Характерні несправності деталей машин

Несправності деталей, машин розділяють на три групи: спрацьовування в процесі роботи, механічні і хіміко-теплові ушкодження (дефекти).

Рисунок 3.1— Зноси, які виникають в деталях

Спрацьовування обумовлені умовами роботи деталей: питомим тиском, швидкістю переміщення поверхонь тертя, циклічністю навантажень і ін.

У залежності від умов роботи, деталі обладнання з переважним видом спрацьовування, можна розділити на п'ять груп.

До першої групи відносяться деталі, для яких основним фактором, що впливає на довговічність, є спрацьовування у вигляді тертя.

Для другої групи - характерне спрацьовування внаслідок пластичної деформації (шліцові деталі, зубчасті колеса і муфти).

Для третьої групи переважним є корозійно-механічне чи молекулярно-механічне спрацьовування (циліндри, поршні, розподільні вали і ін.).

До четвертої групи відносяться деталі, довговічність яких визначається стійкістю проти втоми (шатуни, пружини й ін.)

Для п'ятої групи деталей довговічність залежить від стійкості проти спрацьовування робочих поверхонь і стійкості проти втоми (ходові вали, важелі, шестірні коробок подач, редукторів півосі й ін.)

Деталі з декількома робочими поверхнями, що працюють у різних умовах, необхідно відносити до тієї групи, для якої лімітується їх ресурс, тобто для тієї поверхні, яка піддається найбільшому зносу (спрацьовуванню).

Механічні ушкодження

До них відносяться поломки, вигини, вм'ятини і скручування, тріщини, ризики, задіри, викрашування і ін.

• поломки, як правило, можуть виникнути при сильних ударах внаслідок втоми матеріалу;

• вигини і вм'ятини характеризуються порушенням геометричної форми і виникають від ударних динамічних навантажень;

• скручування деталей типу валів і напівосей виникають під дією великих крутних моментів;

• тріщини утворюються у найбільш навантажених місцях корпусних деталей, виготовлених з чавуна (станини, кожухи, вали і ін.);

Причиною утворення тріщин можуть бути удари чи втома матеріалу.

• риски і задіри найбільш часто зустрічаються на робочих поверхнях деталей внаслідок отвердіння мастильних матеріалів або дії абразивних часток;

• викришування характерне для цементованих деталей, що працюють при ударних і поперемінних навантаженнях.

Викришування часто виникає на поверхнях зубців шестерень, бігових доріжках підшипників кочення і ін., поверхня яких цементована.

Приведений перелік не вичерпує всіх ушкоджень і спрацьовування деталей, зважаючи на особливості впливу на них різних факторів.

4. Шляхи і засоби підвищення довговічності обладнання

Довговічність відремонтованого обладнання характеризується його здатністю працювати до появи граничного стану з необхідними перервами для технічного обслуговування або ремонту і оцінюється його ресурсом і терміном служби.

Довговічність роботи обладнання залежить від конструктивних особливостей деталей і формується в процесі ремонту.

Довговічність визначається технічними, технологічними, економічними і естетичними показниками.

Технічні показники - це точність розмірів, форми і розташування поверхонь, величина зазорів і натягів у з'єднаннях, шорсткість поверхонь, биття та інш.

До технологічних показників відносяться: способи відновлення і зміцнення поверхонь, точність механічної обробки, способи захисту від корозії, якість зборки, регулювання, припрацьовування деталей, з'єднання складальних одиниць і ін.

Економічні показники характеризують витрати матеріалів і запасних частин, трудомісткість і собівартість ремонту.

Естетичні показники визначаються наявністю відповідних покриттів, фарбування, зручністю в роботі, обслуговуванні і ремонті.

Підвищення довговічності обладнання здійснюється за рахунок:

• розробки науково основаних технічних вимог на ремонт;

• застосування науково основаних типових і групових технологічних процесів ремонту;

• раціонального вибору способів відновлення деталей, що забезпечує підвищену зносостійкість і втому;

• використання якісних матеріалів і запасних частин;

• використання прогресивних процесів обкатування, припрацьовування і випробувань відремонтованого обладнання;

• організації виробничого процесу, що забезпечує якісне виконання всіх операцій, які починаються з приймання верстата в ремонт і закінчуються здачею відремонтованого верстата в експлуатацію;

• матеріального заохочення працівників за підвищення довговічності відремонтованого обладнання.