Хід виконання роботи

1.2.1 Ознайомитись з теоретичним обґрунтуванням і порядком виконання даної роботи, будовою та принципом дії радіометра.

1.2.2 Підготувати радіометри до роботи (пункт 1.2.3–1.2.5 методичних вказівок), виконуючи заходи безпеки (пункт 1.2.1, 1.2.2 методичних вказівок).

1.2.3 Провести вимірювання ПЕД, радіометром РКС-01 «Стора» на місцевості на висоті 1 метру від поверхні (середня висота центру маси дорослої людини) протягом 10 с (5 разів із наступним усередненням результатів) або 70 с (один раз) на кожному об'єкті дослідження, при цьому прилад виконає статистичну обробку випромінювання, і на цифровому індикаторі висвітиться результат вимірювання. Результати Х_у мк3в/год фіксуються у табл. 13.

Примітка. Об'єктів дослідження повинно бути не менше п'яти.

Таблиця 13 – Результати вимірювань

№	Об'єкти дослідження	Потужність експозиційної дози ПЕД
Х1	Х2	Х3	Х4	Х5	Хсер
	Асфальт (як приклад)
	Ґрунт (його поверхня)
	Аудиторія
	Коридор

Примітка. Якщо радіометр використовується для дослідження інших предметів (наприклад, предмети побуту, будівлі, транспортні засоби). Порядок використання радіометра та обчислення результатів виконується аналогічно пункту 1.2.3. Прилад розташовується якомога ближче до досліджуваної поверхні.

1.2.4 Визначити об'єкт із найбільшою і найменшою ПЕД і запропонувати пояснення причин розходження значень ПЕД на всіх 5-ти об'єктах.

1.2.5 Розрахувати значення середньодобової ефективної дози зовнішнього опромінення за формулою:

, мк3в/добу. (1)

Співвідношення значень річних ефективних доз опромінення від джерел зовнішнього і внутрішнього випромінювання природного походження складає 0,65мк3в/рік/1,34мк3в/рік (частка дози зовнішнього опромінення – 1,3 від сумарного)

Виходячи з данних добового розрахунку, необхідно розраховувати значення середньостатистичної річної індивідуальної ефективної дози опромінення людини від джерел іонізуючого випромінювання природного походження за формулою:

, м3в/рік. (2)

На підставі порівняння отриманного результату з контрольними цифрами, наведеними в табл. 14, зробити висновок про поточну радіаційну ситуаціюна досліджених обьектах.

Таблиця 14 – Основні регламентовані величини по Україні

№	Вимірювані радіаційні показники	Одиниці вимірювання	Норма
	Природній радіаційний фон по Україні становить	Мр/год   Мкр/год	0,01–0,03 (25)
	Допустима межа потужності експозиційної дози в помешканнях: - експлуатованих непромислових будинках (приміщеннях); - нових і проектованих промислових будинках	Мкр/год   Мкр/год
	Нижній поріг дози опромінення, що викликає променеву хворобу	Гр	0,5
	Доза опромінення при проведенні профілактичного обстеження (флюорографія, рентген та ін.)	м3в мк3в
	Річна доза опромінення при авіаперельоті з Киева в Токіо (разова)	Мк3в
	Будівельні матеріали та мінеральна будівельна сировина:     - для промислового і дорожнього будівництва; - для будівництва за межами населених пунктів	Бк/кг     Бк/кг	<370 (використання для всіх видів буд. без обмежень)   370 але не >740   740 але не< 1350
Продовження таблиці 14
	Вироби з фарфору, фаянсу, скла та глини		<370
	Потужність поглинаючої у повітрі дози гамма-випромінювання у приміщеннях за рахунок природних радіонуклідів, ураховуючи природний радіаційний фон	Мкр/год мкрГр/год	<30 (<0,26)

1.2.6 Заходи безпеки при застосуванні радіометра.

Перед початком роботи необхідно ознайомитись із заходами безпеки при застосуванні радіометра, а також з будовою і порядком роботи радіометра.

У радіометрі відсутні зовнішні деталі, на які могли б потрапити напруги, що небезпечні для життя.

При роботі з джерелами іонізуючих випромінювань повинні дотримуватись вимоги радіаційної безпеки, викладені в таких документах: “Норми радіаційної безпеки України” (НРБУ–97), затверджені Міністром охорони здоров’я України 14 липня 1997 року; “Основні санітарні правила протирадіаційного захисту населення України”, затверджені Головним державним санітарним лікарем України 28 грудня 2000 року.

Безпосереднє застосування радіометра небезпеки для обслуговуючого персоналу та навколишнього середовища не несе.

1.2.7 Будова радіометра та принцип його роботи.

Радіометр використовується для екологічних досліджень; для радіометричного контролю на промислових підприємствах; для контролю радіаційної чистоти житлових приміщень, будівель і споруд, території, що до них прилягає, транспортних засобів, предметів побуту, одягу, поверхні ґрунту на присадибних ділянках.

Радіометр виконаний у вигляді моноблоку, в якому розміщені детектор гамма- та бета-випромінювань, друкована плата зі схемою формування анодної напруги, цифрової обробки, керування та індикації, а також елементи живлення.

Детектор гамма- та бета-випромінювань перетворює випромінювання в послідовність імпульсів напруги, кількість яких пропорційна інтенсивності реєстрованого випромінювання.

