Вищі заклади освіти в Україні. Острозька академія

Острозьку академію відкрив у 1576 р. волинський магнат князь Костянтин Острозький в Острозі, у своїй резиденції. До речі, він на свої кошти організував українські школи також у Турові (1572 р.), Володимирі-Волинському та ін. Серед них Острозька слов'яно-греко-латинська академія займає особливе місце. Це була перша висока школа й перша наукова установа України.

На назву академії Острозька вища школа має повне право, оскільки вона виходила поза програму "вільних наук" і брала під увагу вищі студії, особливо богослов'я. Щоб надати їй якнайвищого рівня, Острозький за­просив до викладацької роботи найвизначніших українських та зарубіж­них вчених, кваліфікованих фахівців з різних галузей знань.

В Острозькій академії, як і в інших тогочасних європейських закладах та­кого типу, викладали знамениті "сім вільних мистецтв", тобто предмети "тривіуму" (граматика, риторика, діа­лектика) та "квадривіуму" (арифме­тика, геометрія, музика, астрономія).

Провідне місце в програмі займало вивчення трьох мов: слов’яно-руської, грецької й латинської. Проте Острозька академія істот­но відрізнялася від західноєвропейських. У ній чи не найбільше уваги приділялося греко-візантійській і, власне, національній традиції та старослов'янській мові. Навколо Острозької академії згуртувалися кращі сини Украї­ни, інтелектуали, її провідні наукові сили, що повели вперед українське шкільництво, педагогіку, рідну мову, літературу, мис­тецтво, науку, культуру, книгодрукування. Професорсько-викла­дацьку й наукову роботу тут вели українці: ієромонах з Острога Купріян, який здобув освіту в Падуї та Венеції, педагоги-письменники Йов Княгиницький (друг Івана Вишенського), Василь Суразький, Клірик Острозький, Дем'ян Наливайко (брат Северина Наливайка). Працювали у ній і зарубіжні вчені світового рівня— Кирило Лукаріс, Діонісій Палеолог, Ян Лятос та ін. Це був солідний загін вчених, який, як уже зазначалося вище, підняв Острозьку школу до рівня академії і розгорнув широку письменницьку та наукову діяльність.

Острозька академія користувалася великою популярністю серед українського народу й набула широкого світового визнан­ня. У ній училися не тільки шляхетські діти, а й селянські. Про педагогічні успіхи академії свідчать імена її славетних вихо­ванців, таких як гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний, учений та письменник Мелетій Смотрицький, українські культурно-освітні діячі Іван Борецький та Дмитро Самозванець.

Острозька академія і заснована при ній у 1581 р. друкарня згуртувала потужні науково-літературні сили, репрезентувала високий науковий злет української педагогічної науки. Акаде­мічна друкарня випустила понад 30 книг. Запрошений сюди князем К. Острозьким український першодрукар Іван Федоров надрукував першу в світовому друкарстві повну церковносло­в'янську Біблію обсягом 1252 сторінки. Підготовка її до друку тривала 10 років. Над її перекладом з єврейської та старогрець­кої мов наполегливо працювали 72 перекладачі.

У друкарні Острозької академії, крім першої повної слов'ян­ської Біблії, було надруковано також першу граматику церков­нослов'янської мови, три видання часослова та низку полеміч­ної літератури на захист православної віри.

Після смерті Костянтина Острозького (1608 р.) його син Януш полонізувався й не бажав продовжувати благородної справи свого батька.