Розрахунковий метод 5 страница

2. Передпосівний період. У ярих культур даний період має чіткі ка­лендарні межі - від початку вегетаційного сезону до посіву сільськогос­подарської культури. У залежності від виду останньої, довжина його сут­тєво змінюється. В озимих культур він не має чіткої межі від основного обробітку, тому в більшості випадків складається лише з одного прийо­му механічного обробітку ґрунту. Частіше всього - передпосівної куль­тивації. Передпосівний вільний період значно коротший, ніж осінній ві­льний період, але ступінь його реалізації сегетальними видами значно вищий. Наприклад, за даними Л.С. Хомко (1977), при тривалості вільно­го передпосівного періоду всього в 5-6% від вільного осіннього періоду рівень його реалізації сегетальним угрупуванням складала 450 шт/м², що в 4,5 рази вище, ніж осіннього.

3. Післяпосівний період. Після посіву сільськогосподарських куль­тур можливості застосування механічних винищувальних заходів регу­лювання бур'янового компонента значно обмежуються присутністю куль­тури. У даному періоді виділяють досходовий та післясходовий періоди. Відрізняються вони можливостями застосування механічних заходів. У досходовий період, часові межі якого визначаються терміном посіву та появи сходів висіяної сільськогосподарської культури, застосовуються в основному знаряддя суцільного обробітку фунту на глибину, яка не пе­ревищує глибини заробки насіння. У післяпосівний період можливості і об'єм застосування механічних винищувальних заходів регулювання чисельності бур'янів визначаються просторовою структурою культурно­го компонента. У широкорядних посівах можливості даної групи заходів значно вищі, ніж у культурах суцільного посіву.

4. Період прямих конкурентних відносин між сільськогосподар­ською культурою і бур'янами. У даний період застосування механічних винищувальних заходів впливу на бур'яновий компонент практично не­можливо, але в цей час бур'яни знаходяться під фітоценотичним тиском самої культури.

Бур'яни і сівозміна

Реакція сегетального угрупування на чергування культур (сівозмі­ну) полягає в різному рівні прояву присутності видів або груп видів бур'янів у посівах сільськогосподарської культури при розміщенні її піс­ля різних попередників. За даними американських вчених, з 1200 видів бур'янів не реагували на сівозміну лише 30.

Таким чином, попередники сільськогосподарських культур можна розглядати як засіб регулювання рівня присутності сегетального угрупу­вання, який має свій видовий фітоценотичний спектр активності і певний рівень ефективності. Ці два показники в землеробстві прийнято фіксу­вати узагальненим показником - рівнем забур'яненості наступної куль­тури. Отже, на відміну від інших заходів, ефективність яких проявля­ється у вегетаційний сезон їх застосування, чергування культур прояв­ляє свою ефективність протягом всього періоду чергування і охоплює не одну, а всі культури, що приймають у ньому участь - всю схему сівозмі­ни. У результаті, це проявляється в зменшенні загального рівня за­бур'яненості сівозміни в цілому. Про ступінь впливу чергування культур у сівозміні на рівень присутності бур'янів можна судити за даними, які наведені нижче.

Фітоценотичними принципами чергування культур, які повинні бути реалізовані в сівозміні, є:

1. Максимальна флористична відстань у складі типових бур'янових угрупувань сільськогосподарських культур, що змінюють одна одну згід­но схеми сівозміни.

2. Чергування культур повинно створювати найменш сприятливу фітоценотичну ситуацію для формування, росту і розвитку бур'янового угрупування.

3. Виходячи з геоботанічного розуміння суті бур'янового компонен­та агрофітоценозу, чергування культур не повинно сприяти утворенню стабільного складу бур'янового угрупування. Воно весь час повинно знаходитись у початковій стадії формування.

4. Попередник не повинен створювати проблем для застосування системи винищувальних заходів у наступній культурі.

Реалізація цих принципів не може привести до повного знищення бур'янів, але може і повинна створити умови для успішної ефективної дії інших наступних прийомів і заходів впливу на сегетальну рослин­ність.

