Робота системи охолодження

Від обертання колінчатого вала двигуна через привод приводиться в дію водяний насос та вентилятор. В приймальній порожнині водяного насоса при обертанні крильчатки утворюється розрідження. ОР за рахунок розрідження поступає із нижнього бачка радіатора в водяний насос, а з нього під певним тиском по двох нагнітаючих патрубках насоса подається в лівий і правий блоки циліндрів і, проходячи через вікна в міжциліндрових перегородках, охолоджує гільзи циліндрів. Через отвори в привалочних поверхнях блоку й головки та у прокладці між ними охолодна рідина проходить у головки. Зазначені отвори розташовані так, щоб можна було підвести рідину до найбільш нагрітих частин головок - патрубкам випускних клапанів і гніздам свічок - і ввести в головки основну частину охолодної рідини біля задніх торців головок. Це забезпечує подальший поздовжній рух рідини від заднього до переднього торця головок. Потім охолодна рідина по каналах у впускній трубі проходить до патрубка термостата. Якщо температура ОР менше 70°С, термостат закритий і рідина циркулює, обминаючи радіатор. При досягненні температури ОР 83°С термостат повністю відчиняється і рідина циркулює через радіатор, охолоджуючись там потоком повітря, який утворює вентилятор.

Призначення, будова та робота пускового підігрівача.

Передпусковий підігрівник призначений для розігріву двигуна перед його пуском при низькій температурі навколишнього повітря.

Він встановлений на двигуні із правої сторони.

Технічна характеристика:

Тип….. П-100, рідинний, включений в систему охолодження.

Використовуване паливо…………………бензин А-76.

Місткість паливного бака…………………………...2 л.

Теплопродуктивність………18,2 кВт (15 600 ккал/год).

Час на розігрів двигуна при температурі –30°С…25 хв.

Будова:

1. Котел (складається з камери згоряння, жарової труби, газоходу й двохз'єднаних між собою рідинних сорочок (теплообмінника).

2. Направляючий лоток.

3. Паливний бачок.

4. Заливна воронка.

5. Електромагнітний клапан.

6. Електродвигун з вентилятором.

7. Свічка накалювання.

8. Пульт керування.

9. Паливний кран.

10. Зливні крани.

11. Трубопроводи.

Робота підігрівача:

Паливо в камеру згоряння котла подається з бачка самопливом. Для керування подачею палива встановлений електромагнітний клапан з регулювальною голкою та паливним фільтром. Повітря нагнітається вентилятором, циркуляція ОР між теплообмінником котла та сорочкою охолодження блоку циліндрів під час роботи підігрівача – термосифонна.

Первіснезапалення суміші починається від свічі накалювання. Після того як у камері встановиться стійке горіння, свіча вимикається, і подальше горіння забезпечується від полум'я раніше запаленого палива. У ланцюг свічки послідовно включений додатковий резистор, установлений на пульті керування підігрівником. По розжаренню спіралі резистора судять про роботу свічки.

Гарячі гази, що утворюються при згорянні палива в камері згоряння котла, закрученим потоком проходять по жаровій трубі й віддають теплоту рідині, що знаходиться в теплообмінниках котла підігрівача. Нагріта в котлі підігрівача ОР проходить через порожнини сорочок охолодження блоку та головок блоку і розігріває двигун. Гази, що проходять через випускний патрубок, лотком направляються під картер двигуна, де використаються для обігріву масла в картері.

Призначення, ТХ, будова та робота системи змащення та вентиляції картера двигуна ЗІЛ-131.

Система змащування двигуна призначена для зберігання, очищення та подавання мастила до поверхонь двигуна, що труться, з метою:

- зменшення тертя та зносу деталей;

- часткового відводу тепла від поверхонь, що труться;

- видалення продуктів зносу від тертя деталей;

- захисту деталей двигуна від корозії.

Технічна характеристика:

Тип – комбінована.

Масло, що використовується – М-8В₁

Ємкість системи – 9,5 л.

Робочий тиск в системі – 2-4 кгс/см²

Мінімальний тиск в системі – 0,5 кгс/см²

Застосовуване для змазування двигуна масло повинне мати властивості, що забезпечують ефективну роботу системи; необхідним рівнем в'язкості при високих і низьких температурах, гарною здатністю змочувати поверхні деталей, не викликати корозії деталей, не містити механічних домішок і т.д. Ці властивості масла створюються введенням у певній концентрації спеціальних присадок (миючих, протизадирних, антиокисних, протизношувальних і ін.) У процесі роботи у двигуні ці присадки поступово спрацьовуються і їхня концентрація зменшується. Тому для підтримки концентрації присадок моторні масла періодично заміняють.

В позначенні масла М-8В1: М – моторне, 8 – кінематична вязкість в сантистоксах при 100°С, В – група масла, 1 – масло для карбюраторних двигунів. (групи масел: А-для нефорсованих двигунів, Б-для малофорсованих, В-для середньофорсованих, Г-для високофорсрваних, Д та Е –для спеціальних двигунів; індекс 1 – масло для карбюраторних двигунів, 2 – для дизельних двигунів, буква “к” після індексу – для двигунів типу КамАЗ)

Система змащування включає:

1. Масляний картер двигуна (піддон).

2. Маслоприймач.

3. Масляний насос.

4. Відцентровий фільтр очистки масла.

5. Клапани (1-редукційний, 2-пропускні).

6. Масляний радіатор.

7. Кран масляного радіатора.

8. Маслопроводи.

9. Маслорозподільна камера, масляні канали в головках, блоці, корпусах і деталях механізмів і агрегатів двигуна.

10. Контрольні прилади.

11. Маслозаливний патрубок.