатним допомогти, взяти на себе вирішення складної проблеми або стати джерелом необхідної інформації.

3. Колективістський. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для індивіда виступають проблеми групи і окремих її членів, спостерігається зацікавленість, як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення внести свій вклад в групову діяльність. Є потреба в колективних формах роботи.

Методика виявляє перевагу того чи іншого типу сприймання групи у досліджуваного індивіда.

Інструкція. Дане дослідження спрямоване на покращання організації навчального процесу. На кожен пункт анкети можливі три відповіді: виберіть ту, яка найточніше висловлює Вашу точку зору. Букву, яка відповідає Вашій відповіді, впишіть навпроти відповідного номера питання. На кожне питання може бути вибрана лише одна відповідь.

1. Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

А – знає більше, ніж я;

Б – всі питання намагається вирішити разом;

В – не відволікає уваги викладача.

2. Найкращими викладачами є ті, хто:

А – мають індивідуальний підхід;

Б – створюють умови для допомоги з боку інших;

В – створюють в колективі атмосферу, де ніхто не боїться висловлюватися.

3. Я радий, коли мої друзі:

А – знають більше ніж я і можуть мені допомогти;

Б – вміють самостійно, не заважаючи іншим, добиватися успіхів;

В – допомагають іншим, коли виявиться така нагода.

4. Більше всього мені не подобається, коли в групі:

А – нікому допомагати;

Б – мені заважають при виконання завдання;

В – інші гірше підготовлені ніж я.

5. Мені здається, що я здатний на максимальне, коли:

А – я можу отримати допомогу і підтримку зі сторони інших;

Б – мої зусилля досить винагородженні;

В – є можливість проявити ініціативу, корисну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, в яких:

А – кожен зацікавлений в покращанні результатів всіх;

Б – кожен зайнятий своєю справою і не заважає іншим;

В – кожна людина може використовувати інших для вирішення своїх завдань.

7. Студенти оцінюють як найгірших таких викладачів, які:

А – створюють дух суперництва між студентами;

Б – не приділяють їм достатньо уваги;

В – не створюють умов для того, щоб група допомагала їм.

8. Найбільше задоволення в житті дає:

А – можливість працювати, коли тобі ніхто не заважає;

Б – можливість отримання нової інформації від інших людей;

В – можливість робити корисне іншим.

9. Основна роль школи повинна бути:

А – у вихованні людей з розвиненим почуттям обов’язку перед іншими;

Б – у підготовці пристосованих до самостійного життя людей;

В - у підготовці людей, що вміють здобувати користь із спілкування з іншими людьми.

10. Якщо перед групою стоїть проблема, то я:

А – бажаю, щоб інші вирішили цю проблему;

Б – надаю перевагу самостійній роботі, не покладаючись на інших;

В – намагаюсь внести свій вклад в загальне вирішення проблеми.

11. Краще всього я б навчався якби викладач:

А – мав до мене індивідуальний підхід;

Б – створював умови для отримання мною допомоги зі сторони інших;

В – заохочував ініціативу студентів, спрямовану на досягнення загального успіху.

12. Немає нічого гіршого того випадку, коли:

А – ти не в стані самостійно добитися успіху;

Б – відчуваєш себе непотрібним в групі;

В – тобі не допомагають оточуючі.

13. Найбільше за все я ціную:

А – особистий успіх, в якому є заслуга моїх друзів;

Б – загальний успіх, в якому є і моя заслуга;

В – успіх, досягнутий ціною власних зусиль.

14. Я хотів би:

А – працювати в колективі, в якому застосовуються основні прийоми та методи спільної роботи;

Б – працювати індивідуально з викладачем;

В – працювати з людьми, компетентними в даній області.

Обробка результатів. За допомогою ключа підраховують бали з кожного типу сприймання індивідом групи. Кожній відповіді надається 1 бал. Бали за всіма 14 пунктами сумуються за кожним типом окремо. Загальна сума балів за всіма типами для кожного досліджуваного повинна бути 14.

Індивідуалістичний тип – І

Прагматичний – П

Колективістський – К

Результати записуються в такому вигляді:

і І + mП + nК,

де i, m, n – кількість балів, отриманих за відповідним типом.

Ключ.