Розділ 1

ЗМІСТ

Вступ................................................................................................................ 3

Розділ 1. Інформаційне телемовлення – особливості творення випуску

новин................................................................................................. 7

1.1. Особливості структури цілісного інформаційного тексту....... 9

1.1.1. Фактологічна структура текстів................................................... 10

1.1.2. Композиційні складники інформаційного тексту та їхня взаємозалежність............................................................................ 16

1.2.Посадова інструкція для редакційної групи: верстка випуску новин на прикладі каналу СТБ............................................................ 22

1.3. Телевізійні новини як спосіб комунікації: ведучий →глядач. 27

Розділ 2. Мовна політика телеканалу СТБ................................................. 34

2.1. Правопис 1929 року М. Скрипника: історичні відомості.... 34

2.2. Мовна політика телеканалу СТБ: видання книги, проблеми, дискусії, сприйняття............................................................................ 40

2.3. Коментарі «естебівців» із приводу використання правопису 46

Розділ 3. Практичне застосування правил правопису 1929 року
М. Скрипника на прикладі програм «Вікна», «Вікна-спорт».. 56

Висновки....................................................................................................... 67

Додатки......................................................................................................... 69

Список використаної літератури................................................................. 74

ВСТУП

Українське телебачення кінця ХХ – початку ХХІ століття зазнало суттєвих змін порівняно з телебаченням тоталітарної доби. Незважаючи на це, воно досі не було об’єктом комплексного наукового дослідження в аспекті інформаційного мовлення, особливо – з погляду його структурної організації. Телебачення здатне охопити значні верстви населення, навіть ті, які залишаються за межами впливу інших засобів масової комунікації. Ця здатність телебачення пояснюється особливостями його фізичної природи, що визначають специфіку телебачення як засобу створення й передачі повідомлення.

Актуальність дослідження зумовлена потребою глибоко вивчити технології створення, а також необхідністю ґрунтовно дослідити структурні особливості інформаційного мовлення в контексті українського телебачення. Оскільки інформаційний тип програм, або новини, є одними із найпоширеніших жанрів телевізійного інформаційного мовлення, виникла необхідність оволодівати новими науковими, прогресивними механізмами роботи з інформацією, орієнтуючись на кращі зразки українського й світового інформаційного мовлення. Водночас належить позбутися старих штампів мислення, прагнути оновленого композиційно-персоніфікованого оформлення текстів інформаційних сюжетів.

Новини – важливі складники національного інформаційного простору держави. Отже, їхня якість і удосконалення потребують чітких наукових засад. Актуальною залишається й проблема посилення журналістського впливу на громадську думку та суспільну свідомість за допомогою телебачення. Нині актуалізуються і зворотні процеси: вплив глядачів на зміст ТБ-контенту. Дослідження з обраної тематики сприятиме ліпшій фаховій адаптації майбутніх українських телевізійних редакторів і журналістів. До сьогодні в працях науковців тема інформаційного мовлення, або новин досліджувалася неодноразово. Завдячуючи дослідженням С. Дацюка [15],
І. Г. Мащенка [5], Л. Д. Поліщук [26] можна проаналізувати ті зміни, які відбуваються нині в інформаційному просторі України, детально розглянути структуру інформаційних програм новітнього періоду. Слід визначити, що проблематика, пов’язана з дослідженням теленовин, є новою для вітчизняної науки про ЗМІ і потребує значних подальших напрацювань.

Найбільш наближеними до досліджуваної теми є праці В. В. Гоян [12],
М. В. Бурмаки [6], Т. В. Федорів [40] та ін. Також стосуються мовної політики телеканалу СТБ праці за редакцією Л. Масенко, М. Пономарева та спеціальне видання, яке є результатом цільового спостереження за мовленням телевізійників, фах яких передбачає глибоке знання мови, «Промова, або Де ми помиляємося» за редакцією О. М. Демської-Кульчицької [29].

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю розкрити саме особливості редагування та створення інформаційного повідомлення в конкретному телевізійному продукті.

Мета дипломного дослідження – виявити і дослідити особливості редагування, творення інформаційних текстів формату новин на прикладі каналу СТБ (програми «Вікна», «Вікна-спорт»).

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

- дослідити значення телевізійних новин як способу комунікації;

- проаналізувати етапи створення інформаційних типів програм (новин);

- окреслити обов’язки редакційної групи під час верстки випуску новин, а також окремо роботу ведучого «в кадрі»;

- проаналізувати засади мовної політики телеканалу СТБ;

- простежити практичне, сигнально-маркувальне застосування правил правопису 1929 року М. Скрипника на прикладі програми «Вікна», «Вікна-спорт»;

- обґрунтувати доцільність «правописного маркування» СТБ-новин.

Об’єктом дипломної роботи є програми «Вікна», «Вікна-спорт» телеканалу СТБ.

Предметом дослідження є особливості редакційної підготовки випуску новин, закономірності структурної побудови інформаційних повідомлень для ТБ, складеного цілісного тексту інформаційної телепрограми як завершеного твору, дослідження мовної політики каналу, як його концептуальної відмінності.

Методи дослідження. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи: історико-порівняльний, описовий, функціональний та метод проблемного інтерв’ю.

Теоретико-методологічну основу для написання дипломної роботи становлять глибокі та різнопланові праці фахівців з історії та теорії української журналістики, теорії й практики масової комунікації, зокрема телевізійної – В. Й. Здоровеги, В. В. Бугриш, І. Г. Мащенка, В. А. Качкан,
В. В. Лизанчука, А. С. Вартанова, В. В. Гоян, Л. Д. Поліщук,
Н. В. Вакурової, Льюїс Бруса, С. Дацюка, С. А. Муратова тощо.

Наукова новизна роботи полягає передусім у тому, що в ній вперше було здійснено спробу на конкретному прикладі – інформаційно-аналітичній програмі «Вікна» на телеканалі СТБ – проаналізувати особливості творення інформаційної програми, простежити роботу окремо взятої редакції теленовин, дослідити специфіку верстки випуску програми. Розглянуто засоби побудови гіпертекстів як цілісних складених текстових єдностей в структурі телевізійного твору. Окрім того, новим є дослідження лексичних принципів побудови телевізійних повідомлень СТБ на основі правил правопису 1929 року М. Скрипника. Здійснено повний аналіз роботи літературного редактора над текстами новин програми «Вікна», «Вікна- спорт».

Практичне значення одержаних результатів полягає в розширені уявлень щодо особливостей створення інформаційних програм формату новин взагалі й на телеканалі СТБ зокрема, в дослідженні й узагальненні специфіки редагування текстів новин за «альтернативним» правописом 1929 року, що є мовною нормою каналу, спрямованою на упізнаваність аудіовпливів. Матеріал, викладений у дипломній роботі, може бути використаний у навчальному процесі для підготовки редакторів, журналістів, для укладання навчальних посібників із телевізійної журналістики, практичного застосування працівниками телеканалів правил правопису та його наочного використання й побутування лексем у новинарному повідомленні (сюжеті, відеомагнітофонному записові (ВМЗ), підводці ведучого).

Структура дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаної літератури, що нараховує 40 позицій. Загальний обсяг дипломної роботи – 76 сторінок, із них 65 основного тексту.

Розділ 1

ІНФОРМАЦІЙНЕ ТЕЛЕМОВЛЕННЯ –