Земельна рента, її сутність, види та механізм утворення

Рента – передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки. Є три основних види земельної ренти: 1) диференційна рента - причиною її утворення є монополія на землю як об’єкт господарювання, яку здійсн власник або орендар земельної ділянки. Ці суб’єкти мають монопольне право господарювання на земельних ділянках і одержання з них доходу у формі земельної ренти. В той же час ця монополія не дає можливості госп використ цих ділянок землі іншими економ суб’єктами. Розрізняють дві форми диференційної ренти: диференційна рента І – додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях; диференційна рента ІІ – виникає в результаті штучного підвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва, тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю. 2) абсолютна рента – утв на всіх земельних ділянках як надлишок сусп. вартості с/г продукції над ціною виробництва. Вона виникає тоді, коли існує монополія приватної власності на землю, яка заважає вільному переливанню капіталу з промисловості в с/г, що спричиняє технічне відставання цієї галузі порівняно з промисловістю. 3) монопольна рента – утв на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах.

60. Орендна плата – це кошти, що виплачуються орендарем орендодавцю за користування об'єктом оренди. Орендна плата має певну структуру. Як правило, її складовими є:
1) амортизаційні відрахування на орендоване майно;
2) кошти, що орендар передає орендодавцю для забезпечення ремонту об'єктів після закінчення терміну оренди;
3) частка прибутку, яку одержує орендар в процесі використання майна, взятого в оренду.
Особливостями орендної плати на об'єкти державної власності в Україні є:
1) орендна плата є платежем, який підлягає виплаті незалежно від результатів господарської діяльності орендаря;
2) амортизаційні відрахування на такі об'єкти, як ЦМК та їх структурні підрозділи, до складу орендної плати не входять. Орендар залишає їх у своєму розпорядженні і використовує на відновлення орендованих основних фондів (що знаходяться у власності орендодавця);
3) річна орендна плата за користування ЦМК підприємства та його структурних підрозділів не може перевищувати 10% від вартості орендованого майна. Але у разі визначення орендаря на конкурсних засадах умовами конкурсу може бути передбачено встановлення більш значних розмірів орендної плати;
4) орендарям збиткових та низькорентабельних підприємств, а також об'єктів, що мають важливе соціальне значення, орендодавець може надавати пільги щодо орендної плати.