Зростання ролі громадянського суспільства в формуванні освітньої політики

74 .Освітня політика в Україні в контексті глобалізації та євроінтеграції: короткий аналітичний огляд.

Процеси глобалізації впливають на освітню політику. Слід зазначити, що процес і характер освітніх реформ у різних країнах стають дедалі більш подібними. Іншими словами, всесвітні тен­денції процесів реформ очевидні. Ми можемо тільки жалкувати, що теоретики освіти іноді недооцінюють або навіть ігнорують проблеми, породжені глобалізацією. Ігноруючи вплив глобаліза­ції, освітяни мають тенденцію до втрачання більшості контексту, в якому відбувається освітній розвиток. Ми мусимо визнати, що економічна глобалізація протягом останніх десяти років зменши­ла можливості для країн прийняття самостійних політичних рі­шень у багатьох галузях суспільної політики, у тому числі освіти. Згідно з Карною (1999) глобалізація впливає на освіту різними шляхами.

• Глобалізація спричиняє зміни на ринку праці. Освіта по­винна задовольняти потреби у робочій силі, спроможній вироб­ляти товари масового споживання високої якості. Крім того, по­стійно поглиблюється розрив між прибутками кваліфікованих і некваліфікованих робітників. З огляду на це зростає кількість бажаючих отримати вищу кваліфікацію, університетський ди­плом і продовжувати навчання впродовж життя.

• Глобалізація вимагає від освітньої системи додаткових ре­сурсів. Кваліфіковані робітники приваблюють іноземний капітал з надають країні переваги у пошуку потенційних інвесторів. Ква­ліфіковані кадри потребують якісної освіти. Водночас національ-

⁰ ДозерЬ Е. Зй§1і<2 (2002). ОЬЬаІігайоп апгі їй Оізсопіепй. Мете УоА: Могіоп Ргезв.

Іваток І. В. Освітня політика ніч ні уряди стикаються з проблемами, намагаючись асигнувати до­даткові ресурси у політичний сектор, оскільки він не є сприятли­вим для поширення ролі громадського сектора.

• Глобалізація піднімає проблеми децентралізації і привати­зації освіти. Більше того, децентралізація і приватизація вважа­ються найефективнішими із стратегій забезпечення якості та гнучкості. З іншого боку, процес децентралізації та приватизації освіти зазвичай важкий і болючий, особливо у країнах Централь­ної та Східної Європи з їх довготривалою традицією централізо­ваної, регулятивної державної освіти.

• Глобалізація вимагає міжнародних вимірювань і оцінювань систем освіти. Така необхідність у міжнародних стандартах — один із наслідків зростаючої потреби в якісній освіті, а також засіб забезпечення ефективності витрат бюджету на утримання системи освіти.

• Глобалізація прискорює розвиток інформаційних техноло­гій. Поширення інформаційних технологій розширює можливості здобуття освіти новими групами і сприяє поліпшенню освіти че­рез впровадження викладання за допомогою комп'ютера і досту­пу до Інтернету. Розвиток інформаційних технологій також уможливлює створення глобальної освітньої мережі.

• Глобалізація сприяє розвитку глобальної культури. Певні соціальні групи відчувають, що залишились за межами процесів культурної глобалізації. Вони переходять в опозицію до неї, при­єднуючись до руху антиглобалістів і намагаючись повернутися до традиційних місцевих і національних цінностей. Так виникає новий конфлікт цінностей у контексті глобальної економіки.

Карной (1999)⁶¹ у праці «Глобалізація та освітня реформа: що треба знати людям, які займаються плануванням» стверджує, що глобальні зміни у світовій економіці спровокували три типи ре­акцій у секторі освіти і викладання. Вони виявились у реформі освіти, зумовленої конкуренцією, реформі фінансування освіти і реформі сприяння рівному доступу.

75. Структурна характеристика національної освітньої системи в Україні.