Основні методичні прийоми аналізу фінансової звітності

Існують наступні основні методичні прийоми аналізу фінансової звітності.

1. Аналіз абсолютних показників – оцінка найважливіших результативних статей звітності (доходів, чистого прибутку, суми активів, величини власного капіталу, зобов'язань і т.п.). Дозволяє оцінити статті звітності в статиці і динаміці, визначити питому вагу статей балансу.

2. Горізонтальній аналіз – порівняння шкірного значення звітності з попереднім часткою, розрахунок темпів їх зростання (індексний аналіз). Надає можливість виявити тенденції зміни окремих статей (груп статей) звітності в динаміці.

Горізонтальній аналіз – це аналіз змін окремого показника чи статті фінансових звітів у період між двома звітними датами.

Приклади горизонтального аналізу:

a) порівняння залишку запасів на качан і кінець звітного періоду;

б) порівняння торб собівартості реалізації за поточний і попередній періоди.

Горізонтальній аналіз використовується для аналізу абсолютних (торба) і відносних (%) змін розділів і статей фінансових звітів у період між звітними датами. Інформація, одержувана за допомогою даного аналізу, може бути використана для визначення будь-яких суттєвих змін у фінансових звітах, що порушують питання про значні події чи операції, що спричинили ці зміни. За допомогою цього аналізу неможливо визначити, які саме події відбулися, однак, він виявляє їх можливі наслідки і подалі можливе дослідження.

Обмеженням горизонтального аналізу є неможливість його використання для аналізу:

а) нового підприємства;

б) підприємства, що змінило свою діяльність.

Аналіз трендів – це розширений горизонтальний аналіз. Він є важливим інструментом аналізу динаміки результатів діяльності підприємства, бюджетування та прогнозування.

Зміни в статтях фінансових звітів зіставляють на певні моменти годині (Баланс) чи за кілька періодів (Звіт про прибутки та збитки, Звіт про рух грошових коштів) і виявляють тенденції в їх динаміці (за допомогою графіків чи статистичних методів). Інформація про виявлені тенденції може бути використана як для аналізу відхилень статей у минулому, так і для екстраполяції їх поведінки в майбутньому (для складання прогнозів).

Найчастіше аналіз трендів застосовується до Звіту про прибутки та збитки для аналізу існуючих тенденцій і відхилень у результатах діяльності підприємства, а також для їхнього прогнозування.

Прогнозі результатів діяльності можуть бути використані при підготовці бюджетів на майбутні періоди чи для оцінки бюджетів, складених на будь-якій іншій основі. Більш того, прогнози, зроблені на основі аналізу трендів, можуть бути використані для такого званого “аналізу розривів у очікуваннях”, коли прогнозовані результати діяльності (наприклад, чистий прибуток) порівнюються з бажаними результатами діяльності, заснованими на очікуваннях ринку/акціонерів/керівництва. Завдання може полягати в скороченні, або, в ідеалі, усуненні розриву.

Ніжче наведені крокі для розрахунку трендових відсотків:

а) виберіть базовий рік або інший період;

б) прийміть, що значення у фінансових звітах за цей базовий період – 100%;

в) виразіть відповідне значення (відповідні значення) показника (показників) за наступні періоди у відсотках від суми базового долі.

3. Вертікальній аналіз – розрахунок структури узагальнювальних підсумкових статей звітності і складання динамічних рядів (процентний аналіз). Дозволяє визначати і прогнозувати структурні зрушення у складі майна і капіталу і напрямах його використання. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншими незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають можливість вивчити внутрішні негативні і позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами і зобов'язаннями. Порівнюючи структуру змін в активах і зобов'язаннях, можна зробити висновок про ті, за рахунок яких джерел поповнювалося майно і у які активи це майно було вкладено.

Вертікальній аналіз застосовується для порівняння різних розділів і статей фінансових звітів між собою на кінець періоду (розділи і статті Балансу), чи за певний період годині (розділи і статті Звіту про прибутки та збитки і Звіту про рух грошових коштів). Кожна стаття фінансових звітів подається у відсотках до підсумкової суми активів Балансу або чистого доходу в Звіті про прибутки та збитки.

Вертікальній аналіз розглядає взаємозалежності між різними розділами і статтями фінансових звітів з метою виявлення незвичайних залежностей, які можуть потребувати подальшого дослідження й аналізу для встановлення їхніх можливих причин.

4. Аналіз коефіцієнтів (відносних показників) – розрахунок співвідношень між окремими статтями звітності підприємства, визначення взаємозв'язку між показниками. Надає можливість провести порівняння:

- аналогічними даними за попередні періоди для вивчення тенденцій зміни фінансового стану підприємства;

- аналогічними даними інших підприємств для виявлення можливостей підприємства і негативних моментів діяльності;

- теоретичний обгрунтованими або одержаними в результаті експертного опитування величинами, які характеризують оптимальні або критичні значення відносних показників.

Фінансові коефіцієнти – це потужний аналітичний інструмент, за допомогою якого користувачі фінансових звітів можуть оцінити результати діяльності підприємства порівняно з:

a) фінансовими звітами підприємства за попередній період;

б) бюджетами;

в) іншими подібними підприємствами за тією ж період;

г) середньогалузевими показниками.

Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в зіставленні одного показника фінансової звітності з іншим для розрахунку коефіцієнта і оцінці того, чи вказує отриманий коефіцієнт на будь-які слабкі чи сильні сторони підприємства.

Ключем до одержання суттєвої інформації за допомогою даного виду аналізу є порівняння. Мається на увазі порівняння фінансових коефіцієнтів за кілька періодів у межах одного підприємства з метою визначення позитивних чи негативних тенденцій його розвитку і порівняння фінансових коефіцієнтів різних підприємства однієї сфери діяльності з метою визначення, чи підприємство, що аналізується є кращим або гіршим, ніж середнє підприємство даної сфери діяльності.

Необхідно підкреслити, що сам собою аналіз фінансових коефіцієнтів є недостатнім для розуміння фінансових звітів підприємства і що існує інформація, яку також необхідно брати до уваги, наприклад:

a) зміст будь-яких приміток до фінансових звітів;

б) вік і характер активів підприємства;

в) поточний стан і майбутній розвиток національних і закордонних ринків та ринків, на яких підприємство здійснює діяльність, недавні придбання чи продажі дочірніх компаній підприємством;

г) будь-які інші варті уваги деталі звітів і приміток, такі як події після дати балансу, непередбачені зобов'язання, кваліфікований звіт аудиторів, позиція підприємства щодо питань оподаткування і т. і.

Основні групи фінансових коефіцієнтів стосуються:

a) рентабельності та доходності капіталу;

б) довгострокової платоспроможності та фінансової стабільності;

в) короткострокової платоспроможності і ліквідності;

г) ефективності (оборотності);

ґ) інвестування.