До умов застосування інших винищувальних заходів проти бур'янів, як ми вже відмічали раніше, відноситься, в першу чергу, термін часу ве­гетаційного сезону, вільний від вирощування сільськогосподарських культур, та рівень його реалізації сегетальними видами для проростан­ня свого насіння. Наприклад, за даними Л.С. Хомко (1977), в умовах Ставрополля, які подібні до умов Степу України, найбільш поширений попередник - зернові колосові - створює такі умови і ступінь їх реаліза­ції сегетальними видами в залежності від наступної культури:

1. Зернові колосові - озима віко-пшенична суміш. Термін вільного часу єдиний літньо-осінній і складає 60-70 днів. Ступінь прояву сегета­льної рослинності - 53 шт/м².

2. Зернові колосові - яра віко-горохова суміш. Термін вільного часу в літньо-осінній період зростає вдвічі і складає 130-140 днів, а ступінь прояву і реалізації його сегетальними видами оцінюється в 105 шт/м² сходів. Весняний вільний період складає лише біля 5% (7-8 днів) від літньо-осіннього, але ступінь реалізації його сегетальними видами оці­нюється в 450 шт/м², що більш ніж в 4 рази перевищує показник літньо-осіннього періоду.

3. Зернові колосові - кукурудза. У даній ланці сівозміни термін віль­ного часу в літньо-осінній період не змінюється, але в весняний період він зростає до 45-50 днів, що в результаті приводить до різкого зростання ступеня реалізації його сегетальними видами. Кількість сходів останніх складала 2842 шт/м².

Сходи бур'янів у вільний період легко знищуються прийомами ме­ханічного обробітку ґрунту. Чим вищий рівень прояву сегетального угру-пування у вільний період, тим в більшій мірі відбувається очищення вер­хнього шару ґрунту від насіння бур'янів.

У результаті дії складної сукупності факторів, що впливають на рі­вень прояву сегетального угрупування (різний термін вільного часу, сис­теми прийомів механічного обробітку ґрунту, вплив прижиттєвих виді­лень попередника та продуктів розкладу його рослинних решток), про­ростання насіння бур'янів у посівах однієї і тієї ж культури після різних попередників може суттєво відрізнятися.

За даними лабораторії з вивчення бур'янів, яка розташована в штаті Меріленд (США), прижиттєві виділення хрестоцвітими ізотіоциа-натів пригнічують проростання бур'янів.

Конкурентна спроможність не однакова не тільки у різних культур, а навіть у різних сортів. Так, за даними Elmore R.W., Roeth F.W. (1993), на нормальному сорті сої недобір врожаю від бур'янів складав 66%, а на детермінантному, що мав вузькі листочки і густе опушення, - 36%.

Таким чином, при однаковій потенційній забур'яненості видовий склад і чисельність фактичної забур'яненості суттєво відрізняється в посівах різних сільськогосподарських культур. Навіть при повторному посіві однієї і тієї ж культури на полі відмічаються значні зміни в складі бур'янового угрупування. Загальний напрямок змін - зменшення видо­вого різноманіття бур'янів при одночасному зростанні долі біологічних груп бур'янів, найбільш пристосованих до розвитку в посівах даної куль­тури. Так, наприклад, за даними М.В. Маркова (1972), при повторному посіві озимого жита загальна кількість сегетальних видів, присутніх у складі бур'янового угрупування, зменшилась на 43,2%, в ярій пшениці -на 56,2%, у вівсі - на 62,5%, у гречці - на 53,3%, у горосі - на 47,4%.

4.Запобіжні або попереджувальні заходи

Попереджувальні заходи боротьби з бур'янами включають всі при­йоми, які спрямовані на зниження надходження органів розмноження бур'янів на поля, а також збільшення виходу їх за межі агрофітоценозу. При цьому вони спрямовані не лише на види бур'янів, які присутні в да­ному агрофітоценозі, а і ті, які можуть потрапити в склад агрофітоцено­зу, тому що надходження органів розмноження може бути від зовнішніх джерел.

У цілому попереджувальні заходи на сьогодні достатньо добре роз­роблені і широко використовуються у виробництві і є обов'язковою скла­довою частиною інтегрованої системи регулювання рівня присутності бур'янів у складі агрофітоценозів. Разом з тим, залишається ряд не-вирішених проблем, наприклад, на сьогодні не розроблені прості мето­ди зниження рівня надходження насіння бур'янів з органічними добри­вами.

