Методики навчання природознавства

Будь-яке методичне дослідження насамперед передбачає визначення мети, об’єкта, предмета і конкретних завдань. Розглянемо це на прикладі теми: „Дидактичні умови ефективності організації домашньої навчальної роботи з природознавства у початковій школі”.

Мета: визначення дидактичних умов, за яких можлива ефективна організація домашньої навчальної роботи з природознавства у початкових класах.

Об’єкт: взаємозв’язана діяльність вчителя і учнів у процесі організації домашньої навчальної роботи з природознавства у початковій школі.

Предмет: дидактичні умови ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства молодших школярів.

Конкретні завдання:

1) вивчення стану проблеми організації навчальної домашньої роботи у педагогічній теорії і практиці початкової школи;

2) виділення умов ефективної організації домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства у молодших класах і розробка методики їх практичної реалізації;

3) експериментальна перевірка ефективності розробленої методики.

Виконання поставлених завдань і досягнення мети здійснюється за допомогою загальнонаукових та спеціальних методів дослідження.

Перший етап дослідження – це опрацювання та аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури з вибраної теми. Другий – вивчення стану проблеми використання домашньої навчальної роботи в педагогічному досвіді. Основним методом на цьому етапі є констатуючий експеримент. У процесі констатуючого експерименту проводяться спостереження, бесіди, анкетування учителів, батьків, учнів, вивчається шкільна документація й письмові роботи дітей та виконуються учнями діагностуючі завдання.

Спостереження – це цілеспрямоване сприймання педагогічного явища без втручання в нього. Ефективність спостереження залежить від чіткості визначення дослідником об’єктів сприймання, мети, способів фіксації його наслідків (ведення протоколу, запис на магнітофонну стрічку, фото- і кінозйомка).

Бесіда може бути як самостійним, так і допоміжним методом у поєднанні з іншими. Підготовка до неї передбачає визначення мети, завдань, розробку системи запитань та вибір найдоцільніших форм фіксування послідовності бесіди.

На третьому етапі дослідження розробляються теоретичні основи методики розв’язання проблеми (наприклад, ефективного використання домашньої навчальної роботи у процесі навчання природознавства) та її втілення в методичних рекомендаціях щодо прощення уроків, позаурочних та позакласних занять і т.і.

Перевірка ефективності розробленої методики – це завдання четвертого етапу дослідження. Провідним методом його здійснення є формуючий експеримент. Він як правило проводиться з двома групами (класами) учнів: експериментальною і контрольною. В експериментальній навчання видозмінюється на вимогу дослідника, а в контрольній навчання здійснюється без змін. Важливо, щоб в обох групах учні були однакові за здібностями й рівнем підготовки.

Порівняння наслідків роботи в експериментальній та контрольній групах (п’ятий етап) дозволяє переконатися в ефективності розроблених шляхів розв’язання вибраної проблеми.