Зведений струм ротора визначається із умови рівності МРС зведеної і реальної обмоток ротора

^mli₂^Wl^Ko6l ~^m2^2^W2^o62>

У другому рівнянні проведене не тільки зведення ЕРС, струму і опорів ротора до обмотки статора, а і зведення режиму асинхрон­ного двигуна, що працює з деяким ковзанням s під навантаженням, до еквівалентного режиму асинхронної машини при нерухомому роторі. Тому друге рівняння має не тільки інший вигляд, а й інший фізичний зміст. Все відбувається так, немовби ротор був нерухомий з підведеною ЕРС Е'₂ і опорами R^/s і Х^₂ ■

5.9. Заступна схема асинхронного двигуна

Із рівнянь зведеного асинхронного двигуна випливає, що його можна ідентифікувати певною комбінацією активних та індуктивних елементів, яка називається заступною схемою асинхронного двигуна і наведена на рис. 5.5.

	Рис. 5.5. Заступна схема асинхронного двигуна

У заступній схемі активний опір зведеної обмотки ротора R'₂/s розбитий на дві частини: R'₂ і R'₂(l-s)/s. Перший опір не залежить від режиму роботи і відповідає втратам в обмотці ротора, а другий опір залежить від ковзання і відповідає потужності, що перетворюється на механічну і становить частину електромагнітної потужності, яка передається в ротор. Гілку намагнічування можна зобразити паралельним або послідовним сполученням відповідних активного і індуктивного опорів, причому активний опір R₀ (R_M) відповідає втратам при неробочому ході (у сталі і механічним), а індуктивний Хо (Х_м) - потокозчепленню (потоку) взаємоіндукції.

Для найпоширеніших у промисловості асинхронних двигу­нів потужністю 3-100 кВт параметри заступної схеми у відносних одиницях, тобто в частках базисного опору обмотки статора Z|6 = = Uih/Ii_h, мають такі значення: X* = 2,5 - 4; Х^, « Х'*₂ = 0,07 - 0,15;

R;*R'₂‘ = 0,01-0,07; R* =0,1-0,4 (менші значення стосуються двигунів меншої потужності).