Попереджувальні заходи в сучасних технологіях, в основному, охо­плюють регулювання потоку насіння від фактичної забур'яненості до потенційної і значно менше розроблені стимулюючо-затримуючі заходи на шляху від потенційної до фактичної забур'яненості. У нас в країні ві­домі лише фрагментарні дослідження по гербігаторам і гербістатам (речовинам, що затримують або стимулюють проростання насіння бу­р'янів).

У цілому запобіжні заходи являють собою комплекс господарських рішень, застосування якого в господарстві може служити показником досягнутої культури землеробства, а значить, його значення не буде знижуватись з розробкою нових підходів і технологій вирощування сіль­ськогосподарських культур.

Організаційні заходи

Даний вид заходів ув'язує інші види робіт землероба з завданням зменшення рівня забур'яненості агрофітоценозів. До такої технологічної діяльності, в першу чергу, слід віднести технологію збирання, тому що це основний шлях антропогенного відторгнення насіння бур'янів з агро­фітоценозу.

Поява більш досконалої і продуктивної техніки та нових технологій збирання сільськогосподарських культур значно підвищили роль і зна­чення даного виду регулювання рівня присутності бур'янів. У технологі­чних аспектах збирання на бур'яни, в першу чергу, впливають час про­ведення, спосіб та технологія збирання побічної продукції.

Вплив часу збирання зумовлений швидкою зміною стану бур'яно­вого компонента в період дозрівання зернових колосових культур. Так, по даним Т.К. Продана (Запорізька область), зелена маса бур'янів на початку дозрівання озимої пшениці складала 19,5 г/м², а через 25 днів -134,2 г або майже в 7 разів більше. Пояснюється це тим, що в період дозрівання в агрофітоценозах зернових колосових різко знижується едифікаторна роль культурного компонента за рахунок відмирання лис­тового апарату і освітлення стеблестою. При цьому деякі бур'яни усти­гають дозріти і осипатися. Застосування роздільного збирання дозволяє скосити хліба на 6-8 днів раніше. При такому збиранні в посівах в 4 рази менше бур'янів, що утворюють дозрівше насіння. При цьому рослини бур'янів швидко підсихають у валках і не утруднюють збирання. При обмолоті хлібів з валків в солому потрапляє 27% насіння бур'янів (С.А. Котт, 1961).

Спосіб збирання побічної продукції теж має своє значення в попе­редженні забур'яненості. Більше 50% насіння бур'янів знаходиться вполові. При одночасному з зерном вивозі соломи з поля до місць її скла­дування все зібране комбайнами насіння бур'янів потрапляє туди, а при роботі комбайна з копнувачем більша частина насіння бур'янів розсіва­ється по полю при стягуванні соломи. Шляхи стягування соломи легко визначити на наступний рік по полосах, де рівень забур'яненості значно вищий ніж на інших ділянках поля.

Поширення органічної системи землеробства, в якій солома зали­шається на полі як органічне добриво, вимагає певної чистоти траво­стою зернових колосових і інших культур від бур'янів, побічну продукцію яких планується залишити на полі. На таких полях особливо необхідний комплекс ефективних протибур'янових заходів. Одним з них повинно бути збирання полови, тому що в ній сконцентрована основна кількість насіння бур'янів. Для цього до комбайна приєднують спеціальні приче­пи, куди збирають полову, а солому розкидають по полю.

Карантинні заходи

Проти малопоширених, але дуже потенційно шкідливих видів бур'я­нів направлена система організаційних заходів, спрямованих на недопу­щення їх швидкого територіального розповсюдження.

Розрізняють зовнішній (на кордонах країни) і внутрішній (в межах країни) карантин. Виконує його державна служба карантину, яка слідкує за чистотою насіння та іншою сільськогосподарською продукцією, яке надходить у державу з інших країн від органів розмноження карантин­них бур'янів.

Міністерство сільського господарства затверджує список карантин­них бур'янів. До бур'янів внутрішнього карантину відносяться: амброзія полинолиста, амброзія трироздільна, амброзія багаторічна, всі види по­витиць, ценхрус якірцевий, гірчак повзучий (рожевий степовий), паслін триквітковий, паслін каролінський, паслін колючий.

