Стратегічна модель Портера

М. Портер - видатний американський вчений-економіст. У своїй моделі СГП підприємства Портер розташовує у трьох позиціях залежно від співвідношення їх ринкової частки та рентабельності (рис. 5. 1.).

►СГП, які займають ліву верхню позицію моделі, охоплюють вузький сегмент ринку і мають на ньому рентабельність, оскільки їхні товари спеціалізовані.

►СГП, які займають праву верхню позицію моделі, володіють великою ринковою часткою завдяки низькій ціні або високому рівню диференціації товарів, і тому вони високорентабельні.

►СГП, які займають середню позицію в моделі, перебувають у небезпечному стані: володіючи середньою ринковою часткою, вони малорентабельні. Небезпечним їхнє становище є тому, що вони не мають конкурентних переваг на ринку, і тому таке становище Портер назвав “болото”.

Висновок з моделі Портера: передусім великі СГП з великою ринковою часткою, з одного боку, та невеликі спеціалізовані господарські підрозділи, з іншого, можуть досягти великого рівня рентабельності. Небезпечною є середня позиція, коли стратегічний підрозділ не має можливостей та засобів для досягнення лідерства на ринку.

Стратегічні рекомендації Портера. Виходячи зі своєї моделі, М. Портер пропонує три різновиди стратегій (табл.. 5. 2.):

1) лідерство у сфері затрат (стратегія цінового лідерства);

2) стратегія диференціації;

3) стратегія концентрації (ринкової ніші).

Стратегія цінового лідерства орієнтує підприємство на всебічне зменшення витрат виробництва й обігу для того, щоб досягти найменшого рівня витрат по галузі.

Структура стратегії цінового лідерства має такий вигляд:

Переваги :

• підприємства з найменшими витратами одержують прибуток навіть тоді, коли конкуренти потрапили в зону збитків у результаті сильної конкурентної боротьби;

• низькі витрати забезпечують переваги постачальників, оскільки збільшення ціни на матеріально-технічні ресурси найменшою мірою відчуває на собі ціновий лідер;

• низькі витрати створюють високі вхідні бар’єри на ринках збуту;

• у разі появи на ринку товарів-замінників лідар по витратах має більше можливостей для переорієнтації, ніж конкуренти.

Ризик:

• принципово технологічні зміни можуть зменшити значення даної галузі;

• конкуренти можуть досягти аналогічного рівня витрат;

• концепція на витратах веде до несвоєчасного реагування на зміни в навколишньому середовищі;

• непередбачене збільшення витрат може призвести до зменшення різниці в цілях порівняно з конкурентами.

Таблиця 5. 2.