ЗАВДАННЯ 5. Ознайомитись з технологією заготівлі сінажу і його оцінкою

Сінаж – консервований корм, приготовлений з трав, пров’ялених після скошування і зібраних при 45-55% вологості основної маси. Консервується сінаж в результаті створення фізіологічної сухості середовища зо запобігає псуванню корму під впливом гнильних мікроорганізмів, а також швидкого нагромадження вуглекислого газу під час дихання клітин рослини. В 1кг сінажу міститься в середньому 0,35 кормової одиниці.

Технологія приготування сінажу передбачає скошування і плющення трав, пров’ялювання і зберігання маси у валки, підбирання, подрібнення і навантаження маси в транспортні засоби, транспортування і закладання сінажної маси у споруди, утрамбовування її та вкривання повітряно-непроникною плівкою. Для заготівлі сінажу бобові трави слід скошувати на початку бутонізації, а злакові – на початку колосіння. Оцінюючи якість сінажу, слід звертати увагу на такі органолептичні показники, як колір, запах, смак, структура.

Колір. Доброякісний сінаж залежно від використаної сировини може мати жовто-зелений, коричнюватий і світло коричневий колір. Коли корм псується, колір змінюється. У цьому разі переважають темні тони: бурий, темно-коричневий, сірий, чорний.

Запах. Добрий сінаж має фруктовий запах. Коли він псується, з’являється оцтовий запах, запах прогірклої олії, гною, оселедця.

Смак. Доброякісний сінаж має слабко кислий або солодкуватий приємний смак. Смак сінажу низької якості або зіпсованого буває неприємний, гіркуватий.

Структура. У доброякісному сінажі цілком зберігається структура рослин. У зіпсованому сінажі структура рослин повністю порушується; сінаж набуває масткої консистенції, при розтиранні залишає на руках брудні плями.