Про об'єми надходження насіння бур'янів з сільськогосподарською продукцією свідчать, наприклад, такі дані. За 1980-1988 роки по Одесь­кому і Причорноморському портах виявлено 180 видів насіння бур'янів, більшість з яких у нашій країні не зустрічається. Найбільш забур'яненою була озима пшениця з США - близько 100 видів. У кожному кілограмі пшениці містилося 0,4-0,45 насінин бур'янів, у кукурудзі - 0,41-0,58. Це значить, що з одним пароплавом зерна в нашу країну надійшло від 20 до 50 млн. насінин бур'янів.

Зерно з Канади і Аргентини значно менше забур'янене - 0,1-0,3 шт/кг. Менший і видовий набір бур'янів. У пшениці з Аргентини зафік­совано 21 вид, з яких 6 видів зустрічалися часто. З Канади, відповідно, -19 і 8 видів.

При виявленні карантинних бур'янів у районі для попередження їх розповсюдження проводять такі заходи:

1. Поля, де виявлені карантинні бур'яни не відводять під насіннєві посіви.

2. Зберігання і очистку насіння, забур'яненого карантинними бур'я­нами, проводять в окремих приміщеннях, його заборонено вивозити в інші господарства.

3. Відходи від очистки цього матеріалу використовують у цьому ж господарстві тільки для кормових цілей, а у випадку наявності отруйних властивостей у насіння карантинного виду - спалюють.

Карантин знімають, коли на полях повністю ліквідовані карантинні бур'яни. Це визначають під час їх обслідування на протязі не менше двох років (В.Г. Витязев, И.Б. Макаров, 1991).

Очистка посівного матеріалу

Даний захід дозволяє виділити з кругообігу насіння бур'янів, яке по­трапило в зерно при збиранні. Досягнення в техніці очистки дозволили практично вивести з посівів озимих зернових культур такий злісний бу­р'ян як кукіль звичайний, що є спеціалізованим бур'яном.

Виділення насіння бур'янів з складу зернового вороха базується на різниці фізико-механічних властивостей зерна культури та насіння бур'янів. До таких властивостей відносяться: величина насіння, аероди­намічні властивості, стан поверхні, форма, питома маса, пружність, на­явність спеціальних зачіпок та ін. Величина насіння описується такими показниками: довжина (найбільший розмір), ширина (середній розмір) і товщина (найменший розмір). За товщиною зерновий ворох розділяєть­ся на решетах з довгими отворами, за шириною - на решетах з кругли­ми або квадратними отворами, за довжиною - на трієрах. Різниця в аеродинамічних властивостях дозволяє виділяти насіння бур'янів у стру­мені повітря. Показником аеродинамічних властивостей є парусність -відношення найбільшого перерізу насінини (см²) до її маси (г). Чим бі­льша парусність, тим далі відлітає насінина в потоці повітря при очи­щенні. Насіння з різним характером поверхні відокремлюється на гірках та електромагнітних машинах. Принцип роботи цієї машини полягає в тому, що до шорсткої поверхні насіння бур'янів легко пристає спеціаль­ний металевий порошок, а до насіння культурних рослин, що має гла­деньку поверхню, порошок не пристає. Таким чином, відділяють, напри­клад, насіння повитиці з зернового вороху конюшини або люцерни.

За питомою масою (маса одиниці об'єму) насіння бур'янів виділя­ють з зернового вороха на сортувальних столах або значно рідше в спеціально приготовлених розчинах. Сортувальні столи більше засто­совують при очистці дрібнонасінних овочевих культур.

За формою насіння бур'яни можна виділити на спіральних відцент­рових сортувалках. У господарствах вони мало поширені.

За наявністю придатків у насіння бур'янів зерновий ворох можна розділити, пропускаючи його через гірку, вкриту мішковиною або двома шарами марлі. Таким способом можна виділити насіння вівсюга від вівса.

Комплект необхідних зерноочисних машин в кожному господарстві формується в залежності від набору культур, насіння яких готується в даному господарстві. Розроблений і виробляємий промисловістю ком­плект машин, в яких реалізовані різні прийоми очистки, достатньо різ­номанітний. Раніше більшість із них випускалась як окремі машини, не пов'язані між собою в єдину технологічну лінію. Вони були малопродук­тивні і, головне вимагали значних витрат людської праці.

