ЗАВДАННЯ 1 Ознайомитись з диференційованою і комплексною оцінкою поживності кормів

Оцінка поживності кормів за збільшеною кількістю показників з урахуванням вмісту в кормах доступної енергії, протеїну, амінокислот, жиру, вуглеводів, мінеральних елементів і вітамінів називається диференційованою. При цьому одиниці енергетичної поживності визначають на окремі показники поживності органічної речовини поряд з іншими показниками.

Енергетичну поживність кормів, як уже зазначалось, можна виражати в кормових одиницях та кількості обмінної енергії в 1кг корму. Енергетична поживність кормів може змінюватись, але за умови, що продуктивність і стан тварин залишатимуться сталими і при цьому не змінюватиметься рівень забезпечення їх іншими поживними речовинами. Цього можна досягти, використовуючи різні добавки й препарати.

Протеїнова поживність кормів характеризується вмістом сирого або перетравного протеїну (у відсотках або грамах) в 1кг корму чи 1корм.од.).Для жуйних показник протеїнової поживності доповнюють показником розчинності протеїну у воді, лугах і сольових розчинах та співвідношенням між амідами і білком (бажане на рівні 1:3). Для тварин з простим шлунком крім кількості протеїну визначають його якість (біологічну цінність) за вмістом у ньому незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, триптофану, гістидину, фенілаланіну, лейцину, треоніну, аргініну). Особливе значення мають такі амінокислоти, як лізин, метіонін, цистин, триптофан, яких часто не вистачає в організмі тварин. Тому їх називають критичними. На доступність амінокислот впливає багато факторів – теплова або хімічна обробка корму, різна швидкість всмоктування окремих амінокислот та постачання їх у тканини, що інколи є причиною невідповідності між наявністю амінокислот і використання їх для синтезу білка.

Визначають поживність кормів також за валовим вмістом жирів і вуглеводів. При цьому вуглеводи поділяють на дві групи – сира клітковина і безазотисті екстрактивні речовини, до яких входять цукор, крохмаль, інсулін та ін.

Мінеральна поживність кормів характеризується валовим вмістом у них мінеральних речовин: мікроелементів (кальцій, фосфор, натрій,хлор, магній, сірка) – у грамах; мікроелементів (залізо, цинк, марганець, мідь, кобальт, йод) – у міліграмах. Має значення також вміст сирої золи.

Вітамінна поживність кормів характеризується вмістом вітамінів або провітамінів в 1кг корму: каротину, вітамінів Е,В₁,В₂,В₃,В₅ – у міліграмах; вітаміну В₁₂ – у мікрограмах; вітамінів А і Д – у міжнародних одиницях (МО). За 1 МО вітаміну А прийнято 0,3 мкг його.

Рослини вітаміну А не продукують, проте утворюють провітамін А – каротин. Синтез вітаміну А з каротину відбувається у тонких кишках і печінці. Рівень синтезу залежить від виду тварин (табл..1).

Перетворення каротину на вітамін А в організмі тварин

Численними дослідженнями доведено, що рівень використання тваринам поживних речовин корму залежить як від споживання, так і від вмісту у ньому мінеральних речовин і вітамінів. При цьому оцінка поживності кормів має не лише бути різнобічною, а враховувати, щоб доставка незамінних поживних речовин узгоджувалася з надходженням засвоюванної енергії і щоб вміст шкідливих і токсичних речовин не перевищував певні межі..

Отже комплексною називається оцінка поживності корму за низкою ознак з урахуванням їх співвідношень та взаємного впливу. За такої оцінки кормів і раціонів ураховують також різні відносні показники поживності – цукрово протеїнове, нерго-протеїнове, кислотне відношення. Важливе значення для комплексної оцінки поживності кормів має їх якість.