ЗАВДАННЯ 4. Ознайомитись з оцінкою якості сіна

Візьміть зразок сіна, користуючись вимогам стандарту, визначте його тип і підтип. Проведіть його оцінку за органолептичними показниками. Відповідно вимог стандарту (ГОСТ 4880-75), залежності від ботанічного складу рослин і умов вирощування виділяють сіно чотирьох видів: сіяне бобове, сіяне злакове, сіяне бобово-злакове і сіно природних сінокосів. Поживна цінність сіна в значній мірі залежить від його якості. При оцінці якості сіна визначають його колір, запах, фазу вегетації, в якій зібрані рослини, ознаки псування, вологість, ботанічний і хімічний склад.

Колір сіна визначають при огляді всієї партії, у пресованого сіна по внутрішнім слоям кіп. Сіно природних сінокосів і сіяного злакового повинно бути від зеленого до жовто-зеленого або зелено-бурого кольору, а бобове і бобово-злакове сіяне-зеленого або від зеленувато жовтого до світло бурого. Темно-бурий або темно-коричневий колір буває у сіна зібраного в дощову погоду. Пересушене сіно що довго зберігалось втрачає нормальний зелений колір, стає сірим.

Запах сіна залежить від віку трав, умов погоди під час збирання способів сушіння і умов зберігання. Хороше сіно має приємний свіжий запах,сіно із перестояних рослин, а також довго лежавши в прокосах, втрачає запах. Затхлий запах має сіно яке зберігалось без провітрювання, пліснявий запах появляється при пліснявінні вологого сіна. сіно вважають убраним під час цвітіння, якщо в колосках переважаючих злаків немає зрілого насіння, а зустрічаються лише квітки. При своєчасному збиранні сіна стебла злакових зелені, при запізненні з уборкою – нижчі частини стебла пожовклі. Сіно з бобових трав вважається з зібраним в повному цвітінні, якщо насіння зустрічається лише в двох-трьох нижніх суцвіттях.

Вологість сіна визначають зоотехнічним аналізом. По стандарту вологість сінна не повинна перевищувати 17%. В господарських умовах визначається органолептично. Сухе сіно (до 15%) на щуп жорстке, при скручуванні в жгут воно переламується з шуршанням і тріском.

Ботанічний склад визначають шляхом розбору 100-300 г сіна взятого із середини зразка на прийняті стандартом фракції: злакові, бобові, різнотрав’я їстівне, осоки, не поїдаючи, шкідливі і отруйні. Масу окремих фракцій виражають в % від маси взятої проби. Шкідливих і отруйних трав не повинно бути більше 1%.