На сьогодні випускаються комплекси зерноочисних машин, повніс­тю механізованих і автоматизованих, які мають велику продуктивність і потребують малої кількості людей для їх обслуговування. Часто зерно­очисні комплекси поєднують при необхідності з зерносушарками. Тра­диційним набором в зерноочисних комплексах є вітрорешітні машини та трієрні блоки. Розраховані такі комплекси на очистку насіння більшості польових культур. Вони дозволяють швидко підготувати посівний мате­ріал, який відповідає вимогам 1 класу посівного стандарту.

Згідно вимог стандарту, в 1 кг насіння пшениці, ячменю, вівса пер­шого класу повинно бути не більше 5 насінин бур'янів, соняшнику - 2 і вони повинно бути зовсім відсутні в насінні кукурудзи і гороху. Посівний матеріал насіння не всіх польових культур готується в господарстві. На­сіння таких культур як кукурудза та цукровий буряк готується на спеціа­льних насіннєвих заводах. Зумовлено це тим, що насіння даних культур проходить не лише очистку від насіння бур'янів, а і складну систему йо­го передпосівної обробки. Мати ж весь необхідний набір машин для цього в кожному господарстві економічно недоцільно.

Контроль за чистотою насіння від бур'янів проводиться державною насіннєвою інспекцією. У цілому, сьогодні рівень розробки питання очи­стки зерна від насіння бур'янів високий, що дозволило практично пере­крити шлях надходження значної кількості насіння бур'янів на поля з посівним матеріалом.

5.Механічні заходи

Поняття про механічні заходи регулювання рівня присутності бур'янів та їх місце в технології вирощування культури. Винищувальні заходи спрямовані на знищення бур'янового компо­нента, як у вергійльному, так і в латентному стані. Вони об'єднують різні види заходів. Найбільш вивченими і найстарішими є механічні винищу­вальні заходи - сукупність прийомів знищення бур'янів, яка відбуваєть­ся при механічному обробітку ґрунту. Вся сукупність заходів, які відно­сяться до даної групи, характеризується такими загальними рисами:

· За своєю суттю вони не впливають на причину присутності бур'янів у складі агрофітоценозу, і тому не можуть вирішити остаточно проблему забур'яненості посівів.

· їх вплив на бур'яновий компонент носить тимчасовий характер. Всі механічні винищувальні заходи мають короткий термін дії.

· Для будь-якого з них відсутня вибірковість дії. Неможливо зни­щити один вид бур'яну, не пошкодивши інший.

· Технічна ефективність у значній мірі залежить від типу знаряддя.

· У застосуванні прийомів механічного знищення бур'янів відсутній єдиний шаблон.

· їх дія спрямована, в основному, на вегетуючі бур'яни. На потен­ційну забур'яненість вплив механічних прийомів обробітку носить опо­середкований характер.

· Протибур'янова ефективність прийому суттєво залежить від зна­ряддя, яким виконується даний прийом.

Механічне знищення бур'янів відбувається при обробітку ґрунту різ­ними ґрунтообробними знаряддями. Знищення бур'янів є лише одним з завдань обробітку ґрунту. Співвідношення значимості кожного завдання можна проілюструвати результатами розрахунків В.С.Цикова (1990), зроблених для умов північного Степу. Забур'яненість визначає урожай кукурудзи на 83+-7%, а агрофізичний стан ґрунту - на 46+-3%. Таким чином, вплив механічних прийомів обробітку ґрунту на продуктивність кукурудзи на 4/5 залежить від їх протибур'янової ефективності.

На сьогодні доведено, що на деяких типах ґрунту, які мають відпо­відні вимогам культур фізичні властивості, механічний обробіток ґрунту зумовлений лише завданням знищення бур'янів. Разом з тим, кожен прийом обробітку, знищуючи вегетуючи бур'яни, одночасно створює екотопічні умови для проростання наступної порції їх насіння з ґрунту. Тому кожен прийом має свій термін протибур'янової дії. Він відображає проміжок часу, за який сходи бур'янів знову з'являються на полі після проведення механічного прийому обробітку ґрунту. Тривалість терміну протибур'янової дії прийому залежить від:

· Ступеня зміни водно-фізичних властивостей ґрунту під дією при­йому. Наприклад, у оранки він значно потужніший, ніж у культивації. Термін протибур'янової дії прийому можна скоротити на 25-45% наступним обробітком ґрунту, якщо він повертає водно-фізичні властивості ґрунту в благоприємний для проростання насіння бур'янів бік. Наприклад, ви­рівнювання і прикочування ґрунту після оранки зменшує термін її проти­бур'янової дії на 35-45%.