Схема формування анодної напруги, цифрової обробки, керування та індикації здійснює:

- масштабування і лінеаризацію лічильної характеристики детектора;

- вимірювання фотонного іонізуючого випромінювання та поверхневої щільності потоку бета-частинок шляхом вимірювання середньої частоти імпульсів, що надходять з виходу детектора;

- вимірювання реального часу;

- формування та стабілізацію анодної напруги детектора;

- управління режимами роботи радіометра;

- відображення результатів вимірювань.

Для живлення радіометра застосовується батарея з двох гальванічних елементів.

1.2.8 Опис конструкції радіометра

Конструкція приладу розміщена у прямокутному пластмасовому корпусі. На передній панелі розміщені наступні органи індикації та керування:

- цифровий рідкокристалічний індикатор, на якому індикуються результати вимірювань;

- точкові світлодіодні індикатори, які показують вибраний режим роботи приладу;

- дві кнопки, якими здійснюється повне управління приладом.

1.2.9 Робота радіометра

За структурною схемою радіометр складається з детектора іонізуючих випромінювань (ДІВ), батареї елементів живлення (БЕЖ), кнопок керування.

Режим та поріг, схеми цифрової обробки та управління (СЦО), формувача анодної напруги для детектора іонізуючих випромінювань (ФАН), схеми керування детектором (СКД), енергонезалежної пам'яті (ЕНП), гучномовця (ГМ) та цифрового рідкокристалічного індикатора (ЦРІ).

Кнопки РЕЖИМ і ПОРІГ служать для ввімкнення радіометра, задання відповідного режиму роботи та програмування порогових рівнів, спрацювання звукової сигналізації.

БЄЖ

Рисунок 4 – Структурна схема радіометра

Формувач анодної напруги (ФАН) збудований за схемою очікувального мультивібратора з трансформаторним помноженням напруги і слугує для формування анодної напруги +400 В, необхідної для роботи детектора іонізуючих випромірювань.

Детектором іонізуючих випромінювань (ДІВ) слугує газорозрядний лічильник Гейгера-Мюллера типу СБМ–20–1. Він призначений для детектування гамма та бета-випромінювань, параметри яких вимірюються радіометром.

Радіометр працює наступним чином: у вимкнутому стані схема радіометра знаходиться в мікроспоживаючому режимі, в якому підтримується лише процес відліку реального часу процесором.

При короткочасному натисканні кнопки «РЕЖИМ» процесор переходить в активний стан і видає сигнали управління для ФАН, який починає формувати напругу +400 В для роботи лічильника СБМ–20–1. Одночасно процесор вмикається в пріоритетний режим вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання, про що він сигналізує мигаючим світло діодом навпроти відповідних мнемонічних позначень під ЦРІ. Оцінюючи інтенсивність імпульсного потоку з лічильника Гейгера-Мюллера, процесор автоматично задає інтервал та піддіапазони вимірювання. Послідовним короткочасним натисканням кнопки «РЕЖИМ» забезпечується вибір відповідних режимів роботи радіометра. При цьому кожен раз процесор ініціює висвічування ознак відповідності ознак інформації у вигляді мигаючих світлодіодів навпроти відповідних мнемонічних позначень під ЦРІ. За допомогою натискання кнопки «ПОРУЧ» у відповідному режимі вимірювання процесор переводиться в режим програмування значень пороговин рівнів спрацювання звукової сигналізації чи корекції показників реального часу.

Вимкнення радіометра здійснюється за допомогою натискання та утримування в натиснутому стані кнопки «РЕЖИМ» протягом 4 с.

1.2.10 Підготовка радіометра до роботи

Відкрити відсік живлення радіометра і переконатись у наявності у відсіку двох елементів живлення, в надійності контактів і відсутності виділення солей на елементах після довготривалого зберігання радіометра. В разі наявності соляних утворень елементи з відсіку вийняти та, за можливості, почистити або, за необхідності, замінити. Після цього елементи встановити на місце і відсік живлення закрити кришкою.

1.2.11 У разі наявності ознаки «РОЗР» – розряду батареї на цифровому індикаторі, що висвічується при ввімкненні радіометра, незалежно від обраного режиму і з`являється періодично на 0,5 с із інтервалом 2 с, елементи батареї підлягають заміні.

1.2.12 Увімкнути радіометр, короткочасно натиснувши кнопку «РЕЖИМ».

Примітка. При першому підключенні гальванічних елементів радіометр увімкнеться автоматично.

При цьому радіометр повинен відразу працювати в режимі вимірювання ПЕД фотонного іонізуючого випромінювання, про що свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожного гамма-кванта. Після завершення інтервалу вимірювання (припинення мигання цифрових розрядів) на цифровому індикаторі повинен висвітитись результат вимірювання гамма-фону.

1.2.13 Короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ» і переконатись у переході радіометра в режим вимірювання поверхневої щільності потоку бета-частинок, про що свідчитимуть мигаючий світлодіод навпроти відповідного мнемонічного позначення під цифровим індикатором, а також звукові сигнали при реєстрації кожних бета-частинок чи гамма-кванту. Після завершення інтервалу вимірювання на цифровому індикаторі повинен висвітитись результат вимірювання. Оскільки віднімання гамма-фону детектора відбувається автоматично, то цей результат може бути «0,000».

1.2.14 Короткочасно натиснути кнопку «РЕЖИМ» і переконатись у переході радіометра в режим індикації реального часу, про що свідчитиме кома між двома парами розрядів цифрового індикатора, яка повинна мигати з періодом 1 с.

1.2.15 Для вимкнення радіометра необхідно натиснути та утримувати в натиснутому стані протягом 4 с кнопку «РЕЖИМ».