Коротокі теоретичні Відомості

Місцевість, що забруднюється внаслідок радіаційної аварії, за щільністю забруднення радіонуклідами умовно поділяється на зони: зону відчуження, зону обов’язкового відселення, зону добровільного відселення і зону підвищеного радіоекологічного контролю.

Зона відчуження – це територія, з якої проводять евакуацію населення негайно після аварії, на ній не здійснюють господарську діяльність.

За дозами опромінення зону зараження поділяють на наступні зони: надзвичайно небезпечного забруднення (зона Г), небезпечного забруднення (зона В), сильного забруднення (зона Б), помірного забруднення (зона А) і зону радіаційної небезпеки (зона М).

Під час ліквідації наслідків у зоні “М” та інших зонах мають вживати основних заходів захисту: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне використання препаратів йоду, санітарна обробка людей, дезактивація одягу, техніки. У зонах “Б”, “В”, “Г” ніякі роботи у мирний час, як правило, не виконують.

Виявлення радіаційної обстановки передбачає визначення методом прогнозування чи за фактичними даними масштабів і ступеня радіоактивного

забруднення місцевості та атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдіяльність населення, дію формувань чи обґрунтування оптимальних режимів діяльності робітників і службовців, об’єктів господарської діяльності.

Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюють шляхом розв’язання задач, що дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємства.