Лекція 4. Проблеми теоретичного осмислення сутності держави

Навчальна мета: сприяти формуванню наукових уявлень про роль держави у суспільному житті, а також про організаційні засоби виконання державних функцій.

Виховна мета: розвити почуття поваги до державних інститутів і державності взагалі.

Час проведення лекції: 4 академічних годин.

Навчальні питання:

1. Сутність держави» як одна з основних категорій загальної теорії держави і права.

2. Функції держави.

3. Механізм держави.

1. Сутність держави» як одна з основних категорій загальної теорії держави і права

Держава є особливою формою організації суспільства, що виступає у формі публічної владної сили. Що є владною силою, яке її співвідношення й суспільства, наскільки вона відчужена від суспільства, протистоїть йому і, навпаки, пов'язана з ним та зберігає його, які цілі й інтереси рухають нею, яке значення має для суспільства — це ті питання, відповіді на які дають змогу нам визначити сутність держави.

Сутність будь-якого явища — це сукупність його внутрішніх характерних рис і властивостей, без яких явище втрачає свою особливість, своєрідність. Філософська категорія сутності виражає головне, визначальне в предметі, таке, що зумовлено глибинними, необхідними внутрішніми зв'язками і тенденціями розвитку і пізнається на рівні теоретичного мислення.

З'ясування сутності держави припускає виокремлення головного і визначального в процесі як виникнення, так і подальшого розвитку функціонування держави. Останнє, тобто функціональний чинник, є одним з головних під час визначення сутності держави, яка має кілька порядків (рівнів).

Сутність держави першого порядку є сукупністю його властивостей, що характеризують державу як політико-територіальну організацію влади. Але уявлення про державу як політико-територіальну організацію влади недостатньо для розкриття усієї її сутності. Логіка пізнання сутності потребує дослідження більш глибоких шарів — сутності другого та ін. порядків. [1, с. 26]

1. Сутність іншого порядку є соціальною. На цьому рівні можна дізнатися про інтереси соціальних сил, які виражає держава.

Залежно від співвідношення класових та загальносоціальних основ в сутності держави, які є головними критеріями для типології держави, виокремлюються два основні підходи у дослідженні цього питання: класовий та загальносоціальний.

Класовий підхід полягає в тому, що держава розглядається як машина для підтримки панування одного класу над іншим, причому меншості над більшістю, а сутність такої держави полягає в диктатурі економічно і політично пануючого класу. Такий підхід відображає ідею держави як знаряддя диктатури цього класу. Слід визнати, що для певного часу (до Першої і, мабуть, до Другої світової війни) ця теорія набувала адекватного прояву в практиці таких «експлуататорських» типів держав.

Зміни, що відбулися після цього періоду як у соціалістичних, так і в буржуазних західних державах стали основою для появи іншого підходу до розуміння сутності держави. Капіталістичне суспільство, що створилося і закріпилося після світової кризи 1929-1939 рр., завдяки, зокрема, і використанню досвіду планового господарювання СРСР, зуміло успішно перебороти кризові явища, спад виробництва. Держава, що відійшла від ліберальних гасел «про невтручання в економіку», як активна діяльна сила здатна вивести суспільство з депресії. Наглядним прикладом цього є США у період правління Т. Рузвельта. Введення соціальних гарантій для різних верств населення в США та інших країнах, розширення матеріальних стимулів, з'єднання ідей соціалізму з практикою громадянського суспільства, перетворення державного механізму зі знаряддя придушення в інструмент досягнення згоди і пошуку компромісів, дало підстави західним вченим вважати, що будь-яка держава покликана не проявляти інтереси певної привілейованої верхівки, а вести загальні справи в інтересах усього народу.

Оцінюючи ці два підходи, С. Комаров зазначає, що в сутності держави залежно від історичних умов першорядним може стати або класова основа (насильство), що характерно для експлуататорських держав, або загальносоціальне (компроміс), що усе більше виявляється в сучасних посткапіталістичних і постсоціалістичних суспільствах. Ці два початки сполучаються в сутності держави, характеризують його у всій повноті. Якщо відмовитися від якого-небудь з них, то характеристика держави буде збитковою. Уся справа в тому, яка держава розглядається й у яких історичних умовах. З огляду на це держава станово-кастового суспільства за своєю сутністю є не республіканською, а держава громадянського суспільства — республіканською.

3. Ще більш глибокий рівень пізнання сутності держави —виявлення її основи. За Г. Гегелем вона вказує на що спирається сутність, оскільки є найглибшим моментом сутності, яка «визначає сама себе, як основа". Такою основою є сукупність виробничих відносин, насамперед відносин власності та зумовлена ними соціальна структура суспільства.

4. Ще один рівень сутності держави можна назвати субстанціальним. Субстанціальний «порядок» сутності на глибокому рівні містить інші порядки сутності і замикає їх в єдину сутнісну цілісність. Такий підхід дає змогу осмислити державу на рівні суспільства, пізнати властивості держави, дає змогу з'ясувати соціальне призначення держави, характер взаємодії держави з навколишнім середовищем.

Зазначені підходи та рівні збагнення суті держави максимальною мірою сприяють наповненню відповідним змістом категорії «сутність держави». Але повного уявлення про неї не можна скласти хоча б тому, що держава — це складне, багатогранне явище, яка має різну ієрархію соціальних цінностей або сутностей. Сучасна теорія ґрунтується на багатомірності дійсного буття держави: вона може виражати загальнонаціональні потреби та інтереси на міжнародній арені та усередині країни; класові інтереси (одного або кількох пануючих), потреби та інтереси кожної окремої людини. Сутність держави має свою динаміку, вона залежить від певного стану суспільства, від соціальних завдань та конкретизується, насамперед, у відповідних напрямах діяльності держави, в її функціях.