· Часу проведення. У весняний період протибур'янова дія прийому вдвічі менша, ніж в осінній період.

· Якості виконання прийому. Недотримання агротехнічних вимог призводить, у першу чергу, до зниження протибур'янової дії прийому, а, по-друге, до скорочення терміну протибур'янової дії.

· Ґрунтово-кліматичних умов. В умовах достатнього зволоження протибур'янова дія прийому коротша, ніж в посушливих умовах.

· Видового складу ґрунтового насіннєвого банку (потенційної за­бур'яненості), тому що кожен вид має свій термін проростання, який зу­мовлений біологічними властивостями даного виду.

· Наявністю і ступенем розвитку культури на полі. У більшості ви­падків, присутність культури подовжує термін протибур'янової дії при­йомів обробітку ґрунту.

Найбільш довгий термін протибур'янової дії у прийомів основного обробітку ґрунту і коротший у прийомів поверхневого обробітку.

Необхідно розрізняти такі поняття:

· Метод - концептуальне, загальне теоретичне положення регулю­вання рівня присутності бур'янів засобами механічного обробітку ґрунту.

· Система - конкретна сукупність прийомів обробітку ґрунту, яка забезпечує виконання завдань знищення бур'янів та приведення екото­пічних умов у відповідність з біологічними вимогами культури.

· Прийом - однократна дія на бур'яни конкретного прийому обро­бітку ґрунту.

Технологічні процеси впливу механічних заходів на вегетуючі бур'яни та потенційну забур'яненість ґрунту. Потенційна забур'яненість представлена насінням та органами ве­гетативного поновлення, що знаходяться в ґрунті. На потенційну за­бур'яненість, представлену насінням, механічні винищувальні заходи не діють прямо, а впливають через систему додаткових заходів, мета яких стимулювати перехід бур'янів від латентного до віргільного стану.

Технологічними процесами, які відбуваються при знищенні вегету- ючих бур'янів механічними прийомами, є:

- підрізання кореневої системи;

- присипання;

- механічне пошкодження проростків;

- переміщення насіння бур'янів по профілю орного шару;

- виривання з ґрунту;

- скошування;

Перші п'ять процесів відбуваються при проведенні механічних при­йомами обробітку ґрунту. Скошування відбувається одночасно зі зби­ранням культури або проводиться спеціально проти бур'янів. Таким чи­ном, пряма дія всіх механічних прийомів знищення бур'янів спрямована в основному на бур'яни, що знаходяться у віргільному стані.

Методи регулювання рівня присутності бур'янів прийомами механічного обробітку ґрунту.

Метод провокації. Система заходів по прискоренню переходу від латентного до вір- гільного стану бур'янового угрупування називається методом прово­кації. Даний метод витікає з того, що будь-який прийом механічного знищення бур'янів одночасно створює умови для проростання чергової партії насіння. Суть його полягає в тому, щоб окремими прийомами під­силити і прискорити проростання насіння за рахунок створення сприят­ливих для цього екотопічних умов. Біологічною засадою даного методу є наявність у насіння бур'янів розтягнутого періоду проростання та за­кономірності формування поновлювальної бур'янової синузії після зби­рання сільськогосподарської культури.

Ефективність методу провокації в системі передпосівного обробітку ґрунту тим вища, чим довший передпосівний період. Для посилення і прискорення проростання насіння бур'янів необхідно прикочувати ґрунт після першої весняної культивації. Прикочування в протибур'яновому плані буде корисним, коли попереднім обробітком ґрунт був розпуше­ний. Найбільш доцільно застосовувати метод провокації в системі вес­няної підготовки ґрунту під пізні ярі культури.

Механічне видалення кореневищ. Даний метод базується на використанні такої біологічної характе­ристики кореневищ багаторічних бур'янів як їх механічна міцність на розрив (пирій повзучий, свинорій пальчастий і ін.). При виконанні даного методу використовують частіше пружинні та штангові культиватори або важкі борони. Для механічного видалення кореневищ знаряддя обробіт­ку ґрунту проходять кілька раз по полю вдовж і впоперек. Зібрані на кін­цях поля кореневища збирають і вивозять або спалюють на місці.

На легких ґрунтах даний метод може виконуватися відразу після збирання культури, а на важких ґрунтах або при наявності в складі бур'янового угрупування багаторічних видів, у яких кореневища розмі­щені в нижній частині орного шару механічне видалення кореневищ мо­жна проводити лише після попередньої оранки, якою рихлиться ґрунт і піднімаються кореневища на поверхню. Ефективність даного методу невисока і складає в середньому, за даними кількох науково-дослідних установ, 55-65%. До недоліків даного методу слід віднести подрібнення кореневищ і рівномірне їх розтягування по полю. У добре розрихленому орному шарі при наявності вологи вони швидко можуть прорости і поно­вити популяцію даного виду за короткий термін часу. Крім цього, кілька­разові проходи агрегатів по полю посилюють агрофізичну деградацію ґрунту (розпилення ґрунту і ущільнення нижніх шарів по сліду проходу трактора). Метод вимагає значних витрат часу, праці, палива та коштів. Виходячи з вказаних недоліків, у наш час даний метод самостійно в чис­тому вигляді не застосовується, а використовується в поєднанні з інши­ми методами механічного знищення бур'янів.

Метод висушування кореневищ. Біологічною основою даного методу є явище втрати життєздатності кореневищ внаслідок висихання під впливом сонця. Звідси даний метод може застосовуватись лише в регіонах, де довгий післязбиральний пе­ріод з високою температурою, а імовірність опадів невелика. Найбільш доцільно його застосовувати в степових районах при паровому або ран­ньому зяблевому обробітку ґрунту.

Обов'язковою вимогою в даному методі є підняття кореневищ на поверхню ґрунту попереднім прийомом обробітку ґрунту. Термін виси­хання кореневищ складає 15-30 днів. Якщо в цей період випадають опади, то кореневища можуть поновити вегетацію, дати нові проростки, що зумовить необхідність обов'язкового застосування додаткових захо­дів обробітку для їх знищення, що є суттєвим недоліком даного методу.

Висушування кореневищ часто поєднують з методом вичісування. У південних районах України таким способом можна практично повністю знищити й очистити ґрунт від кореневищ свинорию пальчастого. У зонах Полісся і Лісостепу даний метод не знаходить широкого застосування, тому що імовірність опадів у період висушування кореневищ висока. Це пасивний метод знищення кореневищних бур'янів, ефективність якого повністю залежить від кліматичних умов. Разом з тим він теж потребує кількаразових проходів агрегатів по полю з відповідними негативними наслідками.

Метод удушення. Для знищення кореневищ пирію повзучого в зонах достатнього і нестійкого зволоження використовують метод удушення, теоретично розроблений В.Р. Вільямсом. При застосуванні цього методу ефективно контролюються й інші групи малорічних та багаторічних бур'янів. Даний метод базується на використанні біологічної властивості ба­гаторічних бур'янів поновлюватися після механічного пошкодження ве­гетативних органів розмноження. Подрібнення кореневищ стимулює проростання сплячих бруньок на кожному окремому відрізку. Утворення нових проростків зумовлює витрачання запасних поживних речовин. Чим дрібніші відрізки кореневищ, тим швидше витрачаються запасні поживні речовини в ньому. Ослаблені відрізки при глибокій їх заробці в фунт не здатні винести нові проростки на поверхню, і тому вони відми­рають.

Метод удушення проводять у системі зяблевого обробітку фунту, де для цього проводять такі прийоми:

- дискування на 10-12 см дисковими знаряддями.

Мета даного прийому - подрібнити кореневища та знищити всі ве- гетуючі на даний час бур'яни. Для кращого подрібнення проводять дис­кування в двох напрямках важкими дисковими боронами. При цьому вдається подрібнити кореневища на відрізки довжиною 10-20 см;

- глибока оранка, яку проводять плугами, обов'язково обладнаними передплужниками. Мета даного прийому знищити перші проростки ко­реневищних бур'янів і заробити подрібнені кореневища в нижні шари фунту. Оранку проводять у період масової появи сходів бур'янів. Для цього в більшості випадків необхідно 10-15 днів. При сухій погоді цей термін подовжується.

За даними Стендської селекційно-дослідної станції (Латвія), засто­сування такої системи зяблевого обробітку забезпечує зменшення ко­реневищ пирію на 82%, а при відсутності попереднього лущення - лише на 48%.